Документальна та бібліотечно-бібліографічна спадщина комісій з вивчення продуктивних сил України УАН-ВУАН (1919-1931)

РОЗДІЛ 2. ДОКУМЕНТАЛЬНА СПАДЩИНА КОМІСІЙ З ВИВЧЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ: АРХІВНО-БІБЛІОГРАФІЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ, КОМПЛЕКСИ ДОКУМЕНТІВ ТА СПЕЦИФІКА ПОХОДЖЕННЯ
2.1. Архівно-бібліографічна реконструкції джерельної бази. Опубліковані джерела
Архівна спадщина комісій на сьогодні характеризується значною документною дискретністю, тобто між різними комплексами документів та самими документами існують значні втрачені ланки і лакуни, що визначається як об'єктивними так і суб'єктивними причинами. Об'єктивні кореняться в історії ВУАН і України ХХ ст., передусім, в наслідках того періоду, що співіснує і викликається специфікою ідеологічних засад розвитку радянської держави, курсу ВКП(б) та КП(б)У того часу, який уособлюється в культі особи і репресій 1920 - 1930-х років, насильницькими методами ліквідації Академії та її архівної спадщини. Комплекси документів не були належним чином організовані, а ті, що уособлювалися з репресованими вченими та цілими науковими напрямами, під час репресій та ліквідації установ Академії були або передані на таємне зберігання, або знищені. Серед суб'єктивних причин, передусім, слід вказати на відсутність налагодженої архівної справи в системі УАН-ВУАН, яка б методично і системно формувала справи постійного зберігання. Друге - підпорядкованість Народному комісаріату освіти, що передбачало наявність суб'єктивної експертизи під час вирішення питання про зберігання документів та відсутність в цій системі кваліфікованих кадрів архівістів фактично до 1930-х років.
На сьогодні ця спадщина носить фрагментарний характер, зберігається в багатьох місцях і не завжди ідентифікована як та, що стосується УАН-ВУАН.
Тому дослідженню передував пошук, атрибуція та ідентифікація документальної спадщини.
Встановлена нами архівна спадщина комісій охоплює величезний комплекс документів, що загалом налічує майже 1,5 тис. документів, що відклалися у 30 фондах установ та особових архівних фондах членів комісій. Архівні документи зберігаються в різних архівосховищах України: ЦДАВО України; Інституті рукопису та Інституті архівознавства НБУВ; Архіві Президії НАН України; наукових архівах установ НАН України: Ради по вивченню продуктивних сил України, Інституту економіки, Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, Інституту геологічних наук. Їх розподіл визначається декількома причинами:
1. Функціонуванням ВУАН в системі НКО, що й створило значний масив документів у фонді НКО в ЦДАВО.
2. Відсутність в 20 - 30-х роках ХХ ст. спеціального відомчого архіву ВУАН, що існував би на офіційних засадах. Певною мірою ці функції виконувала Всенародна бібліотека України (ВБУ). Під час ліквідації та реорганізації установ ВУАН їх документи були передані до рукописного відділу академічної бібліотеки, яка вважалася на той час і загальним архівосховищем Академії наук, і сформовані в єдиний архівний фонд УАН-ВУАН (ф. Х). Це пояснює й наявність окремих комплексів документів у інституціях-правонаступницях, хоча ці документи відсутні у ф. Х.
3. Комплектування особових архівних фондів здійснювалося як в межах ВБУ, так і в ІА, після його створення.
4. Нарешті, частина матеріалів потрапила до спецхрану внаслідок усвідомленого вилучення матеріалів осіб, що були репресовані.
5. Видана друком продукція також була обмежена у користуванні та частково знищена. Хоча діяльність цих комісій не була прямо пов'язана з ідеологією та політикою, однак переслідування і звинувачення окремих діячів та курс на ліквідацію ВУАН мали для них також негативні наслідки. Праці Академії були переглянуті Головлітом і частково заборонені, наклад цих видань, конче малий за обсягом, на сьогодні переважно раритетний.
Під час реконструкції загального обсягу документів та конкретного змісту архівної спадщини комісій нами були використані методи архівної та бібліографічної евристики. А також документознавчий метод аналізу складу і змісту документів, реконструкції втрачених ланок, класифікаційного та порівняльного аналізу типів, видів та груп документів з оцінкою їхнього джерелознавчого значення.
Першим етапом було встановлення можливого кола опублікованих джерел та архівних комплексів, пов'язаних в тій чи іншій мірі із діяльністю ВУАН 1920-1930-х років. Внаслідок цієї роботи було встановлено попередній комплекс джерел і документальних масивів, визначено персональний склад вчених, а також проведено бібліографознавче дослідження можливих джерел у бібліографії праць вчених ВУАН 1920-1930-х років, переглянуто наукову періодику, монографічну літературу за науковими напрямами з метою виокремлення тієї, що відносилася до Академії наук.
Другим етапом було проведення уточнення кола джерел безпосередньо за аналізом архівних документів і змісту опублікованих праць. Внаслідок цієї роботи було встановлено реальний комплекс джерел та опублікованих праць. Вивчення безпосередньо джерел дозволило провести додатковий пошук джерельних комплексів і особових архівних фондів вчених, які працювали в комісіях, їх наукового доробку у вигляді опублікованих статей і монографій, а також наукових доповідей. Було встановлено наявність та проаналізовано архівні фонди таких вчених як В.І. Вернадський, К.Г. Воблий, М.П. Василенко, Л.М. Яснопольський, А.І. Ярошевич, М.Ф. Кащенко, М.В. Птуха, Є.Д. Сташевський, М.В. Шарлемань, Й.Й. Косоногов, О.В. Фомін, Є.С. Бурксер, Б.С. Лисін, Є.В. Звєрезомб-Зубовський, О.Н. Соколовський, О.І. Душечкін.
Третім етапом було проведено аналіз документальних груп матеріалів, який дозволив висвітлити низку системних зв'язків між різними групами документів, окреслити коло прямих та опосердкованих джерел, знайти інформативну частину, а також провести документально-порівняльний аналіз джерел. Перегляд де-візу виокремленої бібліографії та аналіз архівних документів дозволив встановити коло опублікованих і неопублікованих праць, доповідей на засіданнях комісій та скласти Список рукописів праць членів комісій з вивчення продуктивних сил України УАН-ВУАН, підготовлених у 1919-1930 рр.
В результаті проведеного аналізу