РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РИНКУ
НАСІННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
2.1. Тенденції розвитку попиту і пропозиції на ринку насіння зернових культур
Продовольча безпека нашої країни ґрунтується на забезпеченні її необхідною
кількістю зерна. При цьому обмежені ресурси, зокрема земельні, трудові,
енергетичні, фінансові, складні соціально-економічні умови пореформеного етапу,
загострення екологічних проблем, вимагають задоволення постійно зростаючого
попиту на зерно шляхом інтенсифікації його виробництва. Вагомою складовою
ведення зернового господарства виступає використання високоякісного насіння,
яке може підвищити урожайність на 20-25%. Звідси витікає необхідність приділяти
більше уваги розвитку селекції і насінництву, впровадження досягнень яких
дозволить підвищити економічну ефективність функціонування як насіннєвих
підприємств, так і виробників товарного зерна, визначаючи перспективи розвитку
сільського господарства загалом.
Саме тому світове насінництво зернових культур швидко розвивається. Виводяться
нові сорти і гібриди, які користуються підвищеним попитом у споживачів.
Здобутки вітчизняних вчених селекціонерів та генетиків, традиції
широкомасштабного зернового виробництва, значні перспективи проникнення на
закордонні ринки з високотехнологічним інтелектуальним продуктом актуалізують
дослідження загального стану та тенденцій розвитку національного ринку насіння
зернових культур в цілому та в розрізі основних видів продукції. Важливо також
з’ясувати роль основних насіннєвих товаровиробників, що формують ринкову
пропозицію насіння. Логіка дослідження ґрунтується на тому, що, по-перше, ринок
насіння зернових культур є невід’ємною складовою зернового ринку; по-друге,
потребу в насінні зернових культур переважно виявляють виробники товарного
зерна, які свою продукцію збувають як на внутрішньому, так і на світовому
ринках. Тому стан та тенденції розвитку попиту та пропозиції зернового
господарства в цілому виступають з одного боку, визначальним чинником, що
впливає на функціонування ринку насіння зернових культур, а з другого –
своєрідним індикатором, який розкриває стратегічні та тактичні перспективи
вітчизняного насінництва. Виходячи з викладеного, дослідженню ринку насіння
зернових культур передує дослідження національного зернового ринку.
Вивчення ринку зерна України показує, що йому притаманні значні коливання
попиту і пропозиції, які зумовлені особливостями ведення сільського
господарства, і перш за все залежністю від природно-кліматичних умов - табл.
2.1 [178 – 183].
Таблиця 2.1
Динаміка розвитку зернового ринку України, млн. т*
Показники
Роки
2004р. до 1995 р., %
2004р. до 2003 р., %
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
Валовий збір зерна
33,9
24,6
35,5
26,5
24,6
24,5
39,7
38,8
20,2
41,7
123,0
206,4
у т.ч. в с.-г. підприємствах
31,2
22,0
32,1
23,8
21,6
20,0
31,7
29,5
14,6
31,6
101,3
216,4
Реалізація зернових і зернобобових культур с.-г. підприємствами
13,1
12,6
17,1
14,5
13,7
10,7
17,0
19,0
9,0
15,6
119,1
173,3
Рівень рентабельності, %
85,6
64,6
37,5
1,9
12,0
64,8
43,3
19,3
45,8
20,1
* розраховано за даними Статистичних щорічників України за 2003 і 2004 рр.;
Статистичного бюлетеня за 2004 рік
Так 2004 рік був найкращим за досліджуваний період, що відобразилося у
найбільшому валовому виробництві зерна, обсяг якого на 23% більше ніж у 1995
році. Порівняно з попереднім 2003 р., який за період з 1995 – 2004 рр. був
найбільш несприятливий за погодними умовами для вирощування озимих зернових
культур, валовий збір зерна у 2004 році зріс більш, як у 2 рази. Відповідно у
2004 році відмічається і ріст обсягів реалізації зерна.
Наведені цифрові матеріали засвідчують, що основними виробниками і
постачальниками зерна на ринок є сільськогосподарські підприємства. Їх частка у
звітному році у виробництві склала 75,8%. Проте слід зазначити наявну тенденцію
скорочення питомої ваги агроформувань у національному валовому зборі зерна, яке
в середині 90-х років минулого століття перевищувало 90%.
Характерною рисою динаміки розвитку зернового ринку нашої країни є зростання
рівня товарності зерна. Якщо в 1995 році товарність зерна сільськогосподарських
підприємств складала 42%, то вже в останні роки її рівень перевищував 50-60%.
Зміни засвідчують, що перспективи ведення зернового господарства
сільськогосподарські підприємства пов’язують з ринковою привабливістю його
продукції. Такий висновок ґрунтується на високій рентабельності зерна, рівень
якої в окремі роки перевищував 85%.
Водночас чіткого зв’язку обсягів виробництва зерна і рівня рентабельності не
спостерігається. Так, у 2001 році, коли був зібраний один з найбільших врожаїв
зерна (39,7 млн. т) рівень рентабельності (43,3%) тільки дещо поступався
значенню відповідного показника 2003 року (45,8%), коли, як вказувалося вище,
урожай зерна був найменший за весь період. Одночасно у 2004 році, де відмічався
найбільший збір за 1995 – 2004 рр. – 41,7 млн. т рентабельність була понад як в
2 рази нижча (20,1%), ніж у 2001 році.
При цьому стверджувати про наявність ринкової стабільності ведення зернового
господарства немає жодних підстав. Бо при однаковому валовому зборі зерна у
1999 та 2000 роках (24,6 та 24,5 млн. т) рівень рентабельності мав найбільшу
амплітуду перепаду і становив відповідно 12% і 64,8%; а у 1998р. при урожаї
26,5 млн. т було зафіксовано найменше за період дослідження значення показника
рентабельності – всього 1,9%. Такі різні зміни окупності витрат при
функціонуванні провідної галузі сільського господарства свідчать про
відсутніс