РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБСЯГ
2.1. Об'єкт дослідження.
Об'єктом спостереження були діти дошкільного і молодшого шкільного віку, 1986, 1987, 1988, 1989 років народження, котрі до 1992 року проживали в зонах безумовного відселення (м. Поліське та села Поліського району) і були переселені в м. Переяслав-Хмельницький відповідно на третьому, четвертому, п'ятому та шостому роках життя.
Контрольна група сформована з корінних мешканців м. Переяслав-Хмельницього. З метою нівелізації фактора рівня матеріального забезпечення при формуванні групи враховували соціальних статус батьків. Спостереження проводились на протязі чотирьох років. В залежності від тривалості проживання в зоні безумовного відселення були сформовані групи спостереження: група А - 5 років проживання, група Б - 4 роки проживання, група В - 3 роки проживання, група Г - 2 роки проживання. Під спостереженням знаходилось 44 дітей групи А, 42 дітей групи Б, 49 дітей групи В, 45 дітей групи Г основного контингенту. У контрольну групу ввійшли по 78 дітей груп А та Б, 71 дитина групи В, 60 дітей групи Г. Протягом спостереження з контрольної групи вибули по 1 дитині з групи А та групи В.
До зони безумовного обов'язкового відселення згідно постанови Ради Міністрів УРСР віднесенні 20 населених пунктів Поліського району. Згідно закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до зони безумовного обов'язкового відселення належить територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами з щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 15,0 КІ/кв. км та вище або стронцію від 3,0 КІ/кв. км та вище, або плутонію від 0,1 КІ/кв. км та вище, а також території з грунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 КІ/кв. км або стронцію від 0,15 до 3,0КІ/кв.км, або плутонію від 0,01 до 0,1 КІ/кв. км де ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищити 5,0 МЗВ (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вони одержували у доаварійний період.
З погляду на те, що при розрахунку річної сумарної ефективної еквівалентної дози (РСЕЕД) враховують, як зовнішнє опромінення (доза прямо пропорціональна щільності забруднення радієм, цезієм, плутонієм) так і внутрішнє опромінення (доза розраховується на основі середнього значення концентрації радіоізотопів цезія в молоці і картоплі).
Особливості забруднення районів відселення на 29. 02. 1992 р. наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Особливості радіоекологічного статусу територій поліського району, з яких переселені діти (І) і міста Переяслава-Хмельницького (ІІ)
ЗонаЗабруднення Сs137+Сs134Річна доза опромінення (мбер)Загальна сумагрунтумолоказовнішнєвид радіонуклідівсумаСsSrРuІ7,30-15,435,64-13,4490-201169-403------180-414268-615II0,222,971,0891,0---9192
Таким чином, до моменту переселення діти основної групи проживали на території забрудненій радіонуклідами. Згідно Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в редакції Закону від 6 червня 1996 № 230/96-ВР "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" отримали статус потерпілих від аварії на ЧАЕС.
Як результат серед даного контингенту відзначається зростання частоти порушень соматичного та психічного здоров'я [ 29, 32, 53 ], зниження функціональних можливостей організму [ 22 ]. Обмеження функціональних можливостей організму дитини призводить до напруження механізмів адаптації, а зміна соціального статусу дитини при вступі до школи до зриву адаптаційних процесів, що створює труднощі в оволодінні учбовими діями.
Виходячи з цього, як об'єкт дослідження були обрані психофізіологічні функції організму дітей, що отримали статус потерпілих від аварії на ЧАЄС.
2.2. Методи дослідження та аналізу.
З метою досягнення поставлених завдань медико-психологічні дослідження проводились комплексно, паралельно з педагогічним пошуком.
Робота виконувалася на базі дошкільних дитячих закладів "Любавонька", "Сонечко" та середніх шкіл №6 та №7.
На першому етапі досліджень в умовах натурного експерименту ми вивчали рівень розвитку психофізіологічних функцій і стан здоров'я дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
У процесі виконання роботи використовувалися фізичні, хімічні, біологічні, психологічні, статистичні методи.
Для вивчення умов навчання, виховання дошкільнят, учнів проводилися дослідження в приміщеннях вказаних дитсадків та шкіл.
Інструментальні виміри проводили у приміщеннях дошкільних закла-дів (роздягальня, спальня, групова кімната, зал для занять фізичною культурою), в приміщеннях шкіл(класні кімнати, рекреації, спортивні зали).
Час зняття замірів коливався в межах 10 годин ранку - 13 годин дня. При застосуванні інструментальних методів визначали параметри мікроклімату температури, вологості, швидкості руху повітря та вміст вуглекислого газу. Швидкість руху повітря визначали кататермометром, вологість психрометром Ассмана, вміст вуглекислого газу в повітрі методом Лунге-Цекендорфа.
Для вивчення світлового режиму в класних кімнатах проводили виміри природної освітленості в різні пори року на кожному робочому місці з врахуванням орієнтації вікон класних приміщень відносно азимуту . Виміри проведені 12, 13, 14 травня, 14, 15, вересня 12, 13, 14 грудня. Оцінку достатності природного освітлення визначали за коефіцієнтом природного освітлення (КПО).
В процесі досліджень проводилась дестабілізація комфортного мікроклімату, тобто створювався динамічний мікроклімат, який впливаючи на організм дитини викликав загартовуючий ефект.
Контрастний температурний режим створювався шляхом широкої аерації групових і класних кімнат під час прогулянки (перерв). Температура знижувалася на 40С - 50С від нормальних величин і досягала 130С - 140С. Ефективність загартування оцінювалися за по