РОЗДІЛ 2
ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ КАПІТАЛУ НЕПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Капітал у буквальному розумінні означає головну суму коштів, необхідних для
започаткування та здійснення діяльності [16, с.101]. На відміну від
підприємств, неприбуткові організації (НО) в процесі реалізації капіталу через
поєднання робочої сили та засобів виробництва не створюють більшу вартість, ніж
була авансована.
Синонімом капіталу в сучасному економічному трактуванні є авансований капітал –
грошова сума, яка вкладається засновниками та учасниками в організацію з метою
виконання статутних завдань. За характером витрачання (придбання засобів
виробництва і найманої робочої сили) авансований капітал поділяється відповідно
на постійний та змінний. В свою чергу, постійний капітал з урахуванням
використання та характеру кругообороту розділяється на основний і оборотний.
Основний капітал - це частина постійного капіталу, яка складається з вартості
засобів праці (будівель, машин, устаткування) та обертається протягом кількох
періодів виробництва. Особливістю для НО є планування витрат в кошторисі на
придбання основного капіталу, однак, відшкодування отриманими надходженнями від
реалізації товарів (послуг) суми нарахованої амортизації не передбачено.
Оборотний капітал – частина постійного капіталу, що витрачається на придбання
на ринку предметів праці (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів), на
оплату праці робочої сили.
За джерелами формування капітал НО ділиться на власний та залучений. Власний
капітал створюється в бюджетних та небюджетних НО за рахунок різних джерел.
Зокрема, для небюджетних організацій це – інший додатковий капітал (переоцінка
необоротних активів, безоплатно отримані необоротні активи), нерозподілений
прибуток або непокритий збиток. Для бюджетних організацій та установ власний
капітал складається з фонду в необоротних активах, фонду в малоцінних та
швидкозношуваних предметах, результатів виконання кошторису за загальним та
спеціальними фондами, результатів переоцінок.
Залучений капітал формується на тимчасовій основі у вигляді довгострокової та
короткострокової позики, яка здійснюється у формі банківського кредиту, а також
у вигляді отриманих цільових та бюджетних коштів на реалізацію статутної
діяльності.
Кредит – платне надання грошей або інших цінностей у борг на певний час. Широко
застосовуються кредити в негрошових формах: товарний кредит, оренда та її
різновид – лізинг.
Лізинг – придбання об’єктів оренди і передача їх в оренду на певних умовах.
На практиці банківським та товарним кредитом на даний час можуть користуватись
небюджетні НО на етапі створення та реорганізації.
Щодо оренди, то орендарями та орендодавачами можуть бути будь-які НО (в тому
числі бюджетні установи), а от лізингові операції характерні для НО, як для
організацій-лізингоотримувачів.
Для з’ясування можливого застосування категорії “прибуток” до діяльності НО
розглянемо економічне визначення “бухгалтерського прибутку” – перевищення
валового доходу над його бухгалтерськими витратами.
Прибуток – різниця між ціною продажу товару та витратами капіталу на її
виробництво [12, с.50]. Особливістю прибутку є регулювання його, як об'єкта
оподаткування, Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” [19].
Під час основної статутної діяльності, що пов’язана з використанням цільових та
бюджетних коштів, визнання доходів регламентовано ПБО15 “Дохід” [161]. Отримане
небюджетними НО цільове фінансування визнається доходами протягом тих періодів,
в яких були понесені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового
фінансування. Інші доходи, які можуть виникати в діяльності небюджетних НО
(операційні, фінансові, від іншої звичайної діяльності) теж визнаються за
принципами ПБО 15.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку витрат небюджетних НО
та їх розкриття в фінансовій звітності визначає ПБО 16 “Витрати” [162]. При
цьому доходи та витрати обліковуються за методом нарахування.
Бюджетні установи доходи від бюджетних коштів (доходи загального та
спеціального фондів, доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних
робіт) визнають за касовим методом [201]. Фактичні “видатки з державного та
місцевого бюджету на утримання установи”, “видатки спеціального фонду” та
“виробничі витрати” обліковуються за методом нарахування.
Кінцеві фінансові результати, як різниця між доходами та витратами звітного
періоду, обліковуються:
для небюджетних НО на рахунку 44 “Прибуток нерозподілений” або “Непокриті
збитки”;
для бюджетних установ – на рахунках 42 “Результати виконання бюджетів” та 43
“Результати виконання кошторисів”.
Залишки на зазначених рахунках бухгалтерського обліку обумовлюють коригування
відповідно дохідної частини кошторису (якщо залишки є дебетовим сальдо) або
витратної частини (якщо сальдо кредитове) для збереження принципу
неприбутковості господарської діяльності. Такий прибуток (для бюджетних установ
– результати виконання бюджетів\кошторису) не є об’єктом оподаткування податком
на прибуток, за винятком нетипових операцій підприємницького характеру
(операцій реалізації зайвих активів, орендної плати тощо), не розподіляється
між учасниками та членами організації.
2.1 Облік капіталу непідприємницьких організацій
Облік капіталу бюджетних організацій та установ
Під власним капіталом бюджетної установи розуміють частину активів, що
забезпечують функціонування, нормальний ритм роботи та здійснення основних
статутних завдань. Власним капіталом установи (організації) є фонди та
результати виконання кошторисів за поточний рік [201].
Статті власного капіталу бюджетних установ та організацій з узагальненням
пок
- Київ+380960830922