РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОГО МАТЕРІАЛУ,
МЕТОДІВ РЕЄСТРАЦІЇ ТА ОБРОБКИ ДАНИХ
2.1. Характеристика клінічного матеріалу
2.1.1 Клінічні обстеження хворих в ранньому післяопераційному періоді
Вихідним клінічним матеріалом для дослідження фізіологічних закономірностей
регуляції кровообігу були результати обстеження хворих з набутими вадами серця
й ішемічною хворобою серця. Обстеження проводилися в першу – третю добу після
операцій протезування клапанів серця й аорто–коронарного шунтування, виконаних
в умовах штучного кровообігу.
Масиви даних містили послідовні спостереження, які були накопичені в ході
планового лікувального процесу, тобто були одержані не у зв'язку з постановкою
яких-небудь конкретних дослідницьких задач.
Вік хворих становив від 17 до 56 (49 +16) років.
Розподіл спостережень за видами вад і середній вік хворих наведені в табл.1.
Були враховані такі види вад мітрального (МК) і аортального (АК) клапанів:
стеноз (МСТ і АСТ відповідно); комбінована вада з переважанням стенозу (КМВ>Ст
і КАВ>Ст); комбінована вада без ясного переважання (КМВ б/п і КАВ б/п);
недостатність клапану (МН і АН відповідно). Крім того, в табл. 2.1, 2.2 також
представлені хворі з ішемічною хворобою серця (ІХС), N=110 спостережень, яким
було виконано аорто–коронарне шунтування (АКШ) із застосуванням одного (АКШ-1)
та більше шунтів. В табл.2.1 вони наведені як спостереження з відсутністю
уражень клапанів серця.
Таблиця 2.1
Розподіл спостережень за видами набутих вад клапанів серця
(N=712 спост.)
Вид вади
Немає
МСТ
КМВ>CТ
КМВ б/п
КМВ>нед.
МН
абс.
абс.
абс.
абс.
абс.
Абс.
Немає
110
15,4
20
2,8
109
15,3
81
11,4
108
15,2
11
1,5
АСТ
0,3
0,6
–
КАВ>CТ
72
10,1
0,3
1,0
0,3
КАВ б/п
18
2,5
0,6
1,0
0,3
КАВ>недост.
50
7,0
14
1,3
1,3
0,3
АН
32
4,5
0,6
0,6
18
2,5
0,6
Розподіл спостережень за видом оперативного втручання та середній вік хворих
представлені в табл.2.2. Були прийняті такі позначення: протезування
мітрального клапану – ПМК; протезування аортального клапану – ПАК; комбіноване
протезування мітрального й аортального клапанів – ПМАК; пластика
трикуспідального клапану – ПТК, аорто–коронарне шунтування однієї і більше
коронарних артерій – АКШ.
Таблиця 2.2
Розподіл спостережень за видом оперативного втручання та етапами обстеження,
(N=712 спост.)
Операція
Етап обстеження
Після операції
Кінець першої – друга доба
абс.
абс.
ПМК
191
31,0
91
14,8
ПАК
118
19,1
58
9,4
ПМАК
25
4,1
14
2,3
АКШ–1
39
6,3
1,1
АКШ–2
28
4,5
1,3
АКШ–3
22
3,6
0,8
АКШ>3
0,8
Структура гемодинамічних порушень при різних видах операцій (табл.2.3) в цілому
відповідає структурі порушень для всього контингенту хворих, що оперуються з
приводу набутих вад серця. Тобто, використана послідовна рандомізована вибірка.
У 18,9% спостережень разом із протезуванням клапанів лівого шлуночка серця була
виконана також пластика трикуспідального клапана.
Таблиця 2.3
Структура ускладнень раннього післяопераційного періоду при різних варіантах
хірургічного лікування, (N=712 спостережень)
Ускладнення,
ступінь
Види хірургічного лікування
ПМК
абс
ПМАК
АКШ–1
АКШ–2
АКШ–3
АКШ>3
абс
абс
Абс
абс
абс
абс
Без особл.
136
19,1
92
12,9
16
2,2
25
3,5
22
3,1
13
1,8
0,6
ГСН 1–2 ст.
43
6,0
25
3,5
10
1,4
1,3
0,1
1,1
ГСН>2 ст.
18
2,5
10
1,4
0,6
0,3
0,4
0,4
ГІМ
46
6,5
21
2,9
1,3
0,3
0,7
0,1
ГПМК
11
1,5
12
1,7
0,3
0,4
0,3
ГПМК+ГСН
43
6,0
1,3
0,6
0,4
0,1
0,1
0,1
Поруш.РС
42
5,9
36
5,1
0,7
0,1
0,1
Кровотеча.
0,3
0,1
Інші
0,1
0,1
Для порівняння додатково показаний розподіл хворих за тяжкістю перебігу
раннього післяопераційного періоду (табл.2.4). Були прийняті три градації
тяжкості: реанімаційних заходів не було; мали місце гострі порушення
кровообігу, однак реанімація закінчилася успішно; летальний результат в
ранньому післяопераційному періоді.
Таблиця 2.4
Розподіл спостережень за тяжкістю перебігу раннього післяопераційного періоду
(N=712 спост.)
Операція
Перебіг раннього посляопераційного періоду
Реанімації не було
Реанімація
Летальний результат
абс.
абс.
абс.
ПМК
306
43,0
1,0
21
2,9
ПАК
189
26,5
0,7
10
1,4
ПМАК
42
5,9
0,1
0,6
АКШ–1
41
5,8
0,3
0,4
АКШ–2
34
4,8
0,1
0,3
АКШ–3
24
3,4
0,1
0,3
АКШ>3
0,7
0,1
Слід окремо зазначити, що дослідження виконувалися без переривання
терапевтичних заходів. Ця обставина має велике значення для адекватної
інтерпретації результатів спостережень.
2.1.2 Моніторингове обстеження хворих в ранньому післяопераційному періоді
Використані моніторингові записи частоти серцевих скорочень (ЧСС), а також
систолічного та діастолічного артеріального тиску, виконані 62 хворим в перші
дві доби після операцій протезування клапанів серця та/або аорто-коронарного
шунтування. Середньо-динамічний артеріальний тиск обчислювався за відповідними
вимірами систолічного та діастолічного артеріального тиску.
Досліджені величини вказаних показників при:
1 – неускладненому перебігу раннього післяопераційного періоду – 37 хворих;
2 – помірній недостатності кровообігу (ГСН 1 – 2 ст.) – 16 хворих;
3 – важкій серцевій недостатності (ГСН 3 ст. і вище) – 9 хворих.
Оскільки для оцінки динамічних власти