РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ВІДНОВЛЕННЯ ЙОГО ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ
2.1. Теоретичні основи економічного аналізу з припинення діяльності
підприємства та відновлення його платоспроможності
У період кризи підприємства та банкрутства, що йому загрожує, важливу роль
відведено економічному аналізу, а саме перед визначенням боржника банкрутом,
який здійснюється на підставі документів бухгалтерського обліку. За допомогою
аналізу будь-яке підприємство може визначитися чи прямує воно до банкрутства чи
ні. Це пояснюється значним впливом результатів аналізу на ступінь, глибину та
тривалість перетворень. Як аналітик виступає призначений господарським судом
керуючий, що несе відповідальність за реалізацію рекомендованих пропозицій щодо
проведення оздоровчих заходів.
Аналіз (від грецького analisis – розкладання об’єкту, що вивчається, на
частини, на властиві цьому об’єкту складові) у загальному розумінні цього
терміну є одним із методів пізнання явищ, предметів і процесів у природі та
суспільстві.
Багатогранність і взаємозалежність діяльності підприємства визначають
необхідність проведення аналізу господарських ситуацій. Цю роль в процесі
управління виконує економічний аналіз. Місце економічного аналізу в системі
управління схематично представлено на рис. 2.1.
Для забезпечення функціонування системи управління необхідна різноманітна
інформація, що надається бухгалтерським обліком. Вся отримана інформація
перевіряється, визначаються відповідність встановленим формам, правильність
арифметичних підрахунків, співставність показників. Після цього інформація
обробляється: відбувається загальне ознайомлення з документами, їх змістом;
визначаються та порівнюються відхилення; визначається вплив факторів на об’єкт,
що аналізується, виявляються резерви та шляхи їх використання. Відповідно до
узагальнених і систематизованих результатів аналізу готуються проекти
управлінських рішень, що передаються до системи управління.
Якщо облік надає інформацію, то економічний аналіз повинен перетворити її в
придатну для прийняття управлінських рішень.
У системі, що управляє, проекти управлінських рішень разом з іншою інформацією
використовуються відповідно до загальних функцій управління для формування
управлінських рішень, які передаються на об’єкт управління.
Отже, економічний аналіз займає проміжне місце, виступаючи як зв’язкова ланка
між інформаційним етапом і етапом прийняття рішень (рис. 2.1), тим самим
впливаючи на якість прийнятих управлінських рішень.
Рис. 2.1. Місце економічного аналізу в процесі прийняття управлінських рішень
Необхідність у проведенні аналізу виявляється на таких стадіях прийняття
рішень, як: попереднє вивчення господарських явищ і процесів, аналіз реального
стану діяльності господарства, вибір варіантів господарських процесів, оцінка
відповідності економічного аспекту в підготовлених варіантах рішень іншим
аспектам управління, узагальнення або синтез результатів аналізу й
обгрунтування управлінських рішень.
Звісно, економічний аналіз не може забезпечити підготовку управлінських рішень
стосовно всіх аспектів діяльності підприємства, але він є надійним інструментом
для вирішення проблем саме економічного характеру, а також для економічного
обґрунтування рішень з інших проблем.
Перед провадженням ліквідаційної процедури та відображенням її в обліку
необхідно проаналізувати фінансовий стан підприємства-боржника та визначити
ймовірність припинення його діяльності та можливостей відновлення його
платоспроможності. В умовах припинення діяльності юридичної особи та
відновлення її платоспроможності економічний аналіз завжди передує
бухгалтерському відображенню операцій щодо зазначених процедур. Аналіз
здійснюється за даними бухгалтерського обліку в ході звичайної господарської
діяльності підприємства. Лише за результатами економічного аналізу провадяться
процедури припинення діяльності підприємства та відновлення його
платоспроможності, що в свою чергу, відображаються на рахунках бухгалтерського
обліку.
Основною метою проведення аналізу фінансових передумов неплатоспроможності та
банкрутства підприємства, є обґрунтування рішення про визнання структури
балансу незадовільною, а підприємства – неплатоспроможним згідно з чинним
законодавством (рішення про неплатоспроможність підприємства приймаються за
умови визнання структури балансу незадовільною).
Незадовільна структура балансу – це такий стан майна та зобов’язань боржника,
коли за рахунок власного майна він неспроможний забезпечити своєчасне виконання
зобов’язань перед кредиторами у зв’язку з недостатнім рівнем ліквідності такого
майна. Для задовільності структури балансу загальна вартість майна повинна як
мінімум дорівнювати загальній сумі зобов’язань боржника або перевищувати її.
Завдання аналізу фінансових передумов неплатоспроможності та банкрутства
підприємства наведено на рис. 2.2.
Об’єктом аналізу припинення діяльності підприємства або відновлення його
платоспроможності є результати господарської діяльності підприємства-боржника
за попередні та поточні періоди, а також показники фінансового стану цього
підприємства.
Рис. 2.2. Завдання аналізу фінансових передумов припинення діяльності
підприємства та відновлення його платоспроможності
Такий аналіз необхідно проводити за наступними етапами:
– прогнозування та оцінка ймовірності банкрутства;
– виявлення та обґрунтування причин неплатоспроможності та банкрутства;
– оцінка можливостей відновлення платоспроможності боржника.
Вважаємо, що у випадку відсутності жодних ознак банкрутства та задовільності
фінансових показників можна розпізнати початко
- Киев+380960830922