РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ, ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА
ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі сільськогосподарської
радіоекології Державної агроекологічної академії України протягом 1997-1999
років. Науково-виробничі досліди проводились на базі молочнотоварної ферми КСП
“Перше травня” Попільнянського району Житомирської області. Об’єктом для
проведення досліджень слугували сухостійні корови за 1 і 2 місяці до отелення,
одержаний від них приплід із дня народження і до 20-денного віку і телята віком
1-6 місяців чорно-рябої породи.
Першим етапом досліджень було визначення вмісту каротину у кормах та сироватці
крові різних вікових груп поголів’я худоби вищезгаданого господарства. На
основі одержаних результатів стосовно забезпеченості кормів раціону каротином і
його вмісту в сироватці крові проводили розрахунки величини добової дози
кормового препарату мікробіологічного каротину для відшкодовування виявленого
дефіциту цього провітаміну в організмі.
Щоб пересвідчитись чи задовольняє розрахована доза препарату потребу тварин у
каротині, через 1-2-тижневий період після його згодовування вибірково відбирали
проби крові для дослідження. За умов виявлення у пробах сироватки рівня
каротину у межах фізіологічних норм судили про достатню забезпеченість
організму цим провітаміном, а тим часом і про оптимальність розрахунку добової
дози.
Господарство, де проводились дослідження, є типовим для зони Полісся України. У
рослинництві воно спеціалізується на виробництві зерна, буряків і картоплі, а
також має розвинене тваринництво молочного напрямку. Земельні угіддя
представлені супіщаними і частково чорноземними грунтами, які дають непогані
врожаї кормових трав (переважно конюшина), зеленої маси вико-вівсяної суміші,
кукурудзи на зелений корм, кормового буряку. Поголів’я на тваринницькій фермі
представляє собою голштинізовану худобу, яке протягом останніх років
благополучне щодо інфекційних та інвазійних хвороб. Штучне осіменіння корів
проводиться завезеним сім’ям елітних бугаїв-плідників. Поголів’я худоби
породністю і, частково, тілобудовою було порівняно вирівняним. На фермі є
родильне відділення і профілакторій, тому телята у перші 20 днів утримуються в
індивідуальних клітках розміром 1,2х1,4м. До 20-денного віку випоювання догляд
і утримання телят здійснюють доярки. Випоювання проводилось вручну зі скляних
банок через гумові соски 3 рази на добу. Згодовування телятам цільного молока
тривало до 3-місячного, а з відвійками – до 4-місячного віку. Після 3-тижневого
віку телят переводили в загальний телятник, де вони утримувались по 8-12 тварин
в станках. Випоювання з цього часу здійснювалось з відер. Влітку телята
знаходились у нічний час у приміщенні, а вдень – на вигульних майданчиках з
підгодівлею зеленими кормами (сіном) з загальних годівниць. Узимку вони
перебували у закритому і неопалюваному приміщенні. Телятник, як і корівник,
збудований за типовим проектом із цегли. Вентиляція в ньому припливно-витяжна.
Каналізаційна система відсутня, вона споріднена з системою гноєвидалення. Для
підстилки застосовувалась солома озимих злаків. Гній з 4-рядного корівника і
телятника забирався механізованим способом, а з профілакторію – вручну. Система
водопостачання – централізована через водопровід з автонапувалок. Телята
профілакторного віку напувались водою з відер два рази на добу. Моціон для
корів і молодянку здійснювався щоденно у погожі дні на вигульному майданчику
тривалістю (у теплу пору року) до 6-8 годин на добу. Структура раціонів (за
відсотковим співвідношенням кормів різних за видом і поживністю у загальній
масі згодованих за рік) була такою: 15-18 – грубі корми (сіно, солома), до 27 –
силос (кукурудзяний), 10-12 – коренеплоди (головним чином, кормовий буряк),
25-30 – зелені корми і 25-30 – концентрати. На рік у розрахунку на одну тварину
заготовлялось біля 3тис.кг кормових одиниць і 350кг перетравного протеїну, що
дозволяло отримувати від однієї фуражної корови до 3тис.кг молока.
Наведені система утримання і тип годівлі худоби, які практикуються у КСП “Перше
травня” є властивими для більшості господарств цієї зони.
Методика проведення дослідів. Вона визначалась тими завданнями, які за цих умов
переслідувались.
Дослід 1. У цьому досліді ставилось за мету з’ясувати вплив КПМК на
фізіологічний стан глибокотільних корів за умов згодовування його за один і два
місяці перед отеленням. Дослідження проводились на повновікових коровах 2-5
лактації за нижче наведеною схемою (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схема досліду щодо вивчення ефективності
згодовування КПМК сухостійним коровам
Групи
Кількість тварин
Періоди та умови досліду
Примітка
підготовчий
основний
Контрольна
14
Основний раціон (ОР)
Основний раціон (ОР)
Дослідна 1
14
ОР
ОР+КПМК
За 1 місяць до отелення
Дослідна 2
14
ОР
ОР+КПМК
За 2 місяці до отелення
Комплектування дослідних груп тварин проводилось за принципом парних аналогів:
за фізіологічним станом, породою, лактацією та живою масою. Було сформовано 3
групи корів: (одна контрольна і дві дослідні) по 14 тварин у кожній. Всі групи
тварин знаходились на однаковому загальноприйнятому у господарстві раціоні,
який включав: сіно, солому ярових злаків, кормовий буряк, кукурудзяну дерть і
макуху. Тварин утримували на прив’язі в одному приміщенні з наданням щоденного
моціону на вигульному майданчику.
КПМК одержували з Верхньодніпровського крохмальо-патокового комбінату,
продукування якого налагоджено згідно затверджених технічних умов (ТУ
64-5-23-85) на основі біосинтезу культури гриба Blakeslea trispora.
Вихідною сировиною у виготовленні цього препарату була побічна проду
- Київ+380960830922