Розділ 2.
Матеріал і методика досліджень
Науково-виробничі дослідження проведені протягом 1990-2001 років в умовах
держплемзаводу “Червоний шахтар” Криворізького району Дніпропетровської
області, базових господарствах із створення Дніпропетровського зонального типу
червоної степової породи та центрального зонального типу української червоної
молочної породи. Дослідження проводились за тематикою Інституту тваринництва
центральних районів УААН і кафедри генетики та розведення с.-г. тварин
Дніпропетровського державного аграрного університету. Базовими господарствами
були племзаводи “Любомирівка”, “Чумаки” Дніпропетровської області, Ерастівської
дослідної станції, Генічеської дослідної станції, Дніпропетровське обласне
племпідприємство, спільне українсько-німецьке племпідприємство
“Асканія–Генетик” Херсонської області, де проводилось удосконалення ліній та
типів наявних генотипів.
Матеріалом дослідження були ознаки екстер’єру, конституції та молочної
продуктивності тварин чорно-рябої, червоної степової, голштинської порід та їх
помісів з різною часткою крові. Всього в досліді були вивчені 5293 голови
великої рогатої худоби.
Схема досліджень та етапи наведені на рис. 2.1. та табл. 2.1.
Умови годівлі та утримання були ідентичними для всіх груп у межах кожного
дослідження і відповідали зоотехнічним нормам ВІТу з урахуванням віку, живої
маси і фізіологічного стану. Балансування раціону здійснювалось за 24
показниками та біохімічним контролем крові. Різні витрати на корову становили
50-54 ч. кормових одиниць (додатки А і Б).
Тварини червоної степової породи в стаді племзаводу відносяться до 4 ліній –
Фукса ЗАН-11 (маточне поголів’я 434 голови), Візита КГН-26 (254 голів),
Златоуста ДН-29 (145 голів), Марко 2043-М (126 голів). Для оцінки генеалогічної
однорідності певної групи тварин використовували формулу Ф.Ф. Ейснера [479]:
(2.1)
де, И - коефіцієнт генеалогічної однорідності, %;
n - число врахованих тварин;
х - число кличок, що зустрічаються в 3-х поколіннях чоловічих родоводів
Таблиця 2.1
Етапи експериментальних досліджень
Етапи
Назва етапу
Кількість оцінених тварин
>
1.
Створення в племзаводі Дніпропетровського зонального типу червоної степової
породи з новими заводськими лініями:
Шороха ДН-972,
Салата ДН-973,
Арика ДН-915
52
47
50
171
254
263
2.
Удосконалення прийомів селекційної роботи і створення генофондного стада
англерської породи
18
344
в т.ч. визначення структури генофондних стад за імуногенетичними маркерами
86
142
4.
Удосконалення методів оцінки плідників за якістю потомства
10
203
5.
Створення центрального типу української червоної молочної породи
194
6.
Створення південного типу української чорно-рябої молочної породи
26
335
Всього тварин в досліді
294
1906
Створення центрального типу нової породи здійснювалося шляхом відтворного
схрещування з англерськими плідниками, південного типу української чорно-рябої
молочної породи – імпортованого поголів’я голштинів європейської селекції та
маточного поголів’я червоної степової породи з голштинами переважно
північноамериканської селекції. При створенні типу в кожній із ліній визначали
споріднені групи тварин з високим рівнем продуктивності. Загальна схема
відтворного схрещування наведена на рис. 2.2.
Співідносну мінливість основних господарсько-корисних ознак вивчали за
результатами кореляційного, регресійного, дисперсійного і шляхового аналізів з
використанням стандартного пакету програм Statgraphics для персональних
комп’ютерів типу ІВM РС.
Створення центрального зонального типу Створення придніпровського
зонального типу
української червоної молочної породи української чорно-рябої молочної
породи
Умовні позначення:
– червоної степової; – англерської, червоної датської; – червоної-рябої
голштинської; – чорно-рябої голштинської
червона степова; англерська, червона датська; червоно-ряба голштинська;
чорно-ряба голштинська
чорно-ряба
, – чистопородні; , – 7/8; , – ѕ; , – Ѕ; , – ј; , – 1/8;
Рис. 2.2. Схема породотворних процесів при розведенні молочної худоби в регіоні
центрального степу України
З метою вибору оцінки закономірностей лактаційних кривих молочної
продуктивності визначали показники інтенсивності формування лактації до 3-х
місяців лактації за методикою Ю.К. Свєчина [423], а показники її напруги (Ін)
та рівномірності (Ір) за методикою В.П. Коваленко [233].
Їх визначали за формулами:
де: Dt – інтенсивність формування лактації
(2.2)
де: Ір – індекс рівномірності нарощування лактації
(2.3)
ІН=
де: Ін – індекс напруги лактації.
(2.4)
(2.5)
де: W1, W2, W3 – надій за 1, 2 і 3 місяці лактації
СП – середньодобовий приріст лактації;
ВП – відносний приріст лактації
(2.6)
Математичне моделювання лактаційних кривих корів різних генотипів в залежності
від сезону отелення визначали за допомогою моделі Т. Бріджеса в модифікації T.
Bridgesa [494]:
де: N(t) – надій за лактацію; А – асимптота; б – кінетична і µ - експоненційна
константи; t – місяць лактації.
(2.7)
При вивченні ефективності стабілізуючого добору нормований розподіл корів
здійснювали за допомогою мірних ознак екстер'єру і конституції (за методикою
В.І. Барабаша із співав. [17]). За індексом Н.Н. Колесника [264] оцінювали
також ніжність-грубість конституції тварин стада, що обстежувалося.
Межі адаптивної і репродуктивної норми (модальні класи) за типами конституції
прийняли від -0,67 до +0,67 сигми при довірчому інтервалі Р=0,05. Особини
популяції