РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Як показали наші дослідження, в процесі ортодонтичного лікування існує суттєва
залежність стану тканин пародонта і гігієни порожнини рота від їх початкового
стану і резистентності організму. При зниженій резистентності адаптаційна
реакція, викликана ортодонтичними апаратами, не досягає нормального
фізіологічного рівня на протязі всього періоду лікування, в результаті чого
запальні процеси в тканинах пародонта переходять в хронічні. Для розробки
методів зниження негативного впливу ортодонтичної апаратури на стоматологічний
статус дитини і підвищення ефективності самого ортодонтичного лікування і
проведена ця робота.
Для вирішення задач, які стояли перед нами, було визначено наступні об’єми,
об’єкти та методи досліджень.
Проведено епідеміологічне обстеження 1100 дітей і підлітків м. Одеси віком 7-15
років з метою виявлення розповсюдженості зубо-щелепних аномалій та деформацій,
ураження тканин пародонта, а також визначення гігієнічного стану порожнини
рота. На підставі “Закону про сім’ю” особи до 18 років названі дітьми, тому
поділ на дітей і підлітків є умовним.
Клініко-лабораторні дослідження проведено при обстеженні 227 дітей та
підлітків.
Об’єктами досліджень були зуби, тканини пародонта, ротова рідина, ясенна
рідина, клітини букального епітелію, моделі щелеп.
Також нами проведені клінічні, оптичні, імунологічні, біофізичні,
рентгенологічні, статистичні дослідження.
2.1. Характеристика обўєктів досліджень
Епідеміологічне обстеження школярів 1-11 класів восьми районів м. Одеси
проводилось у складі групи співробітників відділу стоматології дитячого віку та
ортодонтії Інституту стоматології АМН України. Кількість та вік дітей і
підлітків, яким проведено епідеміологічне обстеження, наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених дітей і підлітків, яким проводилось епідеміологічне
обстеження,
за віком та статтю
Кількість
обстежених
Вік обстеження, роки
Всього
років
років
років
10
років
11
років
12
років
13
років
14
років
15
років
Дівчат
71
73
56
78
69
62
75
67
34
585
Хлопців
48
61
50
90
62
42
61
65
36
515
Всього
119
134
106
168
131
154
136
132
70
1100
Враховуючи рекомендації ВООЗ, аналіз розповсюдженості зубо-щелепних аномалій та
деформацій проводили у вікових групах 7, 9, 12, 15 років.
Протягом 1995…2001 років був проведений аналіз лікування знімними та незнімними
апаратами у 167 хворих, які знаходились на ортодонтичному лікуванні у відділі
стоматології дитячого віку та ортодонтії Інституту стоматології АМН України.
Клінічні дослідження проведено у 227 дітей та підлітків віком 10?16 років. З
них 167 пацієнтам проводилось апаратурне ортодонтичне лікування, 60 дітей і
підлітків без зубо-щелепних аномалій і захворювань пародонта складали
контрольні групи для імунологічних досліджень (перша – 30 дітей 10-12 років,
друга – 30 осіб 13-16 років). Всі ортодонтичні хворі були розподілені на дві
вікові групи ? 10-12 років та 13-16 років.
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених дітей за віком та видом ортодонтичних апаратів
Вид апарату
Вік 10-12 років
Вік 13-16 років
Знімні апарати
41
43
Незнімні апарати
40
43
Крім того, всі діти розподілялись на групи в залежності від виду ортодонтичного
апарату, які, в свою чергу, поділялись на підгрупи № 1 і № 2, відповідно, з
нормальним та зниженим рівнем неспецифічної резистентності, який оцінювався на
початку ортодонтичного лікування, після проведення лікувально-профілактичних
заходів за сумою показників: рівня лізоциму та b-лізинів, швидкості
слиновиділення, спектроколориметрії слизової оболонки, показників рухливості
КБЕ.
Таблиця 2.3
Розподіл обстежених дітей за віком ,видом ортодонтичних апаратів та рівнем
неспецифічної резистентності
Вид апарату
Вік 10-12 років
Вік 13-16 років
1 підгрупа
2 підгрупа
1 підгрупа
2 підгрупа
Знімні апарати
21
20
20
23
Незнімні апарати
19
21
21
22
2.2. Методи досліджень
2.2.1. Клінічні методи досліджень
Діагностику зубо-щелепних аномалій та деформацій проводили на основі клінічного
обстеження, яке включало опитування, зовнішній огляд та огляд порожнини рота.
Базуючись на отриманих даних і використовуючи класифікацію ВООЗ, ми формулювали
діагноз.
Для вивчення наявності захворювань пародонта нами застосовувались методики:
пародонтологічні індекси РМА%, СРIТN та індекс Турескі.
Треба зазначити, що індекс необхідності профілактичних та лікувальних заходів
CPITN ми використовували і для вивчення розповсюдженості захворювань пародонта.
Якщо у обстежених виявляли хоча би один елемент індексу, то їх відносили в
групу з захворюванням. Коли ні одного клінічного показника у обстеженого не
виявляли, його відносили в групу без захворювань тканин пародонта [92].
Стан слизової оболонки ясен оцінювали за наявністю клінічних ознак, таких як
розмір ясеневих сосочків, їх консистенція, форма, колір, наявність кровотечі
під час зондування та пальпації ясен і ясеневих борозен.
З метою проведення диференційної діагностики, а також об’єктивної оцінки стану
тканин пародонта, проводили комплексну оцінку з застосуванням пародонтологічних
індексів РМА%, CPITN, проби Шиллера-Писарєва, визначали цілісність
зубо-ясенного прикріплення, рентгенологічного обстеження.
Для визначення гігієнічного стану порожнини рота використовували спрощений
індекс (ОНІ-S, Green I.C, Vermillion I.K).Індекс складається з оцінки зубного
нальоту та твердих зубних відкладень (DI-S та CI-S). Щоб виявити зубний наліт,
використовували методику закрашування відповідних поверхонь зубів 1-% розчином
йоду. Зубний камінь виявляли з допомогою стоматологічного зонда. Для визначення
індексу використовували в