РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Матеріал досліджень
Експериментальна частина дисертаційної роботи виконувалась в 1997–2005 роках в
лабораторії імунології Інституту біології тварин УААН. З метою вивчення питань,
що випливали з мети і завдань у процесі виконання дисертаційної роботи
проведено дев’ять дослідів у господарствах Львівської та Волинської областей.
Виробничі апробації розробок проводились в Інституті епізоотології УААН та
господарствах Львівської, Волинської, Тернопільської, Київської, Вінницької та
Донецької областей.
Досліди проведено на поросятах-сисунах та поросятах до і після відлучення, а
також на телятах з 3-ох до 60-добового віку. У дослідженнях використані
поросята великої білої породи та телята чорно-рябої молочної породи. У кожній
серії дослідів за принципом “пар-аналогів” (вік, маса тіла, стать) формувалися
дослідні групи поросят: поросята-сисуни 3–5-денного віку, поросята перед
відлученням яке проводили у 45-добовому віці, та через 3-, 5- і 14-днів після
відлучення, які знаходилися в однакових умовах годівлі та утримання. Зразки
крові для досліджень брали від поросят в один і той же час зранку до годівлі
шляхом пункції передньої порожнистої вени. Групи піддослідних телят також
формувалися за принципом “аналогів”, з врахуванням віку, статі та маси тіла.
Умови утримання і годівлі телят всіх груп були однакові. Піддослідних телят
перші дві доби після народження утримували разом з коровами, після того до
20-денного віку — в профілакторії, а в наступний період до 6-місячного віку — в
телятнику, у групових клітках по 5–7голів. Годівлю телят проводили за схемою,
розрахованою на отримання середньодобового приросту 500–600г.
Усі втручання та забій тварин проводили з дотриманням вимог “Європейської
конвенції про захист хребетних тварин, яких використовують для
експериментальних та наукових цілей” (Страсбург, 1985) та ухвали Першого
національного конгресу з біоетики (Київ, 2001).
Метою досліджень на першому етапі роботи було з'ясування впливу відомих
імунотропних препаратів тимогену і левамізолу на формування клітинних і
гуморальних факторів поствакцинального імунітету у поросят і телят. По цьому
етапу проведено два досліди. У поросят і телят визначали клінічні,
імунологічні, морфологічні, біохімічні показники, їх збереженість і ріст.
Метою наступних етапів досліджень було з'ясування впливу розроблених нами нових
комплексних ветеринарних препаратів на формування клітинного і гуморального
імунітету, біохімічні, морфологічні, гістоморфометричні показники, збереженість
і ріст поросят і телят у ранньому віці. Настанови по застосуванню розроблених
нами препаратів, патенти та технічні умови наведені у додатках.
З метою вивчення вказаних питань проведено п’ять науково-виробничих досліди на
телятах.
Перший дослід, метою якого було з'ясування впливу відомих імуномодуляторів
тимогену і левамізолу на становлення імунобіологічної реактивності у телят
після вакцинації, проведено у господарстві “Оброшино”, Пустомитівського району,
Львівської області. За принципом аналогів було сформовано три групи телят
тритижневого віку, по 4–5 голів у кожній. Перша група телят — контрольна, друга
і третя групи — дослідні. Телятам другої групи у тритижневому віці
внутрішньом’язово вводили тимоген у дозі 100 мг на тварину, телятам третьої
групи — левамізол у у дозі 3 мкг/кг маси тіла. Телятам контрольної групи при
цьому вводили стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду. У 30-денному віці
телят всіх груп піддавали імунізації полівалентною гідроокис алюмінієвою
формол-тіомерсаловою вакциною проти колібактеріозу телят згідно настанови з її
застосування. Через чотирнадцять днів після вакцинації проводили другу
імунізацію телят цією ж вакциною. Разом з вакциною телятам другої і третьої
груп вводили вказані імуномодулятори у тих же дозах.
Для досліджень від телят одержували кров з яремної вени перед застосуванням
імуномодуляторів у 3-тижневому віці (1 період), після їх уведення (2 період),
після вакцинації на 14-й день (3 період) і на 7-й день після другої імунізації
(4 період).
Показники, які досліджувались у цьому і наступних дослідах наведені у таблиці
2.1. Всі дослідження проводились згідно методик, описаних у другому підрозділі
цього розділу.
Метою другого досліду було встановити вплив розробленого нами комплексного
імуномодулюючого препарату “Антоксан” на формування імунної відповіді та окремі
біохімічні показники в крові телят раннього віку. У дослідному господарстві
“Оброшино” Пустомитівського району Львівської області було підібрано десять
телят 3-денного віку, розділених за принципом аналогів на дві групи, по 5
тварин у кожній. Тваринам дослідної групи у 3-, 10- і 20-денному віці
внутрішньом’язово вводили імуномодулятор з антиоксидантною дією — антоксан у
дозі 1 мл/10 кг маси тіла, а тваринам контрольної групи — ізотонічний розчин
натрію хлориду. Для досліджень від телят одержували кров з яремної вени перед
введенням антоксану на 3–й день та у 10-, 20- і 30-денному віці.
У цьому досліді, крім показників вказаних у табл.2.1. у волосяному і шкіряному
покриві у телят у 3- і 30-денному віці визначали: діаметр і площу волосяного
кореня та товщину волоса над його коренем; загальну товщину шкіри, в т. ч.
товщину епідермального, пілярного та ретикулярного шару, глибину залягання
сальних і потових залоз та площу сальних залоз, діаметр і площу потових залоз
та їх порожнин.
Таблиця 2.1
Досліджувані показники в експериментах на телятах і поросятах
п/п
Показники
Досліди на телятах
Досліди на
поросятах
3
2
10
- Київ+380960830922