Ви є тут

Закономірності формування сучасних підприємств в умовах ринкової трансформації економіки

Автор: 
Горняк Ольга Василівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0504U000627
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАКОНОМІРНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Логіка змін організаційних структур підприємств
Закономірності розвитку сучасного підприємства пов'язані, перш за все, з концентрацією виробництва і капіталу, що забезпечує ефекти масштабу і досвіду і дає можливість успішно діяти на ринку в умовах жорстокої конкуренції. У багатьох галузях необхідною умовою довготривалого існування підприємств є досягнення ними певних розмірів виробництва, що примушує їх прикладати певні зусилля для забезпечення зростання. Великі розміри дають можливість підприємствам фінансувати науково - дослідні розробки, здійснювати кардинальну реконструкцію, проводити широкомасштабну рекламну кампанію. Крім того, концентрація спонукається і керівниками підприємств, що мають пряму особисту користь від величини підприємства (більш високі оклади, моральне задоволення від керування великим підприємством тощо). Великі підприємства мають значно більші можливості для лобіювання своїх інтересів, для одержання кредитів, державних субсидій і замовлень. Ці та інші відомі переваги великих підприємств, звичайно, сприяють зростанню концентрації і в сучасних умовах. Зростання не може бути самоціллю, воно повинне здійснюватись із урахуванням можливостей, що надає ринок. Зростання сучасних підприємств пов'язане, насамперед, з новими продуктами, з загальним макроекономічним зростанням економіки чи галузі, виникненням чи створенням нових ринків і потреб.
В той же час концентрація не може бути зведена тільки до концентрації виробництва і капіталу. В економічних дослідженнях розрізняють економічну концентрацію, що описує еволюцію ринкових часток фірм; фінансову концентрацію, що аналізує рух капіталів і кристалізацію власності на капітал, здійснюваних під контролем банківських, промислових і фінансових груп; технічну концентрацію, що відображає продуктивні можливості виробничих одиниць, а також організаційну концентрацію, що створює механізми єдиного менеджменту діяльності багатьох юридично незалежних одиниць. У зв'язку з цим вплив концентрації на діяльність підприємств вимагає глибокого і детального дослідження. У нашому аналізі ми розглядаємо даний процес як закономірність організаційного розвитку підприємства, що, звичайно, не може вичерпувати дану проблему, оскільки вона має самостійне значення в економічній теорії.
Розглядаючи концентрацію в такому звуженому контексті, ми досліджуємо її вплив на формування організаційної структури підприємства, що б найбільше відповідала потребам сучасного розвитку і забезпечувала конкурентоспроможність підприємства. Концентрація пов?язана, перш за все, з розвитком матеріально - технічної бази підприємства, з удосконаленням його як виробничої одиниці, але вона впливає також і на інші системоутворюючі фактори, на підвищення їх зрілості і наближенні існуючих підприємств до сучасних вимог.
Внутрішнє зростання означає збільшення розмірів фірм за рахунок самофінансування та залучення кредитів із метою збільшення частки ринку і більш широкого використання ефекту масштабу. Зовнішнє зростання - це зростання розмірів і модифікації характеристик фірм завдяки групуванню або асоціації з іншими фірмами. Цей тип концентрації, як уже згадувалося, відбувається шляхом злиття або поглинань як добровільних так і примусових [46,с.99-108;74,с107-109]. Зростання фірм здійснюється в певних напрямках.
Залежно від домінуючого спрямування відрізняють горизонтальну концентрацію, вертикальну інтеграцію та диверсифікацію. Горизонтальна концентрація означає посилення ринкової влади розширенням свого виробництва або встановленням контролю над іншими виробниками в межах сектора. Вертикальна інтеграція полягає у підпорядкуванні фірм, розміщених на різних стадіях виробничого потоку. Диверсифікація здійснюється при об?єднанні фірм або розширенні існуючих, що займаються виробництвом продуктів, що належать до різних секторів, за рахунок включення їх у свій виробничий цикл[75,с.109].
Горизонтальна концентрація сприяє поглибленню спеціалізації підприємства, що зосереджується на збільшенні виробництва одного продукту або на вузькій номенклатурі виробів. Вона не вимагає зміни спеціалізації підприємства, його споживачів, мережі продаж. Йдеться лише про кількісне зростання з метою більш повного використання переваг ефекту масштабу та ринкової частки. Цей напрям концентрації є відносно простим і зараз переважає в економіках трансформаційного типу.
Вертикальна інтеграція є більш складним процесом як для здійснення, так і для дослідження, оскільки вона пов?язана з перетворенням ринкових відносин (зв'язків) у внутрішньофірмові. Її метою є зниження витрат за рахунок раціональної організації руху матеріальних потоків, планування розвитку виробництва як єдиного цілого - від видобутку сировини до доставки готового продукту споживачу. Основною формою здійснення вертикальної інтеграції є зовнішнє зростання, інтерналізація діяльності. При її здійсненні фірми прагнуть створювати додаткові бар'єри входженню в галузь.
Вертикальна інтеграція як форма концентрації досить глибоко досліджена в економічній теорії. Класичною роботою даного напряму дослідження концентрації є робота О.Е. Вільямсона [76], який вважає що вертикальна інтеграція пояснюється не лише технічними перевагами, як у металургійних процесах, але економією на трансакційних витратах. О.Є.Вільямсон вважає, що фірма є більше ніж просто інструмент забезпечення ефективності у звичайному розумінні - досягнення економії від збільшення масштабу виробництва і найбільшого залучення найдешевших факторів, - вона також володіє координуючим потенціалом, який іноді перевищує відповідний потенціал ринку. Він вважає, що набагато частіше, ніж прийнято думати, заміна ринкового обліку внутрішньою організацією приваблива не стільки можливостями технологічної, виробничої економії, скільки перспективою скорочення трансакційних витрат напівфабрикатів [76,с.36].
Вигоди вертикальної інтеграції зростають із ускладненням виробництва продуктів