РОЗДІЛ 2
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЮРИДИЧНОГО ПРОФІЛЮ
2.1. Концептуальна модель бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів
Для обґрунтування теоретико-методологічних засад бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів необхідно розглянути його як систему, що має певну структуру і знаходиться із зовнішнім середовищем у відносинах взаємозв'язку і взаємовпливу.
Системний підхід посідає чільне місце в дослідженнях закономірностей функціонування бібліотеки з кінця 1960-х рр. завдяки працям М.С. Карташова, В.В. Скворцова, Ю.М. Столярова, Н.І. Тюліної та інших бібліотекознавців [84; 172; 184; 198]. Найбільш обґрунтовано, на наш погляд, структурно-функціональний підхід до бібліотеки здійснив у 1981 р. Ю.М. Столяров, виділивши в її структурі такі чотири вихідні елементи, як документ, бібліотекар, користувач і матеріально-технічне обладнання [189]. У першій половині 1990-х рр. Н.І. Тюліна запропонувала включити до складу компонентів бібліотеки довідково-пошуковий апарат, розширюючи структуру системи до п'ятиелементної [198]. Цю ідею підтримав Й.Г. Моргенштерн [111]. У 1996 р. М.С. Карташов запропонував включити до складу компонентів не лише довідково-пошуковий апарат, а й бібліотекознавче знання [84]. Структура бібліотеки в цілому або її окремих компонентів розглядалася також у працях М.І. Акіліної, М.Я. Дворкіної, В.І. Терьошина та ін. [4; 54; 196]. При цьому кожний із авторів серед базових підсистем називає то один, то інший елемент. Зокрема М.Ф. Меняєв центральною ланкою вважає матеріально-технічну базу бібліотеки [107]. Таким чином, єдиного погляду на бібліотеку як систему ще не склалося. Це зумовлює необхідність вивчення вузівської бібліотеки в контексті її взаємодії з системою освітньої комунікації.
Комплексне дослідження зумовило поєднання пізнавальних можливостей системного, структурного, функціонального, діяльнісного і модельного підходів. Синтез підходів дає можливість дійти висновку, що найхарактернішою системною рисою вузівської бібліотеки є те, що по відношенню до зовнішнього середовища - освіти, вона виступає як цілісний об'єкт, об'єднаний внутрішньою метою - якісне бібліотечно-інформаційне забезпечення навчального процесу, однією з основних складових якого є самостійна робота студентів. Будучи підсистемою вищого навчального закладу, вузівська бібліотека підпорядковує структуру і зміст діяльності його профілю - набору спеціальностей і спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка кадрів, структурі і змісту навчального процесу ВНЗ, організаційно-педагогічні і змістовно-педагогічні основи якого, в т.ч. самостійної роботи студентів, закладено в навчальному плані і програмах навчальних дисциплін. Вузівська бібліотека як допоміжна структура має віднайти адекватні ресурси і засоби задоволення інформаційних потреб студентів, пов'язаних з виконанням самостійної роботи, що вимагає відповідної діяльнісної структури. Функціональний підхід дозволяє вивчити діяльність вузівської бібліотеки одночасно в двох взаємопов'язаних аспектах - як функціонального впливу бібліотеки на систему освітніх комунікацій, так і зворотного впливу цієї системи на бібліотеку. Вузівська бібліотека має забезпечити синхронне та упереджене бібліотечно-інформаційне забезпечення самостійної роботи студентів власними і (або) інтерактивними ресурсами Інтернет, що дозволяє розглянути його як відносно самостійний вид діяльності, здійснюваної у контексті реалізації специфічної (цільової) сапортної функції вузівської бібліотеки з документної, інформаційної і когнітивної підтримки самостійної роботи студентів.
Концептуальна модель системи бібліотечно-інформаційного забезпечення СРС базується на сучасних парадигмах бібліотекознавства. Слово "парадигма" неоднозначне. Відомий наукознавець Т. Кун розуміє під парадигмою визнання всіма наукових досягнень, які протягом певного часу надають модель постановки проблем та їх рішень науковому співтовариству [203, с. 121]. В.М. Шейко і Н.М. Кушнаренко розглядають парадигму як нову ідею, світоглядну основу наукового знання [220, с. 55]. Поглиблений аналіз сучасних парадигм бібліотекознавства дозволив виявити три основні підходи - документний, інформаційцний та конітивний, які інколи розглядають як "конфлікт парадигм" [124]. Учасників так званого конфлікту парадигм бібліотекознавства можна умовно поділити на три основні групи. Прибічниками документної парадигми є Ю.М. Столяров, Н.М. Кушнаренко, А.А. Соляник, С.Г. Кулешов, Г.М. Швецова-Водка та ін. [99; 180; 185; 186]. Згідно з нею, документ є одним із найважливіших компонентів системи "бібліотека", основним об'єктом бібліотечної діяльності. Інформаційну парадигму бібліотеки підтримують В.В. Скворцов, А.В. Соколов, В.К. Степанов, Л.Я. Філіпова та ін. [171; 172; 177; 183; 201]. Її суть зводиться до того, що в умовах активного впровадження в бібліотечну галузь комп'ютерних і телекомунікаційних комунікацій документна парадигма бібліотекознавства має поступитися інформаційній, оскільки користувачів бібліотеки цікавить інформація, незалежно від того, в якій формі вона існує - документованій чи недокументованій. Прибічники когнітивної (знанієвої) парадигми розвитку бібліотечної справи є О.І. Остапов, В.О. Ільганаєва, М.С. Слободяник та ін. [80; 124; 173]. Її зміст передбачає предметом діяльності бібліотеки знання, які вона накопичує, обробляє, організує, надає користувачам. Зауважимо, що прибічники інформаційної і когнітивної парадигми прагнуть дистанціювати інформацію і знання від матеріального носія, тобто від документа. Такий погляд на феномен інформації і знання в сучасних умовах бібліотеки є частково виправданим - знання та інформація, по-перше, не передбачають строгої документної фіксації, можуть існувати і в усній формі; а, по-друге, вони можуть "перетікати" з одного матеріального носія в інший, набувати такої матеріальної форми, яка найповніше відповідає потребам користувачів. Новітні інформаційні