РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРООПЕРОВАНИХ ХВОРИХ І МЕТОДИКА ЇХ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Клініко-статистична характеристика прооперованих хворих
Дане дослідження ґрунтується на вивченні результатів хірургічного лікування 175 хворих із виразковою хворобою шлунка, які знаходились на лікуванні на кафедрі хірургії факультету післядипломної освіти з 1990 по 2001 рр.
У своїй праці ми користувались класифікацією хронічних шлункових виразок за Джонсоном (1965), що виділяє три типи виразок:
1 тип - виразки малої кривизни шлунка;
2 тип - комбіновані виразки шлунка і дванадцятипалої кишки;
3 тип - препілоричні шлункові виразки, розміщені не дальше 3 см від воротаря.
Серед хворих переважали чоловіки (78,6 %) (табл. 2.1). Якщо в молодому і зрілому віці співвідношення чоловіків і жінок складало в середньому 7:1, то після 50 років і старше - 2,5:1; а в похилому і старечому віці це співвідношення складало 1,5:1. Збільшення з віком кількості виразкових пошкоджень слизової шлунка у жінок можна пояснити віковими змінами в гормональній системі, а саме: зниженням продукції естрогенів і атеросклеротичними змінами в судинній системі. Вони приводять до зниження резистентності слизової оболонки шлунка кислотно-пептичній дії, до атрофічних процесів у залозах, а також до атеросклерозу в судинах шлунка і дегенеративно-дистрофічних змін в інтрамуральній нервовій системі.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком і статтю
ХворіВікВсього20-2930-3940-4950-5960-6970-7980-89Чоловіки
Жінки
Всього13
--
1321
2543
5032
15
4718
276
102
3135
40
175
Найчастіше зустрічається І тип хронічних шлункових виразок - 63 %, ІІ тип - 17 % і ІІІ тип - 20 % (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих згідно з класифікацією Джонсона за статтю
Тип виразкиЧоловікиЖінки Всього I тип9121112 II тип20828 III тип241135 Всього13540175
Найчастіше виразка шлунка зустрічається у нижній третині, середній і у препілоричному відділі (табл. 2.3).
Вважаємо необхідним зупинитись і на розмірах виразок, що відіграє деяку роль в плані диференціальної діагностики і визначає характер оперативного втручання (табл. 2.4).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за локалізацією виразкового дефекту в слизовій оболонці
Локалізація виразкиКількість хворих %ДПК і шлунок2816Нижня третина5431Середня третина3319Верхня третина2112Субкардіальний відділ42Препілорична 3520 Всього175100
Таблиця 2.4
Розміри виразкового дефекту
Розмір виразки, смКількість хворих% Менше 1,0
1,0 -2,0
2,0 - 3,0
3,0 - 4,0
Більше 4,0
Всього 34
75
43
14
17519
43
25
100
Клініка хронічної виразки шлунка характеризувалась больовим, геморагічним, диспептичним і змішаним синдромами (табл. 2.5). Найбільш частою скаргою був біль ниючого характеру в епігастральній ділянці, який виникав через 25-45 хвилин після приймання їжі і мав місце в 95 % хворих.
Хвороба носила сезонний характер у більшості хворих. При цьому спостерігалось покращання стану літом і зимою, погіршення - весною і осінню.
Таблиця 2.5
Частота виявлення клінічних синдромів при виразковій хворобі шлунка
різних типів за Джонсоном
Клінічний синдром
І типІІ типІІІ типВсьогоВиразковоподібний або больовий 5881177Змішаний (виразковоподібний і геморагічний)38122070Геморагічний 117321Диспептичний2114Латентний3--3Всього1122835175
Як видно з табл. 2.5, виразковоподібний больовий варіант виразкової хвороби спостерігався в 41 % випадків. В зв'язку з вираженими болями 68 % хворих скаржились на прогресуючу втрату ваги. Болі супроводжувалися печією, блюванням.
Змішаний варіант перебігу хвороби (больовий і кровотеча) виявлено в 40 % випадків.
Геморагічний синдром у 12 % хворих був першим проявом виразки шлунка. В усіх хворих він зустрічався у похилому віці на фоні гіпертонічної хвороби і загального атеросклерозу.
У 1,6 % випадків хронічна виразка шлунка перебігала без ознак і клінічних симптомів пошкодження гастродуоденальної зони. Ускладнення хронічної виразки ми відзначили у 100 % хворих. Це свідчить про те, що майже в усіх хворих виразкова хвороба шлунка перебігала важко, призводила до серйозних ускладнень. Найбільш частим ускладненням була пенетрація виразки - у 86 % хворих. У більшості хворих виразка пенетрувала в підшлункову залозу і малий сальник - у 134, у 12 хворих - у печінку, і у 3 - у брижу товстої кишки.
Кровотечею виразка шлунка ускладнилась у 45 % хворих. У більшості хворих кровотечею ускладнювались виразки середньої третини тіла і кута шлунка. Це були хронічні кальозні виразки достатньо великих розмірів з тривалим анамнезом. 2,8 % хворих раніше перенесли ушивання перфоративної виразки шлунка. Потрібно відзначити, що виразки шлунка І типу рідко приводять до розвитку стенозу воротаря, але частіше кровоточать(табл. 2.6).
Виразки шлунка ІІІ типу частіше супроводжуються пілоростенозом, їхня клінічна картина нагадує виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.
Таблиця 2.6
Дані про характер і частоту виникнення ускладнень виразкової хвороби шлунка у жінок і чоловіків
Характер ускладненьЧоловікиЖінкиВсього Пенетрація
Кровотеча
Рецидив після вшивання перфоративної виразки шлунка
Поєднані ускладнення:
пенетрація+кровотеча
пенетрація+стеноз
пенетрація+стеноз+кровотеча64
11
32
12
1313
10
12
177
21
44
14
14
Як видно з табл. 2.7, близько 86 % виразок І типу ускладнюються пенетрацією, 40 % - кровотечею, 2,6 % - рецидивом після зашивання, а поєднані ускладнення: пенетрація і кровотеча - 29 %.
Таблиця 2.7
Характер ускладнень виразкової хвороби шлунка
залежно від типу виразки
Характер ускладненьI типII типIII типВсьогоПенетрація
Кровотеча
Рецидив після вшивання
Поєднані ускладнення
Пенетрація+кровотеча
Пенетрація+стеноз
Пенетрація+стеноз+
кровотеча
Всього64
12
33
-