РОЗДІЛ 2
Соціально-політичне становище на Лівобережній Україні в досліджуваний другій
половині 1918 – 1919 рокахперіод
Соціальна напруга в Україні почала стрімко зростати з приходом до влади в Києві
Центральної Ради. Частково це можна пов’язати з декларативністю “лівих”
поглядів більшості депутатів та верхівки цього органу. УВ своїй резолюції від
15.04.1917 р. Рада рекомендуєвала, з солдатів, які цього вимагають, створити
українізовану військову одиницю, але запри умовіи, що вони будуть негайно
відправлені на фронт. Надалі ж Рада виступала проти самостійноїне рекомендує
самостійно українізуватиації фронтовихі частини, лишаючи це на розгляд вищого
військового командування. [122 Українська Центральна Рада. Документи і
матеріали.–К.,1996.- С.68.] На VУ сесії знову піднімалось ставилося питання про
негативну поведінку українізованого полку, під командуванням Павленка
створеного в Чернігові під командуванням Павленка. [123 Там
само,–С.108–109.]116 Результатом такої політики стала втрата темпів розвитку
української революції. Тим більше, що на фронті солдати, під впливом пропаганди
і військових невдач, стрімко скочувалисяь до анархії. УВ Росії розпочиналасяь
громадянська війна. Новий уряд, що прийшов до влади в Петрограді, потребував
продовольства для задоволення хоча б першочергових потреб. Але взяти хліб в
Україні, де він був, було не легко. Необхідно було створювати надзвичайні
органи. Значну роль ув примусовому викачуванні хліба відігравала густа сітка
військово-реквізиційних комісій і особисто С.Орджонікідзе, який був
відкомандирований відряджений з Петрограда в грудні 1917 р. в Україну в якості
надзвичайного комісара Раднаркому. Протягом січня-лютого 1918 р. він, з
вирішуючи питаньня продовольства, він відвідав ряд українських міст:
Катеринослав, Харків, Одесу, Миколаїв, Херсон., Полтаву. З Росії йшли телеграми
від В.Леніна з вимогами поставок хліба. [124 Ленін В.І. Повне зібрання
творів.-К.,1975.-Т.50.–С.29,30.]117 Орджонікідзе вживав заходів. Тільки з
Херсонської губернії з 18-го лютого по 9 березня 1918 р. було відправлено на
північ 1090 вагонів зерна. Для викачки хліба на всій зайнятій території
прокотиласяь хвиля примусових заходів, безжалісних реквізицій і такої ж
примусової гужової повинності дляпо безкоштовноїій доставціки реквізованого
хліба на зсипні пункти.
IVЧетвертий Універсал був прийнятий 25-го січня 1918р. і проголошував розрив
україно-російських федеративних відносин. Але навіть в той складний момент
остаточне вирішення цієї проблеми перекладалоасья на майбутні Українські
Установчі збори. [125 118 Чотири Універсали . – К .. , 1990 . – С. . 16. .]118
Одночасно український народ закликався до боротьби за власну державу,. Ххоча,
якраз Центральна Рада, через домінування соціалістичних настроїв, знехтувала
організацією власних збройних сил. Про ці помилки писав ув своїх “Споминах”
П.Скоропадський . [126 119 Скоропадський П. Спомини. - К.: Україна, ,1992. - С.
48 – 49.]119 Радянські загони, які проникали на українську територію,
займалисяь насадженням ВРК відповідно до настанов В.Леніна, який вказував, що
якраз створення обласних тимчасових радянських урядів не дає можливості
оцінювати рух московських частин, як окупацію і формує сприятливу атмосферу для
подальшого просування. [127 120 Ленін В.І. Телеграма головкомові І.І.Вацетісу
29.11.18. – // Повне зібрання творів. - К., 1973. – Т. 37. – С. 224. Повне
зібрання творів.- К., 1973.- Т.37.- С.234.]120 Командування загонів, які
проникали на територію України, як,, наприклад, “Першого Московського
революційного добровільного загону по боротьбі з контрреволюцією” на чолі з
більшовиком О.Єгоровим, полковником царської армії, який до літа 1918 р.
співчував лівим есерам, боролосяь з українським національно-визвольним рухом
під Києвом, ув Катеринославі, ув Золотоноші, ув Черкасах, Смілі. 10-го січня
1918 р. петроградський військовий загін під керівництвом царського
підполковника М.Муравйова, спираючись на підтримку харківських робітничих
організацій, обеззброїв українські частини в Харкові, а вже а 19-го січня
захопив Полтаву.121 [128 121 Примаков В. Записки волонтера. - К.: Видавництво
при КДУ,, 1970. - С. 11-12.]
“Московський відділ особливого призначення” під командуванням Знаменського,
просуваючись від Брянська, зайняв Глухів і Кролевець. З Гомеля на Бахмач та
Конотоп рушила група колишнього вчителя Р.Берзіна, колишнього вчителя. Трагедія
під Крутами 28-го січня 1918р. довела, що достатніх сил для захисту держави
Центральна Рада не мала. [129 122 Полоянська-Василенко Н. Історія України. -
К.: Либідь, 1992. - Т. 2. - С. 520-521.]122 Нові органи влади, які були
підтримані більшовицькими збройними загонами, зразу ж зайнялисяь реквізиціями,
арештами, розстрілами та відвертим грабунком. [130 123 Несвіцький О.О. Полтава
у дні революції та в період смути (1917-1922 рр.). - -Полтава: Просвіта,, 1995.
- С. 34.]123 Результатом такої політики правління більшовицького режиму була
реакція селянства, яке показало, що не буде пасивним спостерігачем. П–
починаються перші збройні виступи. Більшовики реагують на них швидко. та
безкомпромісно. За свідченням М.Лациса (справжнє Судрабс Ян Фрідріхович,
(колишній вчитель),в 1918 р. лише київська ЧК встигла розстріляти 825 осібчол.,
ву той час, як від рук селян по всій Україні загинуло біля близько 2-х-х
тис.чекістів. [131 124Лацис (Судрабс) М.Я. Два года борьбы на внутреннем
фронте. - М., 1920. - С. 25, 26, 71, 81.]124 Характеризуючи розстановку
політичних сил, ідеолог махновського руху П.Аршинов, стверджував, що
ко
- Київ+380960830922