Ви є тут

Психофізіологічні властивості учнів молодшого шкільного віку з різним фізичним та розумовим навантаженням.

Автор: 
Запорожець Олена Петрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U003860
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Досліджувана вибірка
Обстежено 243 дитини віком 7-9 років, 112 дівчаток та 131 хлопчиків. Всіх дітей
було розподілено на три групи. Першу групу склали 94 дитини (52 дівчинки та 42
хлопчика) – учні перших – третіх класів загальноосвітньої школи № 56 м.
Херсона, які не займалися спортом, але були фізично здоровими. У другу групу
увійшли 86 школярів (46 дівчаток та 40 хлопчиків), які були учнями
загальноосвітніх шкіл (№ 3, № 20, № 27, № 30, № 56), але одночасно були
вихованцями профільних навчальних закладів (ДЮСШ – 3 та ДЮСШ – 6) м. Херсона.
Ці діти додатково до навчання у школі займалися гімнастикою або стрибками на
батуті. Вони були об’єднані в одну групу, оскільки на даному етапі тренування в
обох видах спорту носить однотипний характер – діти навчаються елементам
акробатики. Акробатичні вправи є основним змістом таких видів спорту, як
гімнастика (спортивна та художня), стрибки на батуті та акробатика. Акробатичні
вправи справляють різнобічний вплив на організм людини. За їх допомогою
удосконалюються сила, швидкість, точність рухів, орієнтування у просторі,
виховується тонке почуття рівноваги. Вони складаються із обертових рухів, які
виконуються у всіх трьох площинах, та статичних положень, які виконуються
переважно донизу головою. Саме це і робить їх цінним засобом удосконалювання
функцій багатьох аналізаторів, і особливо вестибулярного. Акробатичні вправи,
які виконуються вдвох або групами, потребують уміння точно узгоджувати свої
рухи з рухами партнерів.
Третю групу склали 63 учня (14 дівчаток та 49 хлопчиків) загальноосвітніх шкіл
((№ 3, № 20, № 27, № 30, № 56), які додатково до навчання у школі займалися
шахами на базі профільних навчальних закладів (Шахово-шашковий клуб та Обласна
станція юних техніків).
Всі діти-спортсмени тренувались у вибраному виді спорту не менше року і мали
спортивну кваліфікацію (від III до I юнацького розряду).
Основними методами дослідження були визначення комплексу показників
властивостей основних нервових процесів, в тому числі і функціональної
рухливості, дослідження сенсомоторних реакцій (латентних періодів простих та
складних рухових актів), дослідження психічних процесів (пам’яті, уваги).
Дослідження проводилися у жовтні – листопаді, тобто на початку навчального
року, коли у дітей ще не виникає перевтомлення.
Розумова працездатність учнів молодших класів знижується швидше, ніж у старших
класах (за показниками коректурної проби швидкості та точності роботи [200].
Найвищий рівень функціонального стану центральної нервової системи у переважної
кількості молодших школярів (72-79 %) спостерігається перед 3-м уроком [30]. У
тижневій динаміці в учнів молодших класів днем найвищої розумової
працездатності є вівторок [30], а її зниження починається з четверга [63]. Тому
всі обстеження проводились у дні (вівторок, середа, четвер) та години (зранку)
високої розумової працездатності [15].
За показники успішності навчання (УН) ми приймали оцінки за рік з читання,
письма, математики та середній бал (СБ) з цих трьох предметів як найбільш
важких для учнів молодшого шкільного віку, що потребують великого розумового
напруження. Відомості про УН всіх учнів були надані вчителями шкіл.
Статистичну обробку цифрових масивів проводили за допомогою методів
статистичного аналізу на ЕОМ.
2.2. Методика визначення показників властивостей нейродинамічних та
сенсомоторних функцій
Визначення показників психофізіологічних властивостей проведено з використанням
комп’ютеризованого комплексу тестів, створеного на кафедрі фізіології людини та
тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка професором
Г.М.Чайченком та старшим науковим співробітником, к.ф-м.н. Н.Б.Філімоновою. Ці
тести передбачають визначення низки психофізіологічних параметрів. Програма
написана під ІВМ-сумісні комп’ютери та дозволяє отримувати експериментальні
дані в режимі експрес-діагностики, оскільки повне її виконання потребує лише
близько 20-25 хвилин, при цьому, як показує практика, діти не стомлюються,
виконання завдань їм подобається. Це є особливо важливим, тому що у молодших
школярів стомлення настає значно раніше, ніж у дорослих.
Програма складається з 4 субтестів, за допомогою яких визначаються такі
властивості психофізіологічних функцій: латентний період (ЛП) простої
сенсомоторної реакції (ЛППР) та реакції вибору (ЛПРВ), функціональний рівень
системи (ФРС) та рівень функціональних можливостей (РФМ), функціональна
рухливість нервових процесів (ФРНП) та точність реакції на рухомий об’єкт
(РРО). Психофізіологічна частина логічно поділяється на блоки: визначення
„швидкісних” показників – ЛППР, ЛПРВ та ФРНП, показників рівня активації мозку
за Г.М.Чайченком – ФРС та РФМ та показника врівноваженості нервових процесів –
точності РРО.
Перший субтест дає можливість виміряти показники, які необхідні для визначення
функціонального стану центральної нервової системи (ЦНС): функціональний рівень
системи (ФРС), рівень функціональних можливостей (РФМ) та латентний час простої
сенсомоторної реакції. Під час проходження цього субтесту досліджуваному
пред’являється 100 подразників (перші 5 подразників додаються на адаптацію).
Зважаючи на те, що 100 пред’явлень, як запропоновано авторами методики, можуть
викликати збільшення тривалості латентного періоду простої зорово-моторної
реакції, ми враховували це під час інтерпретації результатів. Завдання
досліджуваного – як тільки на моніторі комп’ютера з’являється прямокутник,
треба якомога швидше натиснути будь-яку клавішу. Прямокутники з’являються після
паузи у 500 мс. Для того, щоб р