Ви є тут

Технологія як пріоритетний чинник дизайну одягу

Автор: 
Кардаш Олег Васильович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0507U000077
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗВ'ЯЗОК ТЕХНОЛОГІЧНИХ, КОНСТРУКТИВНИХ І КОМПОЗИЦІЙНИХ ФАКТОРІВ В ДИЗАЙНІ ОДЯГУ
Загальні умови формотворення естетично означеного дизайн-об'єкту одягу ставлять композиційні вимоги до проектного процесу. У той же час виріб повинен розглядатися відповідно до умов споживання, антропометричних показників і навколишнього середовища і має нести відповідні характеристики. Крім того, на зовнішнє сприйняття одягу мають вплив ознаки і властивості матеріалу, з якого його вироблено, його колористичне забарвлення, технологічно-конструктивне вирішення форми і закони фізіологічної оптики. І нарешті, необхідне визначення, які чинники впливають на відповідність одягу умовам його гармонізації. Вказані характеристики є чинниками СТЗ ХКФ одягу, тому до завдань розділу віднесено наступні: розгляд естетики фактури, визначення технологічних властивостей матеріалів і їх естетичних показників; розробка системної моделі формотворення одягу; аналіз конструктивних і тектонічних засад у дизайні одягу; аналіз ілюзійних ефектів у одязі і умов гармонізації кольорових сполучень; аналіз і визначення чинників технології у естетичному виготовленні декоративних аксесуарів, у тому числі драпірування, аналіз і визначення умов пропорціонування форми одягу.

2.1 Естетика фактури і естетичні показники технологічних властивостей матеріалу. Системна модель процесу формотворення одягу
Фактура матеріалу об'єктивно належить поверхні форми одягу, є її виразом і характеризується особливостями оздоблення і будови. Вона має вплив на сприйняття зовнішнього вигляду виробу, сприяє створенню зорового образу та є одним із засобів композиційної будови виробу.
Проаналізуємо технологічні фактори отримання і застосування ХКО фактури. За фактурою розрізняють матеріали, отримані технологіями ткацтва - гладкі, рівні, шорсткі, візерунчасто-гладкі, рельєфні, ворсові, повстиноподібні [10, 132]. На фактуру чинять вплив структура ниток, вид переплетення та особливості оздоблення. Гладка фактура отримується з гладких ниток при атласних переплетеннях; рівна - при полотняному; шорстка - мілковізерунчастих із нитками крепової та фасонної крутки; візерунчасто-гладка - при крупновізерунчастих переплетеннях; рельєфна - при оздобленні гофре, плісе, тисненні; ворсова - при ворсових переплетеннях, начосі; повстиноподібне - при створенні повстинного застилу. Шорсткі, рельєфні фактури збільшують зорову об'ємність, щільність та важкість виробу. Гладка поверхня надає одягу легкість, зорово зменшує об'єм. Від фактури залежить сприйняття туше та грифу - чуттєві характеристики (тактильні, приємне - неприємне). Наприклад, матеріали для демисезонного пальта приємне задоволення викликають при відчутті м`якого, пухнастого, теплого, пружного, вовняного матеріалу. А для легкої сукні - при відчутті м`якопружного, шовковистого, волокнистого матеріалу. Фізіологічна реакція можлива й при візуальному сприйнятті, або при сприйнятті звуків, які виникають при терті - скрипіння, шерех.
На ХКО фактури чинять вплив різновиди технологій промислової обробки тканин, використання які залежать від їх волокняного складу. Бавовняні і льняні тканини відбілюють їх, мерсеризують (для надання м?якості, шовковистості), ворсують, фарбують (гладкофарбовані), друкують (набивка - нанесення визначеного рисунку) - прямий друк ? білоземельний (35-40% площі)? підгрунтовий (40-60% площі)? ґрунтовий (більше 60% площі)? пігментний друк (згущені пігменти - металічні порошки)? друк "під акварель" (на зволожених тканинах, від чого рисунок є із розмитими краями)? витравний друк (порушення фарби у місці друку)? резервний друк - для отримання рисунку у білому кольорі, апретування (блиск, еластичність і ін.), підворсовування (підняття ворсу), каландрування (шовковистість, матовість поверхні).
Вовняні тканини фарбують, наносять друк, апретують, пресують (вирівнюють по товщині, надають гладкість, блиск), ратинують (рисунок з ворсу різної висоти на тканинах з фарбованої мериносової вовни).
Шовкові тканини друкують (друк прямий, витравний, резервний), апретують (креповий ефект, м?якість, матова поверхня), піднімають ворс (плюш, бархат), отримують витравний фасонний ворс, надають креповий ефект (нитки високої крутки, відварювання волокон), ефект гофре (волокна із різним ступенем зсідання), ефект клоке (нитки пологої та крепової круток із ВТО або нитки капрона у сполученні із штучними, які мають різний ступінь зсідання). До спеціальних видів обробок, які мають вплив на ТХКФ відносяться? лаке (блискуча поверхня на тканинах з ацетатних, поліамідних волокон)? металізація (тонкий шар металу на поверхні, який надає різнокольоровий ефект внаслідок інтерференції світлових променів), а також шліфування.
У якості ХКО одягу, у підсистемі ТОПП для збагачення і більшої різно-визначеності фактури використовується орнаментація тканин і оздоблюючих матеріалів; різновиди обробок тканиною іншого кольору або фактури, нитками, бісером, стеклярусом, декоративними строчками; вистьобуванням; іншими матеріалами - трикотажем, хутром натуральним та штучним, шкірою, бархатом; декоративними деталями - кистями, бахромою, тасьмою, мереживом, кантами, стрічками; аплікаціями; штучними квітами, які надають той чи інший вираз поверхні за рахунок різновидів переплетення ниток та їх виступаючих фрагментів - гладка чи рельєфна, матова чи блискуча, або ворсована.
Таким чином різновиди фактури можна згрупувати за технологічними ознаками: ткацтва, промислової обробки, виконання оздоблення і розміщення фактурних поверхонь на елементах одягу.
У процесі ТХКФ на фактурне вирішення поверхні форми мають вплив функціональні характеристики та призначення одягу. Тут пріоритетним чинником є рельєфність як основна відмінна ознака фактури. Завдяки використанню цього чинника визначаються особливості сполучення окремих частин або загострюється сприйняття композиційних прийомів та засобів гармонізації, ілюзійних ефектів стосовно масштабу або розміру окремих частин чи елементів, підсилення основного композиційн