Розділ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження.
Робота виконана на кафедрі невропатології і нейрохірургії факультету
післядипломної освіти лікарів Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького. Відбір хворих проводився при звертанні пацієнтів на
консультативний огляд по скеруванню міських (м. Львова) чи районних
лікарів-невропатологів (Львівської області), в І, ІІ неврологічному, І
нейрохірургічному, І, ІІ терапевтичному, реанімаційному відділеннях Львівської
міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, в відділеннях нефрології,
неврології, реанімації Львівської обласної клінічної лікарні, в Львівському
обласному ендокринологічному диспансері та 5-му відділенні Львівської клінічної
обласної інфекційної лікарні.
Для розв'язання поставлених завдань проведено комплексне клініко-параклінічне
обстеження 182 хворих з енцефалопатіями різного генезу віком від 15 до 55
років.
Групу контролю І (К І) склали 22 практично здорові особи середнього віку
38,27±1,81 років.
До групи контролю ІІ (К ІІ) увійшли 7 хворих з енцефалопатією при аппалічному
синдромі (АС), що перебували на лікуванні в відділеннях реанімації Обласної
клінічної лікарні та Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м.
Львова.
Середній вік хворих з енцефалопатіями різного ґенезу склав 38,73±0,76 років.
Розподіл хворих по групах в залежності від виду енцефалопатії представлений в
таблиці 2.1.
При обстеженні хворих ретельно збиралися скарги та анамнез захворювання.
Інтенсивність та вираженість скарг хворих оцінювались по 4-х бальній шкалі (0
балів - відсутність, 1 - наявність легко вираженої, 2 - виражена, 3 - сильно
виражена скарга).
При огляді вивчався об’єктивний загальносоматичний та неврологічний статус.
Результати огляду заносилися в спеціально розроблений протокол обстеження, де
фіксувалися наступні неврологічні параметри: стан поверхневої та глибокої
чутливості, функція дванадцяти пар черепних нервів, рухові функції, сухожилкові
та періостальні рефлекси, наявність субкортикальних рефлексів, патологічних
рефлексів з верхніх та нижніх кінцівок, черевних рефлексів, координація рухів,
вегетативні функції. Проводилося стандартне загальне клінічне лабораторне
обстеження із застосуванням біохімічних тестів.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих по групах в залежності від виду енцефалопатії
Енцефалопатія
Кількість обстежених хворих
при аппалічному синдромі (контроль ІІ)
атеросклеротична
22
гіпертензій на
27
післягіпоглікемічна
20
клімактерична
26
ниркова
20
печінкова
20
післятравматична
24
токсична
22
всього
188
В спеціальні дослідження для вирішення поставлених в роботі завдань були
включені:
стандартизований багатофакторний метод обстеження особистості;
транскраніальна допплерографія магістральних артерій головного мозку;
електроенцефалографія;
кон’юнктивальна біомікроскопія;
дослідження показників пероксидного окислення ліпідів в сироватці венозної
крові;
вивчення концентрації середніх молекул в сироватці венозної крові;
визначення L-аргініну у сироватці венозної крові;
дослідження нітратів у сечі;
вивчення вмісту нуклеїнових кислот в сироватці венозної крові
(дезоксирибонуклеїнової та рибонуклеїнової);
визначення активності нуклеаз (дезоксирибонуклеази та рибонуклеази) в сироватці
венозної крові;
дослідження вмісту холестерину і тригліцеридів в сироватці венозної крові.
Для кількісної оцінки скарг хворих була розроблена їх бальна градація. При
відсутності скарги нараховували 0 балів, при незначно вираженій скарзі – 1 бал,
при вираженій -2 бали та при різко вираженій – 3 бали.
2.2. Стандартизований багатофакторний метод обстеження особистості.
Для кількісно-якісної оцінки змін в психоемоційній сфері хворих з
енцефалопатіями різного ґенезу використовувався стандартизований
багатофакторний метод обстеження особистості, який представляє собою
модифікований варіант MMPI (Minnesopolis Mini Mental Inspection) та Л.Н.Собчик
адаптований до наших умов [507].
Дана методика створена авторами як тест, що диференціює норму від патології.
При використанні методики з метою диференційної діагностики психологічне
дослідження допомагає виявити в першу чергу складну структуру психологічних
проблем хворого. Любий клінічний стан в своїй основі визначається зламом
психологічної цілісності особистості та забарвлюється тими переживаннями, які
віддзеркалюють найбільш збережені сторони особистості хворого та реакцію на сам
факт хвороби та її проявів. При розвитку психоемоційних змін у відповідь на
хворобу, актуальний (на момент обстеження) стан хворого ще більш тісно
пов’язаний з стійкими особистісними властивостями та відношенням до
психотравмуючої ситуації, що виступає в якості патогенного фактора [508].
Методика побудована по типу опитувальника, проте оцінка отриманих в результаті
дослідження даних базується не на прямому аналізі відповідей обстежуваного, а
на даних статистично підтвердженої дискретної значимості кожної відповіді у
порівнянні з середніми нормативними даними. В процесі відповідей на запитання
обстежуваний оцінює як «вірні» чи «невірні» по відношенню до нього ствердження,
які відображають картину самопочуття досліджуваного, його звички, особливості
поведінки, відношення до різноманітних життєвих явищ та цінностей, моральну
сторону цих відношень, специфіку міжособистісних контактів, скерованість
інтересів, рівень активності та настрою і ін.
Автоматизований спосіб обробки даних виключає залежність отримуваних
результатів від особистості та досвіду експериментатора.
При проведені обстеження використовувалась книжка-буклет у вигляді чоловічого
та жіночого вар
- Київ+380960830922