РОЗДІЛ 2
ОБСЯГ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Обсяг проведених досліджень
Робота виконана у відділенні реабілітації дітей (керівник д.м.н. Лапшин В.Ф.),
відділенні гастроентерології (керівник д.м.н., професор Денисова М.Ф.),
відділенні функціональної діагностики (керівник д.м.н., професор Бабко С.О.),
лабораторії біохімії (керівник к.б.н. Тищенко В.Н.) та в дитячих дошкільних
закладах №257 та №255 Жовтневого району м. Києва.
Проведено ретроспективний аналіз 1100 історій розвитку (ф.112-у) дітей, віком
5-7 років, які відвідували дошкільні заклади м. Києва.
У відповідності до поставленої мети було обстежено 211 дітей 5-7 років I та II
груп здоров’я, які відвідують дошкільні заклади. Із цієї когорти відібрано для
моніторингового спостереження протягом двох років 201 дитина дошкільного віку з
факторами ризику виникнення хронічних захворювань органів травлення.
З метою вивчення ефективності використання спіруліни як засобу, що підвищує
компенсаторно-пристосувальні можливості дитини, цитопротективний потенціал
слизової оболонки шлунку та фізичну працездатність було обстежено у динаміці
101 хворий з хронічними поєднаними захворюваннями гастродуоденальної та
біліарної систем віком 7-12 років, які знаходились на лікуванні в клініках ІПАГ
АМН України. Контрольною групою були 20 здорових дітей віком 7-12 років.
Комплексна оцінка стану здоров’я дітей, що відвідують дошкільні заклади,
проводилась з використанням 4 критеріїв: фізичний і нервово-психічний розвиток
та ступінь його гармонійності, рівень функціонального стану органів та систем,
наявність чи відсутність хронічних захворювань на момент обстеження, ступінь
резистентності організму.
Крім того, враховувались численні фактори, які впливають на стан здоров’я
дітей. Проводилось детальне вивчення скарг, відомостей анамнезу про наявність
факторів ризику, преморбідних станів, резистентності організму, які були
отримані в результаті вивчення медичної документації (форма № 112-у) та після
опитування батьків. У розроблених формалізованих картах обстеження дитини
фіксувались дані об’єктивного огляду дітей, взятих під спостереження, фізичний
розвиток, зміни функціонального стану організму дитини за період
спостереження.
Карта складалася з 120 питань, які забезпечували інформаційну базу для оцінки
якості здоров’я та ефективності використаних оздоровчо-реабілітаційних програм
за безпосередніми результатами, а також у динаміці спостереження протягом 2
років.
З метою вивчення ефективності використання розроблених
оздоровчо-реабілітаційних програм, досліджуваний контингент дітей методом
рандомізації було розподілено на 2 групи (основну і контрольну).
Основну групу склала 131 дитина з наявністю факторів ризику захворювань органів
травлення. Ця група дітей отримувала розроблені нами оздоровчо-реабілітаційні
комплекси з використанням кінезотерапії та дієтичного харчування з включенням в
якості біологічно активної добавки спіруліни та пробіотика
“Симбітер-концентрований”.
Контрольну групу склали 70 дітей з наявністю факторів ризику розвитку
захворювань органів травлення, які отримували оздоровчо-реабілітаційні
комплекси, які раніше застосовувались в дитячих закладах.
На підставі даних літератури і з урахуванням особливостей зазначеного
контингенту дітей, наміченого об’єму досліджень, тривалості реабілітаційних
програм, було розроблено критерії оцінки ефективності оздоровлення.
У всіх випадках оздоровчо-реабілітаційні заходи проводились диференційовано з
урахуванням індивідуальних особливостей організму дитини, ступеня
резистентності, особливостей фізичного розвитку, умов проживання дитини в
родині, особливостей харчування та ступеня вірогідності виникнення хронічних
захворювань органів травлення.
2.2. Методи дослідження
Для отримання необхідної інформації про здоров’я дітей, взятих під нагляд, та
вирішення поставлених задач було використано ряд методик. Умови і спосіб життя
кожної дитини, а також суб’єктивні дані про стан її здоров’я вивчалися
соціологічними методами програмного опитування батьків – заочним анкетуванням і
фіксованим інтерв’ю. З цією метою була розроблена “Карта документованого
опитування родини”.
Також була розроблена “Формалізована карта обстеження дитини”, яка давала змогу
комплексно оцінити стан здоров’я дитини та документально підтвердити об’єм
проведених досліджень.
Проводилось викопіювання даних з історії розвитку дитини (форма № 112-у).
Розподіл дітей по групам здоров’я проводився на підставі комплексного огляду,
згідно з критеріями розробленими С.М.Громбахом [67].
Вивчення факторів ризику хвороби проводилось за допомогою спеціально
розробленою в інституті комп’ютерної програми – “Фактори ризику” [203].
Програма “Фактори ризику” була написана мовою програмування CLARION, в
результаті аналізу та стандартизації анамнезу 1278 здорових та 334 дітей з
хронічними захворюваннями органів травлення з наступним проведенням
інтегральної оцінки окремих факторів ризику на основі багатофакторного
аналізу.
В основу цієї програми покладено характеристику факторів ризику для здоров’я,
запропоновану ВООЗ [301].
Всі фактори ризику класифікуються:
- за природою дії: фізичні, біологічні, радіаційні;
- за походженням: екопатологічні, генетичні, медико-соціальні;
- за рівнем впливу: популяційні, індивідуальні;
- за інтенсивністю (атрибутивний ризик): дуже високий, високий, помірний,
низький;
- за тривалістю дії (кумулятивний ризик): постійний, тимчасовий, обмежений у
часі;
- за віковими періодами: загроза у всіх вікових періодах, загроза в критичні
періоди дитинства;
- за можливістю усунення:
- Київ+380960830922