РОЗДІЛ 2
ПАРТІЙНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ ТА МАТЕРІАЛИ
2.1. Програмні матеріали та статути
Виникнення політичних партій зумовило появу і програмових документів, які, як правило, формулювалися ще до фактичного оформлення організації. Видання текстів таких документів у періодичній пресі, брошурах і мемуарах із метою пропагування партійних позицій зумовили їхнє практично повне збереження. Таким чином, нині відомі програмові матеріали всіх українських політичних партій і міжпартійних об'єднань, які діяли наприкінці XIX - на початку XX ст.
Названі документи дозволяють визначити позиції партій відносно конкретних економічних, політичних і національних питань, виявити ставлення до різних верств українського населення. Аналіз програмових документів дає можливість прослідкувати відповідність проголошених ідеалів практичній діяльності, визначити зміни в позиціях партій щодо окремих проблем розвитку суспільства.
Характерними особливостями програм і статутів українських політичних партій того часу є відсутність чіткої внутрішньої структури, неозначеність розділів. Зміст документів часто викладався довільно, нерідко у вигляді літературного публіцистичного твору, газетної передовиці або листівок.
Програмові матеріали поділяються на: 1) програми, 2) доповнення до програм, 3) короткі виклади програмних цілей та завдань у вигляді тез. Розглянемо джерелознавче значення кожної підгрупи цих документів.
Програми політичних партій - це матеріали, які відображають офіційні погляди партій на широке коло питань суспільного життя. В них подавалася оцінка партією сучасного для неї політичного, суспільного, економічного, культурного становища на українських землях, а також формулювалися завдання політичної боротьби на перспективу.
Оскільки програми статично відображали ідеологічні погляди українських політичних партій, то доцільно провести їхній джерелознавчий аналіз за допомогою порівняльно-історичного методу. Він дає можливість виявити розбіжності у визначенні змісту стратегічних цілей, а також тактичних прийомів досягнення кінцевої мети, що, в свою чергу, дозволяє встановити місце політичної партії, або сукупності партій у боротьбі за вирішення українського питання.
Важливим елементом програм політичних партій є визначення позиції щодо статусу українських територій, які знаходилися під пануванням Росії і Австрії, щодо державного устрою майбутньої України, а також щодо суспільних сил, на які доцільно спиратися. Про наявність і зміст такого матеріалу в програмах політичних партій свідчать узагальнені порівняльні дані, що наводяться в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Питання державності в програмах українських політичних партій кінця XIX - початку XX ст.
№ П/ППАРТІЇПРОГРАМНІ ВИМОГИХАРАКТЕР УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИСУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД МАЙБУТНЬОЇ ДЕРЖАВИРУШІЙНІ СИЛИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИПРОГРАМА МІНІМУМПРОГРАМА МАКСИМУМОРГАНІЗАТОР БОРОТЬБИСОЮЗНИКИ1.Революційна українська партіяАвтономія УкраїниСамостійна УкраїнаГетьманська РеспублікаІнтелігенціяВесь український народ Продовження таблиці 2.1.
№ П/ППАРТІЇПРОГРАМНІ ВИМОГИХАРАКТЕР УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИСУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД МАЙБУТНЬОЇ ДЕРЖАВИРУШІЙНІ СИЛИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИПРОГРАМА МІНІМУМПРОГРАМА МАКСИМУМОРГАНІЗАТОР БОРОТЬБИСОЮЗНИКИ2.Українська народна партіяАвтономія України в межах Російської імперіїСамостійна республіка всіх територій, що заселяють українціСоціалістична республікаПролетаріатВсі експлуатовані верстви населення3.Українська демократична партіяАвтономія України в Російській парламентській республіціАвтономія УкраїниПарламентська республікаВесь український народ4.Українська радикальна партіяАвтономія України в межах Російської конституційної державиПовна політична самостійність УкраїниПарламентська республікаРобітники і інтелігенціяВсі трудові прошарки населення5.Українська соціал-демократична робітнича партіяАвтономія УкраїниАвтономія України Демократична соціалістична республікаРобітничий класНе має6.Українська селянська партіяАвтономія УкраїниНе визначалаДемократична соціалістична республікаСелянствоРобітничий клас7.Українська партія соціалістів-федералістівУкраїна - автономний штат РосіїСоціалістична республікаТрудящіВесь народ8.Українська соціал-демократична партія (Галичина)Самостійна Україна українських народів Росії і АвстріїСоціалістична республікаПролетаріатНе визначала З таблиці видно, що всі українські політичні партії прагнули вирішення проблеми українського державотворення. Однак, аналіз програм дає можливість побачити, що кожна партія назване питання вирішувала по-своєму як формально, так і за змістом. Практично всі українські політичні партії на певному етапі своєї діяльності обстоювали автономію України. Однак, одні з них прагнули автономії українських земель у межах Росії чи Австрії, які мали зазнати змін у напрямку демократизації суспільного ладу, визначали такий підхід як кінцеву мету своєї діяльності, інші - говорили про певний перехідний етап до становлення повністю самостійної і незалежної Української держави.
Так, Українська демократична партія виступала за ліквідацію в Росії політичного абсолютизму і встановлення парламентарного ладу, який передбачав участь народу в державних справах на підставі загального безпосереднього, рівного, пропорційного і тайного голосування. Одночасно проголошувалося, що "державний лад в Росії повинен бути збудований на принципах найширшої національної місцевої автономії" [46, 81].
Українська селянська партія вимагала "Автономії України в етнографічних межах. Щоб по усій Україні від "Кавказу до Сян" усюди, де лунає українська мова, усіма нашими справами порядкували наші виборні люде і сами вони для нас закони писали, збіраючись на Українську Раду - Сейм" [37, 76].
Українська соціал-демократична партія (Галичина) визначала програмне завдання так: на основі об'єднання українських земель, що знаходилися під владою Авст