РОЗДІЛ 2
ВРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ІРРАЦІОНАЛЬНИХ
МОТИВІВ В ПОВЕДІНЦІ
СПОЖИВАЧІВ-ДОМАШНІХ ГОСПОДАРСТВ
2.1. Особливості поведінки українських домогосподарств як споживачів та
специфічні риси національного ринку
У першому розділі цього дисертаційного дослідження ми розглянули вплив доходу
на поведінку споживачів та його прояв через ірраціональність в рамках загальної
моделі ринкової поведінки домашніх господарств як споживачів. Але який вигляд,
яке конкретне наповнення, особливості буде мати модель відносно сучасного
українського споживача-домогосподарства? Які особливі обставини будуть впливати
на співвідношення раціонального та ірраціонального в поведінці домашніх
господарств як споживачів в Україні? Адже абсолютно очевидно, що доходи більшої
частини покупців значно відстають від західноєвропейського чи американського
рівня. Й це тільки одна особливість, яку досить легко побачити навіть без
використання спеціального економічного аналізу. Безперечно, що існує й багато
інших, можливо, не таких явних.
Специфіка моделі споживацької поведінки домашніх господарств в умовах
українського ринку пов’язана з особливостями сучасного етапу економічного
розвитку України, з особливостями тих економічних відносин, які мають місце в
сучасній ринковій системі України. При цьому треба враховувати й високий рівень
динамізму тих соціально-економічних процесів, які відбуваються в Україні в
останній період. Очевидно, що протягом останніх 15 років в економіці України
відбулися зміни радикального та системного характеру. Початок дев’яностих років
минулого століття відзначився різкою зміною курсу в бік ринкової економіки,
після чого набрав чинності інтенсивний процес накопичення капіталу. Цей період
можна охарактеризувати початком насичення ринку товарами та відсутністю
жорсткої конкуренції. Ще в середині 90-х рр. мало хто з керівників українських
підприємств серйозно замислювався над питаннями конкурентної боротьби,
стимулювання збуту та проведення досліджень поведінки споживачів. Ринкова
діяльність підприємств в 90-ті рр. мала значною мірою екстенсивний характер,
відбувалася асортиментна переорієнтація в діяльності підприємств, оновлювалися
партнерські зв’язки, відбувалися зміни в складі власників під впливом
приватизації та подальших процесів, а також в організаційних структурах
управління підприємствами. Питання конкуренції не мали пріоритетного значення,
цьому сприяло слабкий розвиток вітчизняного виробника, присутність у кожній
окремій сфері максимум одного-двох іноземних інвесторів чи трейдерів, наявність
середнього платоспроможного попиту. Але цей період також відзначався величезним
дисбалансом у розвитку окремих галузей економіки. У торгівлі (насамперед
високоліквідними товарами – енергоносіями, продуктами харчування, тютюновими
виробами тощо) була зосереджена основна маса підприємницького капіталу та
спостерігався найвищий рівень ділової активності. Криза 1998 р. призвела до
зміни ситуації – чергового зниження платоспроможного попиту, зниження
прибутковості в багатьох галузях, посилення конкуренції на всіх споживчих
ринках. Практично у всіх галузях економіки країни визначилися основні суб’єкти
пропозиції продукції. Іноді їм належить більше ніж 30–40% всього обсягу ринку.
Це великі компанії, які мають достатній капітал для підтримки бізнесу в умовах
зниження обсягів реалізації, а часом навіть мають ресурсні та інші можливості
для розвитку власних роздрібних торгових мереж і виробництва. Інші суб’єкти
підприємницької діяльності – дрібні фірми та приватні підприємці – знаходяться
у досить складному стані, відчуваючи як жорстку конкуренцію, так і нестачу
коштів. І хоча банківська система за останній період намагалася розробити
достатньо лояльні заходи щодо кредитування малого бізнесу, більшість керівників
підприємств не ризикує використовувати позикові кошти на проведення масштабних
рекламних кампаній та стимулювання збуту, ефективність яких в умовах обмеженої
платоспроможності населення є доволі проблематичним питанням. Тому сьогодні, як
ніколи раніше, актуальними стають питання ефективності роботи в напрямку
вивчення своїх ринків і конкурентів, проведення досліджень поведінки
споживачів, застосування нестандартних комунікацій та інших рішень.
Але, якщо порівняти ситуацію на українському ринку з розвиненими країнами, то
можна зазначити, що ми не маємо ще такого рівня конкуренції, який склався в
економічно розвинутих країнах. Тому проблема конкуренції в Україні сьогодні це
скоріше подолання недобросовісної конкуренції. Але можна очікувати, що молодий
український ринок все ж таки буде зміщуватися, еволюціонувати в напрямку
загальноєвропейських тенденцій до збільшення виробництва і, як наслідок,
поширення конкуренції, що, відповідно, повинно привести й до
загальноєвропейських сучасних проблем із збутом продукції. Тому ще більш
актуальними стають питання, що пов’язані з особливостями ринку України,
платоспроможним попитом та поведінкою споживачів.
На наш погляд, на рівень та структуру споживання в Україні впливають три
основні чинники. Це – рівень доходів споживачів, його низькі значення,
глобальна диференціація доходів та особливості менталітету, культури
споживання. Зазначені чинники багато в чому зумовлюють економічну ситуацію в
країні, впливають на розвиток виробництва. Багато підприємств України в останні
роки несуть збитки або задовольняються доходами, що тільки покривають основні
витрати. Те незначне пожвавлення економіки, яке виявляється в розвитку
роздрібних мереж і появі невеликих підприємств по виробництву товарів кінцевого
споживання, часто базується на довгострокови
- Київ+380960830922