РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології № 2 Харківського державного медичного університету, в Обласному Центрі акушерства, гінекології та статевого виховання дітей та підлітків в Обласній клінічній лікарні (ОКЛ) Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації. В Центрі розгорнуто амбулаторний прийом та 20 стаціонарних ліжок - 10 для неповнолітніх вагітних (по 5 у відділеннях патології вагітності і пологовому) та 10 - для дітей і підлітків з гінекологічними захворюваннями у гінекологічному відділенні.
Під спостереженням знаходилось 520 дівчат-підлітків 11-18 років, які потребували акушерсько-гінекологічної допомоги. З них 210 юних вагітних і 310 дівчат з гінекологічною патологією. Методологія обстеження була поетапною. Згідно з метою і завданнями дисертації на І етапі було вивчено частоту та характер ЕП у всіх пацієнток, що дозволило сформувати відповідні групи. На ІІ етапі була дана клініко-лабораторна характеристика особливостей перебігу пубертатного періоду у підлітків при наявності вагітності та гінекологічних захворювань з урахуванням соматичної патології. На ІІІ етапі вивчалась ефективність втілення реабілітаційних та організаційних заходів акушерсько-гінекологічної допомоги підліткам. При встановленні діагнозу враховувалась класифікація ВООЗ, відповідно до якої термін "підлітки" поєднує людей віком від 10 до 19 років, а "юні жінки" - дівчат-підлітків, які розпочинають статеве життя до 19 років.
2.1. Вікова та групова характеристика і засоби обстеження юних вагітних
В процесі виконання І-го етапу обстеження 210 вагітних 13-18 рокiв встановлено, що у 80,95 % з них діагностована ЕП, на підставі чого вони були розподілені на основну і контрольну групи. До основної віднесено 170 юних вагітних із різними соматичними захворюваннями, до контрольної - 40 соматично здорових юних. Групу порівняння склали 40 жінок репродуктивного віку (19-35 років). Розподіл обстежених за віком і групами представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Віковий та груповий склад обстежених вагітних
Групи вагітнихВік в рокахРазом13141516171819-2425-3031-35Основна група (юні вагітні)3412216070---170Контрольна група (юні вагітні)11491213---40Група порівняння
(жінки репродуктивного віку)------1418840Разом451630728314188250
Всім підліткам проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження. Глибоке вивчення анамнезу включало дані про стан соматичного здоров'я, перебіг вагітності і пологів у матерів, соматичні та гінекологічні хвороби матері, спадковість, умови праці, побуту, наявність шкідливих звичок.
Оцінювався характер перебігу пубертату iз включенням терміну i послідовності появи вторинних статевих ознак та урахуванням особливостей фізичного та статевого розвитку. Вивчалось становлення МФ, ВМ, МВ, ПМФ, гінекологічний та акушерський анамнез. Особлива увага надавалась віку та обставинам статевого дебюту, соціальному фону, на якому перебігала вагітність у неповнолітніх, відношення самої пацієнтки, її рідних i майбутнього батька до вагітності та дитини. Враховувались зареєстрованість шлюбу, планування даної вагітності, ступінь iнформованостi з питань статевого виховання та методів контрацепції. Вивчались акушерський та гінекологічний статус: встановлювався термін вагітності, виявлялась відповідність розмірів матки терміну гестації, за допомогою зовнішнього акушерського дослідження визначались положення та передлежання плода, вислуховувалось його серцебиття. При проведенні ельвіометрії приділялась значна увага анатомічній характеристиці тазу, визначався ступінь його звуження. При вивченні гінекологічного статусу проводився огляд шийки матки, пiхвове обстеження, за показаннями - кольпоскопія, кольпоцитологічне дослідження [14]. Кольпоцитограми аналізувались та співставлялись із результатами гормональних показників.
Неповнолітні вагітні були обстежені і знаходились під наглядом терапевта, невропатолога, офтальмолога, отоларинголога, ендокринолога і при необхідності - інших спеціалістів. Це дало можливість на І-му етапі обстеження діагностувати ЕП. Проаналізовані дані преморбідного фону з урахуванням соматичних хвороб у минулому, а також протягом даної вагітності. Вивчався ІІ. Загальний стан вагітних оцінювався за стандартними методиками - вивчались скарги, вимірювалась температура та маса тіла, зріст, АТ, пульс. Лабораторні засоби обстеження включали клінічні аналізи крові, сечі, визначення вмісту цукру, білка та білкових фракцій крові біохімічними методами, протромбінів час та протромбінів індекс, показники гемостазу: тромботест, час рекальцифікації плазми, фібринолiтичну активність сироватки, фібриноген крові, толерантність плазми до гепарину уніфікованими методиками. Досліджували групу і резус-належність крові, реакцію Васермана. Визначали печінкові проби (рівень білірубіну і його фракцій, холестерину, ?-ліпопротеїдів). Стан окислювально-відновлювальних та енергетичних процесів визначали за активністю сироваткових ферментів: аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ), екскреторних ферментів - ЛФ, тимолової проби; визначали рівень електролітів крові (К, Nа, Сl), рівень сечовини та креатiнiну в кровi уніфікованими засобами [173].
Вивчення стану сечовидільної системи, крім клінічного аналізу сечі за показаннями доповнювалось аналізами за Нечипоренко, Амбурже, Зімницьким, геморенальними пробами, УЗД нирок.
Для більш повної сучасної оцінки системи крові у пацієнток було здійснено вивчення рівня СЗ колориметричним методом Генрі за допомогою наборів фірми "Laсhema" (Чехія), та концентрацію Ф у сироватці крові методом ІФА з використанням наборів "Био-иммуноген" (Росія).
Юним вагітним проводилось бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження виділень із піхви та уретри, слизу із носу та зіву. За показаннями проводилось обстеження на ЗПСШ методами ІФА та ПЛР.
ССС та НС вивчались за допомогою комплексу, що вкл