РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1. Стан виробництва та інвестиційної діяльності на підприємствах харчової
промисловості та шляхи їх удосконалення
Впровадження інвестиційних проектів, які б передбачали врахування негативного
впливу на зовнішнє середовище, передбачає додаткових витрат. Враховуючи
шкідливість виробництва продукції харчування підприємств галузі, необхідно
здійснити аналіз можливості підприємств харчової промисловості щодо
обов’язкового включення екологічної складової в формування інвестиційних
стратегій розвитку підприємств харчової промисловості. Прихід нових власників
ускладнює цей процес.
Розвиток виробництва підприємств харчової промисловості відбувався під впливом
реформування відносин власності і господарювання на селі. До 1995р.
приватизація переробних підприємств АПК здійснювалась переважно через оренду
майна. Цим шляхом було приватизовано 41% таких підприємств. Починаючи з 1997 р.
основним способом приватизації став продаж акцій акціонерних товариств з
залученням до цього процесу сільськогосподарських товаровиробників.
При цьому частка акцій, яка викуповувалась в процесі приватизації працівниками
підприємств, що приватизуються, у більшості випадків перевищує 50%. Таке
становище пояснюється, зокрема тим, що значна частина акціонерних товариств
створилась в процесі приватизації на базі орендних підприємств і намаганням
трудових колективів утримати контроль за діяльністю підприємств.
Сільгоспвиробникам також надали право приймати участь в приватизації переробних
і харчових підприємств АПК, але слід зазначити, що сільськогосподарські
товаровиробники не завжди викуповували частку майна, яка їм виділялась за
планами приватизації переробних підприємств. Це пояснюється з одного боку,
недостатнім рівнем організації цієї роботи на місцях, а з другого - низьким
рівнем доходів сільськогосподарських товаровиробників, які викуповували акції
переробних підприємств лише за рахунок коштів приватизаційних майнових
сертифікатів і не використовували право на пільгове придбання за власні кошти.
Часто через відсутність коштів, відмовлялись від викупу акцій переробних
підприємств і його рядові працівники, що призводило до перерозподілу обсягів
купівлі акцій у керівництва акціонерного товариства.
Додаткові труднощі виникали також під час розподілу акцій акціонерних
товариств, створених на базі підприємств харчової промисловості, які
переробляли сільськогосподарську сировину, але не мали сталих на момент
приватизації зв’язків із її виробниками (пивоварні заводи, оліє-жирові
підприємства, заводи по виробництву солоду та плодоовочевих консервів).
Розподіл цих акцій часто носив формальний характер, оскільки він не був
спрямований на розвиток та зміцнення господарських зв’язків з
сільськогосподарськими підприємствами (через відсутність таких до
приватизації).
У результаті ускладнилось забезпечення сировиною багатьох переробних
підприємств, потужності яких в окремих випадках використовуються на 25-30%, в
той час як сільськогосподарські виробники непродуктивно витрачають значні суми
коштів на будівництво великої кількості дрібних переробних цехів при
сільськогосподарських підприємствах.
Крім викупу акцій орендованого майна проводилась також корпоратизація (процес
перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства). Цей
спосіб набув поширення в харчовій промисловості для крупних підприємств.
Так, корпоратизовані наступні державні підприємства харчосмакової промислвості:
Миколаївський парфумерно-косметичний комбінат “Алые паруса", Золотоніська
парфумерно-косметична фабрика, Колиндянський концентратно-дріжджовий завод
тощо, на базі яких створені відкриті акціонерці товариства з подальшою
приватизацією.
Аналіз показників ефективності виробництва і їх співставлення по підприємствах
різних форм власності дає реальну картину результатів їх діяльності
(табл.2.1).
Таблиця 2.1
Порівняльна таблиця економічних показників на підприємствах різних форм
власності в харчовій промисловості за 2000р. *
Показники
Державні
Недер- жавні
Державні у % до недержав-них
Витрати на 1 грн. Реалізованої продукції, грн.
0,80
0,79
101,3
Балансовий прибуток або збиток (в середньому на одне підприємство), тис. грн.
166,24
196,90
84,4
Продуктивність праці, тис.грн./ чол.
2,98
3,74
79,6
Рівень рентабельності, %
24,3
25,8
Норма загальної прибутковості, %
2,4
3,7
Фондоозброєність,
тис.грн./ чол.
127,51
161,66
78,9
* Бюлетень з фінансових та бюджетних показників Міністерства фінансів України
за 2000р. – С. 136.
Як видно з наведених даних, всі показники ефективності виробництва кращі на
недержавних підприємствах. Особливо значні відмінності (у 1,5 -2 рази) за
такими показниками, як продуктивність праці, рентабельність використаних
ресурсів, загальна прибутковість праці, продукції, прибутковість від її
реалізації, оборотність обігових коштів. Така ж тенденція характерна і для
харчосмакової, і для м`ясомолочної промисловості.
Структурний аналіз показників ефективності недержавних підприємств свідчить про
значні розбіжності між підприємствами колективної форми власності і змішаної.
Така ж тенденція чіткіше проявляється в харчосмаковій промисловості і дещо
менше в м’ясомолочній. Пояснюється це тим, що в умовах переходу до ринку, коли
ще не сформовано всі умови для цього, найбільш життєвими є підприємства
змішаної форми власності - більш концентровані, зі сталими виробничими
зв’язками, але із новими формами господарювання.
Аналіз ефективності функціонування
- Київ+380960830922