РОЗДІЛ 2
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВЛАСНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВАХ КОРПОРАТИВНОГО
СЕКТОРУ
2.1. Відносини власності як основа функціонування корпоративних
підприємств
Відносини власності виступають на перший план в характері ринкової конкуренції,
стратегії суб'єктів господарювання, формуванні ринкових та державних інститутів
в умовах трансформаційної економіки. Проблема власності породжує цілу гаму
відносин між учасниками економічної діяльності, суспільством і державою.
Економічні відносини власності певного суспільства обумовлюють політику кожного
підприємства і дозволяють визначити в чиїх інтересах здійснюється діяльність,
на користь кого розподіляється прибуток, хто здійснює владні повноваження в
організації, яка прийнята система прийняття стратегічних рішень.
Поняття власності формувалося в науці і практиці протягом тисяч років, при
цьому, насамперед власність була об'єктом права, юриспруденції і філософії.
Римські юристи трактували власність як матеріальну і моральну категорію.
Матеріальна визначалася «повним і винятковим правовим пануванням особи над
тілесною річчю»; моральна пояснювалася «духовним початком, властивім людині, що
сягає до божественного провидіння» [224]. У цих визначеннях можна знайти
джерела поведінки сучасних власників: з однієї сторони прагнення до володіння
матеріальними цінностями, з іншого боку – задоволення потреби в прагненні до
влади над людьми в ієрархічній суспільній піраміді. Із розвитком ринкових
відносин у суспільному виробництві, власність стала поряд із юридичною також і
визначальною економічною категорією.
На думку Г.М. Григоряна, зі всіх сторін відносин власності базовою був і
залишається економічний зміст власності, інші її сторони – соціальна, правова,
морально-етична – є похідними, які виникли та розвиваються на основі
економічної власності [75, с. 14]. Як економічна категорія власність
представляє історично визначений соціальний інститут із системою суспільних
відносин, що виникають у зв'язку з присвоєнням матеріальних і інших цінностей
[320].
Сутність власності як суспільної категорії розкривається за допомогою тих
зв'язків і відносин, які власник має з іншими суб’єктами в процесі виробництва,
розподілу, обміну і споживання матеріальних благ [102; 166; 272]. Можна
стверджувати, що власність визначається матеріальним субстратом і вольовим
змістом. У ряді майнових відносин вона займає значне місце, однак, для
характеристики власності цього недостатньо.
Власність можна визначити через наступні основні поняття:
власність - це відносини між людиною, групою або спільнотою людей (суб'єктом) з
однієї сторони і будь-якої субстанції матеріального світу - з іншого боку, що
полягає в постійному або тимчасовому, частковому і повному відчуженні від
об'єднання і присвоєння об'єкта суб'єктом.
суб'єкт власності (власник) - це активна сторона відносин власності, що має
можливість правоволодіння об'єктом власності.
об'єкт власності - це пасивна сторона відносин власності у виді предметів
природи, речовини, енергії, інформації, майна, духовних, інтелектуальних
цінностей, цілком або в якомусь ступені приналежному суб'єктові.
Сучасне поняття власності змінює фізичний, а іноді і юридичний зміст об'єкту.
Як визначає А. Гальчинський, зараз відбувається зміна домінуючого об’єкта
власності: “на відміну від індустріальної цивілізації, де домінуючий об’єкт
власності — створені людиною предмети виробничого призначення, передусім
знаряддя праці, у постіндустріальній цивілізації таким домінуючим об’єктом стає
інформація, яка втілює в собі витрати переважно інтелектуальної робочої сили і
є основою інтелектуальної власності людини” [63, с. 7]. На думку П. Друкера,
структура сучасної світової економіки має дві складових: «реальну» (потоки
товарів і послуг) і «символічну» (потоки капіталів, зміни дисконтних ставок,
кредитні операції, інформаційні ресурси і технології) [95].
Доказом перерозподілу власності між реальною і символічною може служити
американська статистика, за даними якої у 1982 році 63,2 % цінностей
американських компаній складав постійний капітал (основні засоби), а у 1992
році цей показник зменшився до 37,9 % [241]. Та ж статистика наводить списки 10
найбільш великих і успішних корпорацій світу (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Список найбільш успішних корпорацій світу
1989 рік
1999 рік
Nippon T&T
Indus. Bank of Japan
Sumitomo Bank
Fuji Bank
Dai-Ichi K. Bank
IBM
Mitsubishi Bank
Exxon
Tokyo Elec. Power
Royal Dutch / Shell
Microsoft
General Electric
IBM
Exxon
Royal Dutch / Shell
Wal-Mart
AT & T
Intel
Yahoo
BP Amoco
Можна побачити, що в 1989 році в цей список входила тільки одна компанія,
основу якої складають віртуальні активи (інформаційні технології), а у 1999
році п'ять подібних корпорацій є наймогутнішими у світі, причому одна з них
очолює список.
Поняття відносини власності містить у собі відношення власника до своєї речі,
тобто майнові суб’єктно-об’єктні відносини, ці первинні відносини служать
матеріальною передумовою відносин між суб'єктами власності, тобто суб'єктних
відносин. Останні являють собою економічні відносини, що виникають у зв'язку з
власністю, і майнові взаємозв'язки суб'єкта з іншими суб'єктами.
Право власності знаходить свою реалізацію через:
право володіння, що визначає належність тієї або іншої цінності. Володіння
означає господарське панування власника над цінністю. У володінні виражається
статика відносини власності, закріпленість цінностей за індивідами і
колективами;
право користування, що визначає умови використання належної кому-небудь
власності іншими особами або економічними суб'єктами. Корист
- Київ+380960830922