Вы здесь

Підвищення ефективності управління будівельним підприємством в умовах ринкової нестабільності

Автор: 
Перетятько Анна Юріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U002890
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ БУДІВЕЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ
2.1. Якість і ефективність управління виробничим процесом в аспекті
керованості будівельного підприємства
Розглянемо взаємозв'язок теоретичних понять керованості з якістю та ефективністю виробничого процесу, управління цим процесом.
Поняття "якість управління" та "ефективність управління" не одержали допоки чіткого визначення і тлумачення ні в науковій літературі, ні в практиці управління ?51, 110, 116?.
Якість управління - це характеристика відповідності поводження системи управління конкретній ситуації, ступінь виживаності організації у швидкомінливому внутрішньому та зовнішньому середовищі. Якість управління використовується як частковий критерій ефективності управління і залежить від статистичних та динамічних характеристик системи управління, тобто її побудови і функціонування. Тому всі характеристики структур процесу управління, застосовуваних методів управління і кадрової роботи цілком визначають якість управління. В даний час не існує загальноприйнятої методики, що дозволяє однозначно оцінювати якість управління, стандарти, які встановлюють нормативні значення якісних характеристик ?13?.
Проте, наприклад, Р.А.Фатхутдінов пропонує визначати рівень якості системи управління організацією (проектом ) (Купр) за формулою:
, (2.1)
де
аі - вагомість фактора якості системи управління, ?ai =1,0 ;
Пфі - фактичне значення і-го фактора якості;
Пні - нормативне значення і-го фактора якості [137].
Якість управління проектом - це характеристика відповідності стану системи управління сформованій управлінській ситуації. Вона залежить від оперативності, безперервності та стійкості процесів управління будівельним проектом. Безперервність відбиває здатність системи управління підтримувати безупинне (без проміжків) поновлення циклів управління. Стійкість виявляється в здатності системи управління підтримувати в діапазоні встановлених обмежень значення керованих перемінних. Про якість управління проектом судять по результативності й ефективності самого проекту.
Розглянемо тепер поняття ефективності. У загальному представленні ефективність (лат. effectіvus - діючий, продуктивний, що дає результат) характеризує розвиток різних систем, процесів, явищ. У вітчизняній та зарубіжній економічній літературі останніх десятиліть навряд чи можна було знайти більш розповсюджене поняття, чим ефективність. Йому присвячено безліч наукових праць і досліджень, подані загальні та безліч часткових трактувань цього поняття, розглянуті основи його формування і запропоновані різні методи виміру.
Ефективність виступає як індикатор розвитку і є його найважливішим стимулом. Намагаючись підвищити ефективність діяльності, визначають міри, які сприяють процесу розвитку, і відтинають ті з них, що ведуть до регресу. Ефективність, у цьому розумінні, завжди пов'язана з практикою. Вона стає цільовим орієнтиром управлінської діяльності, направляє цю діяльність в русло обґрунтованості, необхідності, виправданості й достатності. Ефективність - якісна характеристика. Вона пов'язана з інтенсивністю розвитку економічної системи і є її категорією, яка відбиває глибинні процеси постійного удосконалення системи, що відбуваються в усіх її елементах.
Різними економістами та вченими в якості узагальнюючих показників ефективності економічних систем обгрунтовуються такі, як результативність системи, інтенсивність її функціонування, ступінь досягнення мети, рівень організованості та ін. Це свідчить про багатогранність категорії ефективності з одного боку, а з іншої - про складність її представлення в показниках і вимірюваннях.
Узагальнення проведених у різних країнах теоретичних і дослідницьких розробок виявило значну розмаїтість концепцій і вимірників організаційної ефективності. Ця розмаїтість відбиває неоднакові підходи і точки зору з приводу того, що являє собою ефективність [73].
Для визначення принципів і методів оцінки економічної ефективності розглядають взаємини між двома найважливішими економічними категоріями: "ефект" та "ефективність" [42, 125].
Очевидна єдина спрямованість цих категорій. І ефект, і ефективність відображують зростання та розвиток економічного об'єкта, тобто його здатність до прогресивних кількісних змін, які виражаються в обсяжних показниках, і до прогресивних якісних змін, що доповнюють кількісні і пов'язані, як правило, зі структурною динамікою об'єкту. Причому, найбільш сильний взаємозв'язок цих категорій з поняттям розвитку і з властивими йому якісними змінами, тому що саме з їхньою допомогою найчастіше досягається бажаний результат, тоді як економічне зростання може бути викликане збільшенням ресурсів і, у принципі, не відбиває необхідності використання інтенсивних факторів.
Разом з тим, між категоріями "ефект" і "ефективність" спостерігаються й істотні розходження. Ефект є відображенням результату діяльності. Тому поняття "ефект" і "результат" нерідко сприймають як синонімічні й орієнтуються на них при побудові конкретної управлінської системи. Таке управління одержало в міжнародній практиці найменування "управління за результатами". Воно спрямоване на кількісний приріст показників виходу, хоча і не виключається зміна якісних характеристик.
Поняття "ефективність", на відміну від "ефекту", враховує не тільки результат діяльності (планований, прогнозований, досягнутий, на який мають домагання), але і розглядаються умови, при яких він досягнутий. Економічна ефективність визначається співвідношенням результату (ефекту) до витрат, що обумовлюють цей результат. Тому ефективність є порівняльною оцінкою результату діяльності, що відображує не лише її можливість до забезпечення економічного зросту, але і здатність стимулювати прогресивні структурно-якісні зміни. Ефект, таким чином, являє собою один із компонентів, які співвідносяться між собою в процесі рішення задач оптимізації.
Ефективність будівел