РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Для встановлення впливу серцевої патології на характер формування шляхів відтоку крові від серця і перикарда, були використані такі матеріали для дослідження: препарати 163 ізольованих сердець, 24 органокомплекса заднього середостіння, 46 препаратів перикарду, аорти, легенева ствола, діафрагми, трахеї людей зрілого, похилого та старечого віку, що вмерли від різних причин , не зв'язаних з патологією серцево-судинної системи , а також 38 препаратів сердець людей зрілого, похилого та старечого віку, що вмерли від деяких захворювання серця (табл. 2.1). Всього було вивчено 271 препарат.
Розподіл анатомічного матеріалу за віком був здійснений з урахуванням вікової періодизації, запропонованої на міжнародної конференції [Л.К. Семеновою, 1975]. Матеріал для анатомічного дослідження брали з обласного бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської області, а також з моргу міської лікарні №6, патологічного відділення 4 клінічної лікарні. Частина сердець була отримана від трупів людей , що надійшли з будинків престарілих Дніпропетровської області, призначених для навчальних цілей кафедри нормальної анатомії ДДМА.
Виходячи з поставленої мети і завдань дослідження, було використано комплекс адекватних методик дослідження: опис, препарування, приготування корозійних препаратів судин серця, ін'єкція кровоносного русла туш - желатиновою масою, латексом, приготування гістологічних і напівтонких зрізів, морфометрія. Отримані кількісні дані обробляли методом варіаційної статистики [Л.С. Камінський, 1959; Н.А.Плохинський, 1970; Г.Г.Автанділов, 1990; Г.Ф. Лакін, 1990].
Таблиця 2.1
Розподіл матеріалу дослідження в залежності від вікових періодів та об'єктів дослідження
№ вікової групи Померли від причин, не обумовлених захворюваннями серця Померли від при причин, обумовлених захворюваннями серця Всього ІС О П ІС О П Зрілий вік 1 період 36 5 12 3 3 3 62 Зрілий вік 2 період 41 5 12 3 2 2 65 Літній 48 7 13 6 4 4 82 Похилий 38 7 9 5 1 2 62 Разом 163 24 46 17 10 11 271
Примітка: ІС - ізольовані серця; О - органокомплекси заднього середостіння ; П - препарати перикарду, аорти, легенева ствола, діафрагми, трахеї
2.2. Методи дослідження
У роботі були використані морфологічні методи і методики статистичної обробки отриманих даних. Визначення соматотипа виконувалось за загальноприйнятою методикою.
2.2.1. Морфологічні методи.
З метою вивчення венозної системи серця, перикарду, а також основних і допоміжних шляхів відтоку крові від цих структур використовували:
I. Опис сердець ;
II. Препарування;
III. Приготування корозійних препаратів судин серця;
IV. Ін'єкція кровоносного русла туш-желатиновою масою, латексом, протакрілом;
V. Корозія;
VI. Приготування гістологічних зрізів;
VII. Приготування напівтонких зрізів.
Опис та препарування проводили на препаратах як фіксованих у 10% розчину формаліну, так і нефіксованих. Визначали кількісні і якісні відмінності венозних судин серця. Спочатку відсікали перикард від серця у місці переходу його на крупні сосуди, потім серце поміщали під проточну воду для промивання судинної системи міокарда.
При описуванні макропрепарату особливу увагу приділяли будові вінцевої пазухи та її основним притокам, заслінки вінцевої пазухи.
Виготовлення корозійних препаратів венозного русла серця проводилось шляхом використання пластмас "Протакрил-М". Передполімер змішували з каталізатором і за допомогою скляних канюль, введених в отвори вінцевого синусу, а також шприцом для ін'єкцій, заповнювали вказані судини. Після цього серця на ніч опускали в термостат з водою, яка мала температуру 60°C . Після проходження цього строку серця витягували та опускали на 32 години в розчин соляної кислоти до повного зникнення м'яких тканин.
Отримані корозійні препарати судин серця відмивались в дистильованій воді, сушились та розглядались під бінокулярною лупою.
Ін'єкцію кровоносного русла проводили з метою виявлення особливостей ангіоархітектоніки термінальних відділів судинної системи серця протягом онтогенезу. Для цього були використані такі маси: 1) 5% туш-желатинова маса, яка при температурі 50°С має в'язкість, що відповідає в'язкості крові (Н.А.Джавахішвілі, М.Є.Комахідзе, 1967). Перед ін'єкцією серце, на 1-2 години, розміщали в теплу воду, при температурі 36-40 °С, для кращого заповнення ін'єкційною масою кровоносних судин. Процес ін'єкції проводили через скляні конюлі, введені в отвір вінцевого синуса та латекс, який переходив із стану передполімеру в полімер, після ін'єкції серця і опускання його на одну годину в термостат з теплою водою (60 °С). Для одночасної фіксації серця, яке було налите латексом, у воду додавали кислий формалін так, щоб концентрація досягала 10%. Після приготування налитих та зафіксованих сердець, із них отримували гістотопогрофічні зрізи.
Приготування гістологічних зрізів (світлова мікроскопія): шматочки тканини, розмірами 0,5 куб.см, фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, розчинах Буєну, Карнуа, зневоднювали в спиртах висхідної концентрації, в безводному діоксані (РП №13/93 "Спосіб підготування гістологічних об'єктів для заключення в парафін") та заливали в парафін, після чого на санному мікротомі (МС-2) виготовлялись