РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ
2.1. Клінічна характеристика стану обстежених жінок та дизайн дослідження
Проведено динамічне клінічне і лабораторно-інструментальне обстеження 356
жінок. Серед них у 274 вагітних верифіковано діагноз субклінічного гіпотиреозу
підчас вагітності. В дослідження не включали пацієнток з активним автоімунним
тиреоїдитом (з високими титрами антитиреоїдних антитіл). Контрольну групу
склали 52 здорових вагітних без гіпотиреозу, другу контрольну групу становили
30 здорових невагітних жінок фертильного віку. Усі обстежувані перебували на
стаціонарному лікуванні у відділеннях патології вагітності клінічних пологових
будинків м. Тернополя та м. Рівного за період з 1998 по 2006 роки.
Обстежувані пацієнтки були розділені на групи в залежності від способу
лікування наступним чином: І групу (контрольну) становили 52 здорових вагітних
жінок, 61 пацієнтка ІІ групи отримувала стандартну медикаментозну терапію
(група порівняння), яка передбачала призначення вітамінних комплексів,
антигіпоксичної терапії з обов’язковим включенням препаратів йоду, 66-и
вагітним ІІІ групи до вище вказаного стандартного медикаментозного комплексу
додатково включали L-тироксин в дозі 1,9 мкг/кг/добу. У 72 вагітних ІV групи до
вищевказаної комплексної медикаментозної терапії включено синтетичний
імуномодулятор з антиоксидантними властивостями імунофан по 1 мл розчину через
день, на курс лікування 10 ін'єкцій. В медикаментозний комплекс 75 вагітних V
групи передбачено призначення ангіопротектора з імуномоделюючими властивостями
корвітину у дозі 0,5 г/добу на 100 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно
краплинно протягом 10 днів.
Кожна група обстежуваних вагітних була розділена на три підгрупи в залежності
від віку. При цьому відмітимо, що до 18 років обстежено 78 вагітних, найбільше
під спостереженням було вагітних у віковій категорії від 19 до 28 років – 192
жінки, старших понад 29 років – 56 пацієнток. Залежно від терміну гестації
обстежувані пацієнтки розділились наступним чином: у І триместрі всього
обстежено 93 вагітних, у ІІ триместрі – 115 жінок, у ІІІ триместрі – 118
хворих. Дослідження стану новонароджених, перебігу пологів та морфологію
плаценти проведено у 148 пацієнток.
Для встановлення клінічного діагнозу, визначення тактики лікування та вивчення
його ефективності всі вагітні були обстежені згідно протоколу, прийнятого для
хворих вагітних із субклінічним гіпотиреозом.
Дослідження жінок проводили за єдиною схемою і відображали в первинній карті
стаціонарного хворого. Детальне вивчення анамнезу включало обов’язкове
з'ясування факторів, які могли сприяти виникненню, розвитку або поглибленню
захворювання: соматичний анамнез, акушерський і гінекологічний анамнез,
ускладнення вагітності та попередніх пологів, спадковий фактор, умови
проживання та праці, харчування і інші. Детально проводилось об’єктивне
обстеження по органах і системах з метою виявлення супутніх захворювань,
можливих ускладнень чи причин гіпотиреозу.
Крім клінічного обстеження всім пацієнткам проводилось загальноклінічне
лабораторне дослідження та спеціальні методи дослідження функції щитоподібної
залози, функціонального стану плаценти та плода, параметрів центральної і
периферичної гемодинаміки, імунного статусу та вільнорадикального окиснення.
Додатково було проведено аналіз стану новонароджених після пологів,
морфометричне дослідження клітин крові і електронно-мікроскопічне дослідження
плаценти.
Рис. 2.1.1. Частота суб’єктивних клінічних проявів субклінічного гіпотиреозу у
обстежених вагітних із субклінічним гіпотиреозом (n = 274)
При аналізі анамнестичних даних у обстежених вагітних із субклінічним
гіпотиреозом звертали увагу на скарги різного характеру, пов’язані з
дисфункцією щитоподібної залози (рис.2.1.1). Серед симптомів переважали помірна
сухість шкірних покривів, тріщини шкіри на п’ятах, блідість, набряк обличчя та
язика (наявність відбитків зубів на язику). Крім того вагітні відмічали також
розшарування нігтів, задишку, підвищену ламкість волосся, підвищену втому,
сонливість. В усіх пацієнток відмічено поєднання двох і більше симптомів.
При аналізі супутньої патології виявлено, що в усіх групах переважали
захворювання серцево-судинної системи та кровотворення. Поширеність супутньої
соматичної патології представлена в табл. 2.1.1.
Таблиця 2.1.1.
Поширеність супутньої соматичної патології у вагітних із субклінічним
гіпотиреозом
вагітні із СГ (супутня соматична патологія)
І група (порівняння),
n = 52
ІІ група
(стандартне лікування)
n = 61
ІІІ група (лікування
L-тироксином)
n = 66
ІV група (лікування імунофаном та L-тироксином) n = 72
V група (лікування корвітином та L-тироксином) n = 75
абс
Абс
абс
абс
абс
абс
Хронічний пієлонефрит
7,7
10
16,4
11
16,7
14
19,4
13
17,3
52
15,9
ВСД
4,5
14
22,9
19
22,7
19
26,4
22
29,3
80
24,5
Пролапс
мітрального клапана
1,9
8,2
6,1
5,6
6,7
19
5,8
Анемія до вагітності
11,5
18
29,5
21
31,8
23
31,9
27
36,0
95
29,1
Хронічний гастрит
5,8
12
19,7
11
16,7
11
15,3
10
13,3
47
14,4
З представлених даних видно, що в усіх дослідних групах супутня патологія
зустрічалась приблизно з однаковою частотою. При цьому слід зауважити, що в
контрольній групі вагітних без гіпотиреозу (І група) частота вищевказаної
супутньої патології діагностувалась в 2-5 разів рідше, ніж у пацієнток із
субклінічним гіпотиреозом.
Вивчення менструальн