РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ВИНИКНЕННЯ І ОЦІНКА РИЗИКУ
2.1. Ідентифікація ризику та методи його кількісної оцінки
Однією із складових процесу управління ризиком є його кількісний і якісний аналіз.
Найбільш складним, як це справедливо відмічає Вітлінський В.В. [10, стр. 21], є якісний аналіз ризику, оскільки він пов'язаний з виявленням факторів ризику, робіт, за яких виникає ризик, тобто вимагає встановлення потенційних областей ризику і залучення спеціалістів, які володіють ґрунтовними знаннями, досвідом та інтуїцією у даній сфері економічної діяльності. Виявлення джерел ризику та їх ідентифікація є одним з головних факторів в управлінні ризиком. Без ґрунтовного здійснення аналізу ризику неможливо зрозуміти природу (суть) певного процесу, а отже, неможливо приймати рішення з врахуванням виявлених ризиків. Наголошуючи на важливості якісного аналізу ризику, не применшується важливість кількісного аналізу ризику. Звичайно, якщо після ідентифікації ризиків буде проведена неправильна чи неточна кількісна оцінка ризику, то це потягне за собою відповідні помилки в управлінських рішеннях і в результаті - до негативних наслідків (збитків). Питання кількісної оцінки ризику будуть розглянуті в наступному пункті. Але якщо джерело ризику та область ризику не будуть виявлені взагалі і рішення буде прийняте без врахування певного виду ризику, то негативні наслідки можуть мати значно більші масштаби.
Оцінка ризику в сучасному українському сільському господарстві має свої особливості. Аграрні підприємства в своїй переважній більшості залишаються багатогалузевими підприємствами, тому ризик в них можна розглядати як сукупність ризиків, що виникають при виробництві кожного виду продукції. Робота по виявленню ризиків у сільськогосподарських підприємствах достатньо складна, її можна порівняти з аналогічною для багатогалузевих корпорацій.
На рівень ризику аграрних підприємств впливають як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори. До об'єктивних, на наш погляд, можна віднести інфляцію, конкуренцію, політичні і економічні кризи, екологію, погодні умови. До суб'єктивних чинників відносять ті, які характеризують дане підприємство: виробничий потенціал, технічне забезпечення, спеціалізація, організація праці, кваліфікація персоналу та ін.
Роботу з ідентифікації ризиків на підприємстві можна розділити на дві частини:
1) виявлення ризиків, притаманних всьому підприємству в цілому;
2) виявлення ризиків, властивих конкретній галузі.
Якщо вважати, що кожна галузь аграрного підприємства є окремим проектом, то для ідентифікації ризики можна розділити на три типи [8]:
- одиничний ризик - коли ризик галузі розглядається ізольовано, поза зв'язком з іншими галузями підприємства;
- внутрішньогосподарський ризик - коли ризик проекту розглядається в його зв'язку з іншими галузями підприємства;
- ринковий ризик, коли ризик галузі розглядається в контексті диверсифікації капіталу підприємства.
Глибинна суть якісного аналізу ризику полягає у виявленні стійких причинно-наслідкових зв'язків між джерелами ризику та результатом реалізації ризикової події. Такий підхід широко використовується у літературі [3]. Але проводячи якісний аналіз ризику, потрібно враховувати, що зв'язки в економіці і природі дуже складні і не вичерпуються простим причинно-наслідковим зв'язком. Можливі варіанти причинно-наслідкових зв'язків можна згрупувати таким чином (див. рис. 2.1):
а) простий зв'язок, наприклад, втрата майна від пожежі;
б) одне явище породжує декілька наслідків: підвищення ставки оподаткування прибутку призводить до зниження доходів власника, зменшення можливостей розширеного відтворення, зниження інвестиційної привабливості підприємства;
в) результат зумовлений рядом причин: зниження урожайності сільськогосподарських культур може бути зумовлене одночасно погодними умовами, недотриманням технології виробництва, знищенням частини урожаю шкідниками, крадіжками, тощо;
г) - наслідок, зумовлений певною причиною, стає в свою чергу причиною іншого наслідку і так далі (своєрідна "ланцюгова реакція"). Наприклад, підвищення цін на матеріально-технічні ресурси призводить до зростання собівартості продукції, яке в свою чергу зменшує прибутки підприємства, що може бути причиною його банкрутства у випадку недостатності доходів для повернення позички.
Звичайно, в практиці кожен з цих варіантів в чистому вигляді існує досить рідко, частішими є їх поєднання.
Засобами якісного аналізу повинні бути виявлені негативні наслідки ризику в усіх сферах діяльності господарюючого суб'єкта. З метою такого аналізу слід залучати найрізноманітніші джерела інформації та використовувати різні методи кваліфікаційного аналізу ризиків [76]:
- аналіз спостережень за виробничою діяльністю;
- аналіз свідчень індикаторів;
- документальний аналіз показників господарської діяльності;
- аналіз окремих контрольних перевірок.
До цього переліку також варто додати і аналіз кваліфікаційного складу персоналу об'єкта дослідження.
Процес ідентифікації ризиків можна проводити двома шляхами:
1) розгляд ймовірного джерела ризику та виявлення його можливих наслідків в різних сферах [76, стр.67]. Так, ризик пожежі може виявити свої наслідки у сфері технологічного процесу, виробничо-господарської діяльності, фінансово-економічній та в соціальній. Проте це відбувається в певній послідовності;
2) розгляд можливих негативних наслідків та пошук джерел ризику. На відміну від першого шляху тут визначається можливий негативний результат від невідомого джерела ризику, а потім ідентифікуються ці джерела.
Зазначені шляхи ідентифікації ризиків є важливими для будь-якого аграрного підприємства. Але як переконують дослідження, особливо важливо обгрунтовано здійснювати процес ідентифікації ризиків другим шляхом, який є більш складним і охоплює значне коло можливих негативних наслідків, а отже, і джерел ризику. Щоб переконатись в цьому, проілюструємо цей шлях на прикладі виявлення причин зниження прибутковості сільськ
- Київ+380960830922