РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика дослідженого контингенту та запропонованого
лікувально-профілактичного комплексу
Результати роботи грунтуються на дослідженні 132-х пацієнтів чоловічої та
жіночої статі у віці від 21 до 50 років, які склали п’ять груп обстеження:
перша (інтактна група) – здорові особи обох статей віком від 21 до 28 років з
санованою порожниною рота, які в анамнезі не мали захворювань органів
щелепно-лицевої ділянки та соматичних захворювань. Пацієнти інших груп
знаходилися на лікуванні у щелепно-лицевому хірургічному стаціонарі чи
відділенні амбулаторної хірургічної, або ортопедичної стоматології м. Полтави у
зв’язку з: друга група – гнійними запаленнями м’яких тканин губ і щік
(фурункули, карбункули, абсцеси), третя – абсцесами твердого піднебіння,
четверта – гострими травматичними ушкодженнями губ і щік (забійні,
рвано-забійні, інфіковані рани з розривом чи без розриву слизової оболонки, або
шкіри), п’ята – протезуванням пластинковими знімними протезами верхньої щелепи
(дефекти зубного ряду верхньої щелепи 1-го чи 2-го класу по Кеннеді із втратою
жувальної ефективності від 52 до 82%). У групах хворих, у контрольну підгрупу
були об’єднані пацієнти, які отримували лише традиційне лікування основного
захворювання, у основну – пацієнти, що окрім традиційного лікування основного
захворювання одержували деференційовану терапію направлену на корекцію
морфофункціональних порушень уражених малих слинних залоз (табл. 2.1.1).
Для адекватної оцінки стану пародонта та твердих тканин зубів, пацієнти
розділені по віковій характеристиці першого (жінки – 21-35, чоловіки – 22-35
років) та другого періоду зрілого віку (жінки – 35-55, чоловіки – 35-60 років
за визначенням ВООЗ).
Таблиця 2.1.1
Загальна характеристика обстеженого контингенту
Розподіл у групи
Вік (років)
Кількість хворих у підгрупах
всього
контрольна
основна
всього
гнійне запалення
м’яких тканин
21-35
10
26
132
35-60
піднебінні
абсцеси
21-35
10
17
35-60
травма
м’яких тканин
21-35
27
45
35-60
11
протезування
21-35
24
35-60
12
12
інтактна
22-28
20
Для корекції змін у МСЗ ми застосовували наступні препарати та заходи, підбір
яких проводили на основі аналізу їх фармакокінетики, терапевтичної ефективності
та сумісності між собою (табл. 2.1.2):
Таблиця 2.1.2
Засоби корекції реактивного сіалозоаденіту в підгрупах основної групи
основне захворювання
комбінація застосованих засобів
гнійне запалення м’яких тканин
Вермілат
Вілозен
Гелій-неоновий лазер
піднебінні абсцеси
1. Вермілат
2. Гелій-неоновий лазер
травматичні ушкодження м’яких тканин
Вермілат
Дибунол
Гелій-неоновий лазер
первинне
протезування
1. Вілозен
2. Дибунол
“Вермілат для ін’єкцій” – який застосовували по запропонованій авторами
методиці у вигляді ін’єкцій в ділянці ураження один раз на добу на протязі семи
діб. Для однієї ін’єкції вміст флакону розчиняли у 2 мл води для ін’єкцій при
кімнатній температурі.
2. Вілозен – 0,02 г речовини розчиняли у 2 мл фізіологічного розчину натрію
хлориду, який закапували у ніс по 5-7 капель 5 разів на день на протязі 7-10
днів.
3. Лінімент дибунолу 5% – яким змазували уражену ділянку слизової оболонки
порожнини рота один раз на день на протязі 7-10 днів.
4. Опромінення ділянки слизової оболонки гелій-неоновим лазером типу «Sсanner
SM-3,1», з вихідною потужністю 25 Вт, виготовленим лабораторією скануючих
пристроїв м. Ніжина. Опромінення проводили на відстані 30-50см на протязі 5-10
хв. один раз на день. Курс лікування становив від 7 до 10 днів.
Всього у кожного хворого проведено чотири курси лікування – паралельно з
лікуванням основної патології, через 3, 6 та 24 місяці.
2.2. Характеристика методів дослідження
Обстеження хворих здійснювали згідно загальноприйнятої схеми. При опитуванні
хворого виясняли скарги, анамнез основного захворювання, виявляли наявність
супутніх соматичних захворювань, шкідливих звичок, професійних шкідливостей,
травматичних та запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки.
Під час огляду оцінювали симетричність обличчя, колір та цілісність шкірних
покривів, стан регіонарних лімфатичних вузлів, червоної облямівки губ, слизової
оболонки порожнини рота, зубного ряду, характеру ротової рідини, стан основного
захворювання. Вивчення стану зубів, тканин пародонту, гігієни порожнини рота
проводили власними методами дослідження згідно рекомендацій Боровского Е. В. та
Леуса П. А., з урахуванням положень ВООЗ “стоматологічні обстеження” [22], до
яких відносяться дослідження зубної формули, вивчення індексу КПВ та його
приросту. Для оцінки гігієни порожнини рота застосовували індекс
Грін-Вермілліона. Ступінь пошкодження тканин пародонту визначали з допомогою
індексів РМА (Parma, 1960) та РІ (Russel, 1956) [40].
Спеціальними дослідженнями оцінювали секреторну активність МСЗ, вміст в їх
секреті sIg A, лізоциму, натрію та калію. В тканинах МСЗ – фактори ПОЛ та АОЗ.
Проводили цитологічне дослідження секрету МСЗ надавало можливість оцінити
вираженість запалення в залозах, а цитологічне дослідження ран та ранового
ексудату – оцінити фазу запалення та швидкість гоєння рани. Також проводили
гістологічне дослідження тканин МСЗ, які були біоптовані під час хірургічного
лікування основного захворювання чи корекції протезного ложа. За норму приймали
відомості фундаментальних досліджень про структурову організацію малих слинних
залоз [2, 78, 79, 123, 169].
Застосовані нами методи обстеження проведені у осіб інтактної групи один раз, у
групах хворих п’ять разів: під час госпіталізації хворих у стаціонар чи
звернення
- Київ+380960830922