РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ОЦІНКИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Методи оцінки інформаційного потенціалу підприємства
Характерною рисою СУП в інформаційному суспільстві стає децентралізація, а втрата чітко формалізованих зв'язків прямої підпорядкованості компенсується розширенням горизонтальних зв`язків і супроводжується зростанням значення ІП. Процес удосконалення ІП СУП важливий і необхідний, оскільки існує зв'язок між виживанням підприємства і поліпшенням організованості його функціонування. Удосконалення ІП - інвестиційний проект, мета якого полягає у покращанні СУП. Тому для удосконалення ІП витрачаються значні витрати, обсяги яких залежать як від рівня підтримки ІТ процесів і методів управління, так і ступеня їхньої взаємної інтеграції. Але тут не завжди діють ті ж закони, що і для будь-якої іншої продукції. Це є причиною виникнення проблеми - як визначати ефективність використання і рівень розвитку ІП, тобто як його оцінювати. На нашу думку оцінювання ІП може здійснюватися: 1) шляхом розрахунку абсолютних чи відносних показників економічного чи спеціального спрямування; 2) через моделювання впливу на результати діяльності підприємства. Розрахунок абсолютних чи відносних показників ІП можна розглядати з двох позицій:
* часткового оцінювання - на рівні підтримки прийняття конкретного чи цілого класу подібних рішень;
* узагальненого оцінювання - на рівні розгляду діяльності підприємства в цілому.
Розглянемо підходи оцінювання ІП СУП через призму прийняття конкретних рішень. Беручи до уваги схему "Процес вироблення раціональних рішень" [С.99, 43][С.99, 43] і акцентуючи увагу на ІЗ СУП у процесі прийняття і реалізації рішення можна виділити чотири етапи:
I. постановка завдання, збирання та оцінювання інформації;
II. оброблення інформації, прийняття рішення;
III. контроль виконання поставлених рішень;
IV. звіт про виконання поставленого завдання.
Зміст та взаємозв'язок цих етапів показано на рис. 2.1.
Рис.2.1. Основні етапи прийняття і реалізації рішення
Як бачимо, ефективність прийняття і реалізації рішень залежить від використаної інформації та ІТ. Кожен етап прийняття і реалізації рішення характеризується різноплановими показниками діяльності підприємства, обумовленими використанням інформації чи ІТ і певними витратами на них. Тому треба вміти оцінювати:
> інформацію, з урахуванням її місця виготовлення (внутрішня і зовнішня) та особливостей готовності використання (безпосереднього чи із залученням ІТ);
> ІТ, залучені для розрахунку, відтворення і моделювання окремих статичних ситуацій, а також імітаційного програвання керованих процесів у цілому;
> ІТ, необхідні для підтримання комунікаційних зв'язків та оброблення інформації в місцях її зберігання та представлення.
Сьогодні СУП стає настільки складною і громіздкою, що вручну неможливо вчасно обробити необхідні обсяги інформації в умовах обмежених трудових ресурсів. Рівень ІЗ менеджерів став одним з визначальних чинників системності й інтегратора діяльності підприємства. Сьогодні інформацію розглядають як четвертий фактор виробництва поряд з фінансовими, матеріальними і трудовими ресурсами. Адже вона є специфічною формою взаємозв'язків як між окремими підрозділами підприємства, так і в цілому з зовнішнім середовищем. Інформація обслуговує всі функції управління - від підготовки й ухвалення рішення до підведення підсумків отриманих результатів, містить відомості про методи і засоби керування, які потрібні для забезпечення ефективного функціонування підприємства і досягнення поставлених цілей. Специфіка інформації в СУП визначає напрям розвитку підприємства, а тому є стратегічним ресурсом. Сучасні методи управління орієнтують менеджерів на оптимізацію діяльності підприємства з метою задоволення конкретних потреб споживачів і спрямовують його на підвищення конкурентоспроможності. Такі методи передбачають постійне відстеження внутрішньої ситуації та змін у зовнішньому середовищі з метою цілеспрямованого зменшення невизначеності в знаннях менеджерів і забезпечують успішну діяльність підприємства у зовнішньому середовищі. Ґрунтовне вивчення проблем застосування інформації в діяльності підприємств показало, що:
1. Підприємству необхідна не тільки внутрішня, а й зовнішня інформація, що могла б мати вирішальне значення для впливу на процес управління його діяльністю, особливо стратегічного. До такої інформації належать відомості про ціни на ринках і промислові стандарти у країнах, де підприємство веде свою діяльність, а також неекономічного характеру (наприклад, внутрішня політика уряду).
2. Відсутні універсальні методики оцінювання ефективності використання інформації. Звичайно, ефективність інформації можна оцінювати як суму економії від придбання інформації, яку можна було б виробити на підприємстві, вклавши певні кошти. Проблема полягає в тому, щоб визначати ефективність залученої інформації в процес управління підприємством. Сама по собі інформація мало що значить для успішної діяльності. Важливо, наскільки ефективно її використають менеджери при прийнятті управлінського рішення. Успішна діяльність підприємства залежить від практичного виконання рішень і того, як швидко вони зможуть корегуватися при зміні ситуації. Природно, що результати діяльності різних підприємств при використанні однакової інформації будуть різними, що обумовлюється комплексом внутрішніх чинників на кожному з них. Отже, проблема використання інформації не зводиться лише до характеристик СУП, оскільки ефективність її застосування неоднакова, то її гранична вартість буде неоднозначною.
3. Інформація несе в собі ряд якісних розходжень. Хоча вона сприяє зменшенню рівня ризику при прийнятті рішення, але має неоднозначний характер. Ця неоднозначність полягає в тому, що даних, які об'єктивно відбивають існуючі факти, для ухвалення рішення недостатньо, потрібна ще їхня відповідна інтерпретація, тобто створення і дослідження моделі поводження підприємства і його зовнішнього середовища. Без такої моделі керуват
- Київ+380960830922