РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ВІДПОВІДНОСТІ КРАЄЗНАВЧИХ ФОНДІВ БІБЛІОТЕК ІНФОРМАЦІЙНИМ ПОТРЕБАМ КОРИСТУВАЧІВ
2.1. Особливості краєзнавчих інформаційних потреб користувачів: зміст і структура
Важливою умовою створення якісного краєзнавчого фонду окремої бібліотеки, а також інтегрованого фонду бібліотек регіону є всебічне вивчення краєзнавчих інформаційних потреб (КІП) користувачів. Успіх краєзнавчої діяльності бібліотек регіонального рівня визначається, перш за все, відповідністю змісту КФ інформаційним потребам користувачів, доступністю інформації, тим, наскільки вони допомагають самореалізації читачів, відповідають їх краєзнавчим потребам, інтересам і запитам. Це особливо актуально тому, що КФ виконує функцію документно-інформаційного забезпечення КІП користувачів.
Користувачі бібліотек, які цікавляться краєзнавчою інформацією, як свідчить дослідження, є достатньо стабільною і зростаючою групою споживачів краєзнавчої інформації. Визначення специфіки і змісту КІП у структурі інформаційних потреб користувачів має провідне значення для формування якісного складу і структури КФ, максимального задоволення потреб користувачів у галузі краєзнавства. Це тим важливіше тому, що проблема змісту краєзнавчих потреб користувачів належить до розряду маловивчених [105; 108].
У термінологічному словнику з бібліотечної справи типологія читачів характеризується як "наукова класифікація читачів за спільністю ознак, що є одним із засобів диференціації читачів". Вона розвивається у двох основних напрямах: 1) з огляду на структуру читацьких інтересів або мотивів читання, рівень читацької активності, начитаності і т. ін.; 2) з огляду на особливості сприйняття літератури різних видів і жанрів [20, с.40]. Однак, як свідчить досвід, об'єднання читачів у групи навіть за сукупністю ознак не дає повної характеристики читацьких потреб. "Інформаційна потреба" - також недостатньо визначене поняття у сучасній науці.
Потреби є однією з головних категорій науки про людину і означають нестаток у тому, що об'єктивно необхідне для підтримки життєдіяльності та розвитку організму, особистості, і служить внутрішнім збудником її активності. Інформаційні потреби визначаються по-різному. Одним з найпоширеніших тлумачень є таке, згідно з яким інформаційна потреба - це властивість окремої людини, колективу чи іншої соціальної системи, що відображає потребу в одержанні інформації, яка відповідає характеру виконуваних ними дій чи роботи [33].
Різновидом інформаційних є краєзнавчі потреби. Поняття "краєзнавчі потреби" не визначено, тому будемо розуміти під ними потреби в інформації про певну місцевість усередині країни (край). Як і загальна типологія читачів бібліотеки, класифікація краєзнавчих потреб користувачів ще не розроблена, є однією з найскладніших проблем бібліотечного краєзнавства [20].
З метою вивчення специфіки змісту і структури краєзнавчих інформаційних потреб користувачів на базі Сумської і Харківської ОУНБ у лютому-березні 2000р. нами було проведено анкетування користувачів. Анкетуванням було охоплено 823 респонденти. За допомогою методів анкетування та експертних оцінок (задіяно 5 співробітників краєзнавчого підрозділу і 10 користувачів-краєзнавців Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка), виявлено специфіку змісту та структури КІП користувачів, їхнє ставлення до сучасного складу краєзнавчих фондів ОУНБ та можливостей інтеграції наявних ресурсів в регіоні.
Основними задачами анкетування було виявити:
* Яке місце у задоволенні краєзнавчих потреб посідає ОУНБ.
* Яке місце посідають краєзнавчі інформаційні потреби (КІП) в системі інформаційних потреб користувачів ОУНБ.
* Яким галузевим розділам краєзнавчого фонду віддають перевагу користувачі.
* Яким видам і типам краєзнавчих документів віддають перевагу користувачі.
* Чи задоволені користувачі обсягом і складом краєзнавчого фонду ОУНБ.
* В яких напрямах має здійснюватися інтеграція КФ бібліотек регіону. З цією метою було розроблено анкету, яка складається з 18 запитань, кожне з яких має кілька підпитань [див. додаток А].
Як свідчить аналіз результатів анкетування, основний склад користувачів - студенти вищих навчальних закладів та учні (36%); 35% - фахівці народного господарства; 10% - науковці; 19% - інші категорії користувачів, серед яких представники різних спеціальностей, пенсіонери, безробітні тощо (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Склад користувачів за категоріями
Вік респондентів складає від 18 до 70 років, а саме: основна вікова група -
молодь до 21 року - 38%; від 22 до 30 років - 18%; 31 - 60 - 36%; понад 60 років - 8% (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Склад користувачів за віком
Серед респондентів більшість (56%) мають вищу освіту, 23% - незакінчену вищу, 11% - середню спеціальну, 8% - середню, 2% - наукові ступені і вчені звання. Порівняльний аналіз отриманих результатів зі статистичними даними базових бібліотек підтверджує, що склад респондентів достовірно відображає склад читацького контингенту ОУНБ.
Головний висновок, отриманий в результаті проведеного дослідження, полягає в тому, що інтерес до краєзнавчих документів не є стихійним і випадковим: 64% респондентів постійно звертаються до краєзнавчих документів, 23,8% - час від часу, 12,2% - не звертаються до них. Отже, близько 90% респондентів відчувають потребу в краєзнавчій інформації (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Характер звернень користувачів до КФ
Дані анкетування спростовують помилковість тверджень щодо побічного, допоміжного характеру краєзнавчих інформаційних потреб користувачів [218](рис. 2.4).
Рис.2.4 Склад постійних користувачів КФ
Постійну потребу у краєзнавчих документах відчувають: студенти - 29%; працівники культури - 27%; педагоги - 23%; економісти - 11%; медичні працівники - 5%; інші категорії - 5%.
Встановлено, що домінуючою метою звернень респондентів до краєзнавчих документів є навчальна (57%) та виробнича (27%) діяльність. 9% опитуваних звернулися до видань краєзнавчог