РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИНОГРАДАРСЬКО-ВИНОРОБНОГО ПІДКОМПЛЕКСУ
2.1. Розміщення та сортова спеціалізація виноградарства
Одним з найважливіших чинників адаптації виноградарсько-виноробного
підкомплексу країни та її регіонів до ринкових умов господарювання є
раціональне розміщення, сортова спеціалізація та економічна ефективність галузі
виноградарства. Серед виноградарських регіонів країни за площею виноградників
Херсонська область у 2003 р. займала 4 місце (7,9 %) після Криму, Одещини та
Миколаївщини. Порівняно з 1990 р., вона зменшилася майже у 3 рази, а валовий
збір винограду – у 2 рази. У Південному регіоні Херсонщина, також, є четвертою
за наявними показни-ками. Для оцінки ефективності розвитку виноградарства
важливе місце має його концентрація (табл. 2.1) [29-34].
Таблиця 2.1
Показники концентрації виноградарства в аграрному виробництві Херсонської
області*
Рік
Припадає на 100 га с/г угідь
Питома вага виноградарства у грошовій виручці від сільського господарства, %
площа виноградників, га
валового збору винограду, т
1990
1,16
3,95
2,16
1995
0,98
2,14
10,86
2000
0,49
1,87
3,94
2001
0,53
1,56
1,57
2002
0,51
1,42
1,81
2003
0,46
1,83
3,45
*Розраховано за даними Херсонського обласного управління статистики.
Статистичний довідник “Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств
по Херсонській області за 1990 – 2003 р.р.”
Як показують дані табл. 2.1 по Херсонській області спостерігається поступове
зменшення частки виноградників у площі сільгоспугідь. На їх частку у 2003 р.
припадало 0,46% загальної площі сільгоспугідь області, що для Південного
регіону дуже мало. Починаючи з 2003 р., спостерігається поступове збільшення
виходу збору винограду на 100 га сільгоспугідь та його частки у грошовій
виручці від реалізації сільськогосподарської продукції. Проте, у 2003 р.
концентрація виноградників була меншою проти рівня 1990 р. майже у 2 рази. При
поступовому відновлені виноградників цей рівень може бути досягнутий через
10-12 років.
Належний розвиток промислового виноградарства забезпечує господар-ствам не
тільки високий рівень прибутковості, а й дозволяє вирішувати проблему
працевлаштування місцевого населення. Але в останні роки воно більшою мірою ніж
інші галузі втратило свій потенціал. Про це, насамперед, свідчить скорочення
площ його насаджень (табл.2.2) [31-34].
Таблиця 2.2
Площі виноградних насаджень у Херсонській області (сільськогос-
подарські підприємства)*
Роки
Площа насаджень, га
Частка молодих насаджень,%
Всіх
у т.ч.
плодоносних
молодих
2000
7065,0
5291,0
1774,0
25,1
2001
7152,0
5661,0
1491,0
20,8
2002
7069,2
5624,0
1445,2
20,4
2003
6832,4
4456,8
2375,6
34,8
*Розраховано за даними Херсонського обласного управління статистики.
Статистичний довідник “Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств
по Херсонській області за 2000 – 2003 р.р.”
З наведених у табл.2.2 даних бачимо, що в останні 4 роки в Херсонській області
спостерігалася стійка тенденція зменшення як загальної площі виноградників, так
і їх насаджень у плодоносному віці. Загальна їх площа за цей невеликий період
скоротилася у 1,1 рази, плодоносна – у 1,2 рази. При цьому, потрібно відмітити,
що у 2003 р. відбувається ріст площі молодих виноградних насаджень у 1,3 рази
порівняно з 2000 р. Слід вказати, що причин скорочення площ виноградних
насаджень дуже багато: небезпечні хвороби виноградників – сухорукавність і
чорна плямистість. Становище у цьому плані ускладнюється дефіцитністю і
дорожнечею препаратів, які містять мідь, що робить їх недоступними для
господарств. В результаті збільшення діючих і введення нових податків
виноградарським і виноробним господарствам від реалізації продукції залишається
10% коштів замість 38%, як це було у 1985 р. Важливими причинами занепаду
виноградарства є відсутність у інвесторів інтересу вкладати кошти в галузь, де
затрати починають окуповуватись не раніше ніж через 5-6 років, а також
розбалансованість ринку збуту продукції.
Ефективність виноградарства залежить від його раціонального розміщення по
адміністративних районах, спеціалізованих господарствах, навіть окремих
підрозділах останніх (табл. 2.3) [31-34].
Таблиця 2.3
Розміщення виноградних насаджень по районах
Херсонської області*
Адміністративні райони
Площа виноградників всього, га
2000 р.
2001 р.
2002 р.
2003 р.
частка району в області, % 2003р.
Білозерський
705,0
825,0
920,0
900,5
13,2
Бериславський
2106,0
2079,0
1787,0
1959,7
28,7
Великоолександрівський
254,0
262,0
242,0
262,7
3,8
Генічеський
152,0
466,0
205,6
Голопристанський
836,0
714,0
713,2
637,5
9,3
Каланчацький
135,0
135,0
31,0
31,0
0,5
Каховський
1463,0
1299,0
1738,6
1659,4
24,3
Нововоронцовський
27,0
20,0
16,0
Цюрупинський
1286,0
1247,0
1273,8
1239,6
18,1
м. Херсон
101,0
105,0
142,0
142,0
2,1
Всього по Херсонській області
7065,0
7152,0
7069,2
6832,4
100,0
*Розраховано за даними Херсонського обласного управління статистики.
Статистичний довідник “Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств
по Херсонській області за 2000 – 2003 р.р.”
Як показують дані табл. 2.3, виноградарство має товарне значення лише в 9 із 18
районів Херсонської області та в приміських господарствах м. Херсона.
Найбільшою концентрацією та величиною виноградних площ у 2003р. виділяються
Бериславський (28,7%), Каховський (24,3%), Цюрупинський (18,1%) та Білозерський
(13,2%) райони. Разом в них розміщено 84,3% всіх виноградників області.
Наочне уявлення про розміщення виноградних насаджень по районах Херсонської
області у 2003 р. надає рис. 2.
- Киев+380960830922