РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
В основу дослідження покладене клінічне спостереження за 542 хворими на
проривну виразку шлунка та ДПК: 270 пацієнтів лікувалися в 1985-1988 рр. в
Інституті загальної та невідкладної хірургії АМН України (м.Харків), 272 - в
1989-1994 рр. в Сумській міській клінічній лікарні №5.
Чоловіків було 483, жінок - 59 (8:1) у віці від 15 до 89 років (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю та віком
Вік
Чоловіків
Жінок
Всього
кількість
% від усіх хворих
кількість
% від усіх хворих
кількість
15-20
21
3,9
0,6
24
4,4
21-30
118
21,7
0,6
121
22,3
31-40
144
26,6
0,7
148
27,3
41-50
92
16,9
12
2,2
104
19,8
51-60
53
9,8
1,1
59
10,9
61-70
34
6,3
12
2,2
46
8,5
Більше ніж 70
21
3,9
19
3,5
40
7,4
Всього
483
89,1
59
10,9
542
100
Перфорація виразки у чоловіків спостерігалась переважно в віці 31 - 40 років, а
у жінок, навпаки, в більше старшому віці.
Аналіз анамнестичних даних показав, що до перфорації 207 (38,2%) пацієнтів
хворіли на виразкову хворобу. У 6 чоловік в минулому вже була перфорація
виразки: у 5 із них проривний отвір було зашито, 1 хворий видужав без операції
(прикрита перфорація). 10 пацієнтів до перфорації виразки лікувалися у
хірургічних стаціонарах з приводу шлунково - кишкової кровотечі, серед них
оперованих не було. Ще 142 (26,2%) хворих до перфорації виразки періодично
відмічали біль у ділянці шлунка, диспептичні розлади, але вони не звертались до
лікарів, тому виразковий дефект виявлений не був. У 193 (35,6%) хворих
перфорація була першим проявом виразкової хвороби.
В залежності від часу, який минув з моменту перфорації до госпіталізації у
стаціонар, хворі були поділені подальшим чином (рис. 2.1).
1 – до 6 годин (418 хворих); 2 – від 6 до 12 годин (78 хворих);
3 – від 12 до 24 годин (29 хворих); 4 – через 24 години та більше (17 хворих).
Рис.2.1 Термін від перфорації виразки до госпіталізації
Таким чином, більшеість хворих доставлено у стаціонар до 6 годин з моменту
перфорації виразки. При вивченні причин більше пізньої (після 6 годин)
госпіталізації було встановлено, що при появі болю в животі із 124 пацієнтів
122 самі не зверталися за медичною допомогою. Лише двох хворих при первинному
зверненні до лікаря не направлено в хірургічний стаціонар.
Аналіз показав, що у значної частини хворих (111 чоловік або 20,5%) на проривну
гастродуоденальну виразку виявлені 175 супутніх захворювань (у 54 пацієнтів
спостерігалося два та більше захворювання) (табл. 2.2).
У 521 хворих перфоративна виразка локалізувалась в пілородуоденальній зоні, у
20 - в шлунку. Ще у одного пацієнта наступила перфорація виразки
гастроентероанастомозу після резекції шлунка за Гофмейстером – Фінстерером.
Супутні перфорації ускладнення виразкової хвороби ми спостерігали у 92 (17,0%)
пацієнтів із 542. Із 20 хворих з локалізацією проривної виразки на малій
кривизні шлунка у 3 (15%) прорив супроводжувався кровотечею. Із 521 хворих з
перфорацією виразки пілородуоденальної зони у 2 (0,4%) спостерігали кровотечу
із другої виразки малої кривизни шлунка (виразка ІІ типу за Jhonson), а у 87
Таблиця 2.2
Характер супутніх захворювань у пацієнтів з проривною виразкою
Супутня патологія
Кількість
спостережень
Захворювання серця та судин (ішемічна хвороба-99, гіпертонічна хвороба-26,
ревматизм-1, порушення мозкового кровообігу – 1)
127
72,7
Захворювання бронхів і легень (пневмосклероз-10, хронічний бронхіт-6,
бронхіальна астма- 5,гостра пневмонія - 4)
25
14,3
Захворювання печінки (цироз- 9, вірусний гепатит - 1)
10
5,7
Цукровий діабет
3,4
Захворювання сечовидільної системи (хронічний пієлонефрит - 3, сечокам'яна
хвороба - 1)
2,2
Злоякісні новоутворення
1,7
ВСЬОГО
175
100
(16,6%) чоловік супутні прориву ускладнення виразки були у пілородуоденальній
зоні.
Виразки пілородуоденальної зони в залежності від поширеності виразкового
інфільтрату ми розподілили на:
1 – локальні – виразковий субстрат розміщений на одній стінці органу – виявлені
у 403 (77,4%) хворих;
2 – секторальні процес поширювався на 2 - 3 суміжні стінки пілородуоденальної
зони – у 32 (6,1%) пацієнтів;
3 – циркулярні – у 9 (1,7%) чоловік ;
4 – множинні – у 77 (14,8%) хворих..
Поширеність виразкового субстрату в значній мірі зумовлювала і наявність
супутніх перфорації ускладнень (таблиця 2.3).
Найбільше частим – у 57 (10,9%) хворих - супутнім прориву виразки
пілородуоденальної зони ускладненням була пенетрація. У 35 (6,7%) пацієнтів
вона спостерігалась самостійно, у 22 (4,2%) чоловік поєднувалась з кровотечею
або стенозом. Крім того, частота супутніх перфорації виразки ускладнень
залежала від поширеності виразкового субстрату. При локальних виразках вони
виявлені у 7,9% хворих, при секторальних – у 81,3%, при множинних – у 26,0%. В
Таблиця 2.3
Супутні перфорації ускладнення виразкової хвороби в залежності від поширеності
виразкового субстрату
Супутні
перфорації
ускладнення
Виразки
Всього
n = 521
локальні
n = 403
секторальні
n = 32
циркулярні
n = 9
множинні
n = 77
абс.
число
абс.
число
абс.
число
абс.
число
абс.
число
Кровотеча
1,0
7,8
10
1,9
Пенетрація
11
2,7
13
40,6
11
14,3
35
6,7
Стеноз
4,2
1,3
18
3,4
Кровотеча і
пенетрація
17
11
34,4
1,3
12
2,3
Стеноз і
пенетрація
6,3
55,6
1,3
Кровотеча і
стеноз
11,1
0,2
Кровотеча,
стеноз і
пенетрація
-
33,3
0,6
Перфорація
двох виразок
одночасно
-