Ви є тут

Ефективність різних форм технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва

Автор: 
Бага Лілія Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002429
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЗАСОБАМИ ВИРОБНИЦТВА Й ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
2.1. Сучасний стан сільського господарства Харківської області

В системі економічних відносин Харківської області сільське господарство відіграє значну роль. Агропідприємства області 77,9% загальної території області (2423,8 тис. га), що на 8,9% більше середньо державного рівня Умови Харківської області сприятливі для виробництва сільськогосподарської продукції, в першу чергу завдяки наявності в регіоні високопродуктивних ґрунтів - чорноземів (90% усіх земель).
Коливання в використовуваних у сільському господарстві площах досить незначні, що є показником стабільно сформованої системи землекористування в області. Проводячи аналіз стану сільського господарства за даними статистичної звітності [211, 193 ], можна зазначити, основі даних табл. 2.1., що при незмінній земельній площі, яка належить аграрним підприємствам, площа сільськогосподарських угідь дещо збільшилась, що пов'язане з переведенням земель запасу у сільськогосподарське використання, а також зі зміною структури власності, розвитком підприємництва з одночасним ростом екстенсивних процесів у використанні земельних угідь.
Високі показники рівня освоєності та рівня розораності земель сільськогосподарських підприємств (відповідно 77,8% та 79,7%) високий рівень розораності, включаючи й особисті підсобні сільськогосподарські ділянки (82 %) пояснюються як вигідними для сільськогосподарського виробництва агрокліматичними умовами, специфікою розташування області - в центрі європейського континенту, так і на історичними умовами формування виробничих відносин. Усереднені показники структури земельних площ вказують на досить стабільну структуру земельних угідь, яка сформувалась в області.
Таблиця 2.1
Структура земельних угідь сільськогосподарських підприємств Харківської області
ПоказникиУ середньому за 1991 -1995рр.У середньому за 1996 - 2001рр.У середньому за 10 років2001 р. в % до 1991ртис.га. % до сумитис.га. % до сумитис.га. % до сумиВсього земель3142,01003142,01003142100100В тому числі сільськогосподарські угіддя2462,078,42444,077,8245378,1100,9Рілля1945,061,91948,962,0195262,1101,2Сіножаті та пасовища393,012,5392,512,439112,498,7
Агропромисловий комплекс включає в себе близько 1,1 тис. сільськогосподарських, переробних, агросервісних та інших підприємств та організацій, в яких працює 200 тис. чол.. У загальному обсягу виробництва продукція АПК складає 38,4%.Тому можемо впевнено сказати, що сільське господарство є однією з провідних галузей Харківської області. З реформуванням аграрного сектору економіки та переходом її до ринкових відносин важливу роль почала відігравати багатоукладність сільського господарства.
Приватизація та формування різних типів сільгосппідприємств в області відбуваються вже протягом десяти років, тому кількісна структура підприємств різних організаційно-правових форм на кінець 2001 р. була досить розгалуженою: найбільша кількість - фермерських господарств - 63%, колективних підприємств -21,2 %; приватно-орендних підприємств та підприємств, що взяли в оренду цілісні паї -12,5 %; державних підприємств - лише 1,2 %. Така структура доводить, що основним типом власності аграрному секторі Харківської області є приватна, що відповідає загальнодержавній політиці з реформування аграрного сектора економіки і виступає основним фактором ринкових відносин. Практично 100% господарств вже провели збори співвласників, уточнили складу та вартість майна, 72,2 тис. працівників аграрного сектора одержали майнові сертифікати. Дані табл. 2.2. свідчать, що процеси приватизації власності в аграрному секторі охопили всі форми сільськогосподарських підприємств. Найактивнішу участь в приватизації брали колективні господарства різних типів - вони склали 56,8% усіх підприємств, що було залучено до приватизації.
Фермерські господарства не виявили значної участі при розподілі земельних і майнових паїв. Це пояснюється, з одного боку, вже наявною у них майновою базою та чималими власними проблемами, а з іншого - підвищенням ступеня виробничого ризику при оренді майнових паїв.
Фермери, у переважній більшості, не захотіли ризикувати і їх частка в підприємствах-учасниках приватизації склала лише 1% (1,7% від загальної кількості фермерських господарств області). Але виникло чимало обосіблених фермерських господарств на основі виділення земельних та майнових паїв.
Проте більшість власників земельних паїв все ж віддали перевагу колективному господарюванню, побоюючись можливих втрат при самостійному господарюванні. Тим більше що протягом значного періоду колективне господарювання (в СРСР) було головною формою сільськогосподарського виробництва, що не може не впливати на психологію селянина.
Отже, колективне сільськогосподарське підприємство залишилось переважаючою формою господарювання - як через селянський консерватизм, так і через ризикованість на сучасному етапі створення приватного підприємства, складність забезпечення матеріальними та трудовими ресурсами, відсутністю надійних джерел формування капіталу. Варто не забувати також, що в колективному підприємстві набагато легше забезпечувати процес виробництва з точки зору дотримання технології та організації праці, більше можливостей отримати прибутки через різноплановість в виробництві.

Таблиця 2.2
Підприємства, які було залучено до реформування
АПК Харківської області (на 1.01.2002 р.)
РайониДослідні господарстваАкціонерні товаристваТовариства з обмеженою відповідальністюСільськогосподарські виробничі кооперативиФермерські господарстваПриватні сільськогосподарські підприємстваЗагальна кількість підприємствБалаклійський15222132Барвінківський-292-733Близнюківський-39321330Богодухівський-8516828Борівський--55-414Валківський133-2028В.-Бурлуцький13111-824Вовчанс