РОЗДІЛ 2
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКУ
2. 1. Діюча практика обліку виробничих запасів
та необхідність його удосконалення
Сировинні, матеріальні та паливно-енергетичні ресурси - важлива складова національного багатства країни. Тому в комплексі заходів щодо створення системи бухгалтерського обліку і фінансового контролю велике значення має формування повної та достовірної облікової інформації про наявність, рух та оцінку виробничих запасів на кожному підприємстві, а також чітка організація внутрігосподарського контролю за їх збереженням і використанням у виробництві.
У нових умовах господарювання поліпшення обліку та контролю за використанням виробничих запасів залежить насамперед від стану нормативно-правової бази. Чинний порядок організації бухгалтерського обліку виробничих запасів регламентований наступними законодавчими та нормативними документами:
- Законом України від 16. 07. 1999 р. № 996-14 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями;
- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20. 10. 1999 р., зі змінами та доповненнями;
- Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від 30. 11. 1999 р.
№ 291;
- Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22. 05. 1997 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями;
- Порядком про розміри збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22. 01. 1996 р. № 116, з наступними змінами та доповненнями;
- Законом України "Про податок на додану вартість" від
03. 04. 1997 р. № 168/97-ВР;
- Наказом Міністерства статистики України від 21. 06. 1996 р. № 193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів";
- Наказом Міністерства статистики України від 21. 06. 1996 р. № 192 "Про затвердження типової форми первинного обліку";
- методичними рекомендаціями щодо застосування реєстрів бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Мінфіну України від
29. 12. 2000 р. № 356.
Проте вищенаведений перелік законодавчих документів недостатній для побудови обліку виробничих запасів. Тому, нашу думку, вже сьогодні назріла потреба у створенні нових положень за усіма ділянками облікової роботи. Звичайно, основою у нових положеннях мають бути Закон України від 16.07.1999 р. № 996-14 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 9 "Запаси" зі змінами і доповненнями, що об'єктивно виникли у процесі застосування цього стандарту.
Щодо цього положення, то воно, на нашу думку, повинно мати таку назву: "Основні положення з обліку виробничих запасів та малоцінних і швидкозношуваних предметів у промисловому та будівельному комплексі." У його змісті потрібно використати все позитивне, що нам пропонують міжнародні та національні стандарти з бухгалтерського обліку. Насамперед, це варіанти оцінки виробничих запасів, тому що вона за обліковими цінами в поточному обліку з подальшим визначенням відхилень фактичної заготівельної собівартості в сучасних умовах і з подальшим розвитком ринкових відносин практично себе вичерпала.
Важливість обліку руху виробничих запасів на підприємствах скляної промисловості підтверджує висока матеріаломісткість продукції галузі, про що свідчить рис. 1. 1. Тому документальне оформлення процесу надходження, зберігання та витрачання виробничих запасів - один із відповідальних процесів, що забезпечує необхідну інформацію для обліку та оперативного контролю за рухом виробничих запасів.
Очевидно, що облік надходження виробничих запасів являє собою організаційно-технологічний розподіл праці - систему операцій і процедур, які виконують керівники, спеціалісти і технічні працівники у певній послідовності. Основні документи, які використовують для оприбуткування виробничих запасів на досліджуваних підприємствах, - накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів.
Виробничі запаси на склади підприємства можуть надходити у результаті:
а) виконання договорів постачання;
б) з власних виробничих цехів;
в) як внесок у статутний фонд;
г) оприбуткування лишків, виявлених при інвентаризації.
Проте оскільки основна маса матеріалів надходить згідно з договорами постачання, головну увагу зосередимо саме на механізмі цих надходжень. Проблема - у відсутності чітких правил приймання від постачальників. Такі правила ми розробили і подали у додатку С .
На рисунках послідовно відображено хід виконання тієї чи іншої операції, незалежно від того, в якому структурному підрозділі її виконують; у кожному блоці вказані конкретні обов'язки працівника згідно з посадовою інструкцією. Таким чином, процедурні правила і посадові інструкції працівників різних підрозділів взаємодоповнюють один одного, створюючи реальні передумови для ефективної керівної роботи. Функціонально-технологічні моделі наочно відображають процеси обліку надходження матеріальних цінностей, а також порядок їх відпуску.
Процедурні правила за окремими ділянками обліку доцільно застосовувати для типових господарських операцій, причому, потрібно враховувати, що вони не можуть бути стабільними протягом тривалого періоду, потребують постійного коригування і уточнення з огляду на зміни у загальній системі управління.
Інша проблема нашого дослідження - формування цін. Так, облік надходження виробничих запасів на більшості підприємств скляної промисловості ведуть за обліковими цінами. Це відпускні ціни (ціни постачальника). При цьому підприємства здійснюють облік матеріалів за відпускними цінами постачальників (без податку на