РОЗДІЛ 2
ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ВИДАВНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НАН УКРАЇНИ У 1918-1922 рр.
2.1. Розробка стратегії видавничої роботи в період заснування Національної академії наук України; формування системи редакційно-видавничих відносин.
Організація видавничої діяльності Української академії наук нерозривно пов'язана з утворенням самої Академії. Перші спроби утворення Академії наук на Україні припадають на кінець 80-х - початок 90-х років ХІХ ст. Ініціювала їх західно-українська наукова громадськість. В Києві ця ідея особливо живо займала В.Б. Антоновича, О.Я. Кониського, М.В. Лисенка, К.П. Михальчука, Т.Р. Рильського, В.Ф. Симиренка. Роздуми щодо утворення установи академічного типу в результаті упевнили науковців у тому, що "аби тільки заснувати при котрійсь львівській установі наукове видавництво академічного типу та протримати його протягом кількох літ на відповідній висоті, то титул академії прийде трохи не автоматично" [164, арк. 5]. Попередні заходи були здійснені: Львівське товариство ім. Шевченка, засноване ще 1873 р., реорганізували у Наукове товариство ім. Шевченка у Львові (НТШ), поділили на секції, на взірець Академії, і в 1892 р. розпочали випуск наукових "Записок" Товариства. Проте польські буржуазні партії, що мали значний вплив в австрійському парламенті, не хотіли зменшувати своє культурне панування на Галичині і "з початком 1900-х років гасло Академії зійшло з арени Галичини" [222, арк. 213].
Події 1905 р. стали поштовхом до громадської ініціативи щодо створення Академії на Україні Наддніпрянській. Припинив дію Валуєвський указ і стала можливою наукова робота не тільки за українською тематикою, а й українською мовою. У 1907 р. організовано роботу Українського наукового товариства у Києві (УНТК). Товариству і його видавництву надано суто наукового характеру з виключно українською мовою видань. Гасло про утворення Української академії наук таким чином було перенесено на новий грунт. В березні 1917 р. Товариство організувало комісію у складі 12 осіб для вироблення статуту майбутньої Академії та вивчення питань її фінансування [172, арк. 86]. Політичні події 1917 р. завадили намірам Товариства і комісія так і не розпочала свою роботу. У травні 1918 р. зініціювали роботу подібної комісії відомий громадський і культурно-освітній діяч, історик держави і права, тоді міністр народної освіти та мистецтва Української Держави М.П. Василенко (1866- 1935) та відомий вчений в галузі геології, геохімії, мінералогії, майбутній перший президент УАН В.І. Вернадський (1863-1945). Урядом гетьмана України П.П. Скоропадського дозволено розпочати її роботу. Комісія по утворенню УАН працювала від 9 липня до 17 вересня 1918 р., провівши 23 засідання комісії та 24 засідання підкомісій [234; 84, арк. 1-80 зв.]. Представники УНТК були запрошені до роботи в комісії, але не взяли в ній участі.
Перше засідання Комісії по виробленню законопроекту про заснування Української Академії наук відбулося 9 липня 1918 р., а вже 27 липня В.І. Вернадський, що був головою Комісії, виніс на обговорення членів Комісії питання про першочергове завдання - придбання друкарні. Це ж питання було поставлене й М.П. Василенком [84, арк. 23]. Тому, думка, висловлена Б.В. Грановським, про те, що при заснуванні Академії наук не було передбачено створення власного видавництва з незалежною поліграфічною базою, не зовсім вірна [221, с. 140].
Розглядаючи проблему придбання друкарні, Комісія прийшла до висновку, що в академічній друкарні повинно бути багато різних шрифтів, спеціальних знаків, що постійно вводяться вперше у вжиток філологами, фізиками, хіміками і математиками. А після обміну думками постановила, "что при Академии наук должна находиться типография, оборудованная и для художественных изданий, а также словолитня. Типографией этой могут пользоваться для своих научных и художественных изданий Министерство народного просвещения и искусств, высшие школы и университеты" [84, арк. 23 зв.].
З метою пошуку друкарні та з'ясування питань фінансового характеру для її придбання та експлуатації на цьому ж засіданні було створено спеціальну підкомісію [311, с. 84] під головуванням тоді ще професора геології Київського університету, а згодом академіка першого складу УАН П.А. Тутковського (1858-1930). Разом з тим, за пропозицією іншого професора Київського держуніверситету мовознавця Є.К. Тимченка (1866-1948) було відновлено роботу Комісії по виготовленню українських шрифтів під керівництвом мистецтвознавця, проф. Г.Г. Павлуцького (1861-1924) [84, арк. 24 зв.]. Всього відбулося три засідання підкомісії [311, с. 100]. На жаль, через відсутність джерел сьогодні не можна достовірно встановити, як працювали обидві комісії, але із протоколів засідань Комісії по виробленню законопроекту про заснування УАН видно, що питанням створення академічного видавництва займалися дуже інтенсивно. Вже 21 серпня 1918 р. П.А. Тутковський запропонував закупити для Академії друкарню. Для огляду друкарні було вирішено знайти спеціаліста й доручити йому визначити умови придбання. Однак, Комісія на своєму засіданні 31 серпня 1918 р. вирішила питання про негайне придбання друкарні зняти з порядку денного до виділення коштів урядом, а членам підкомісії для придбання друкарні, зокрема П.А. Тутковському, доручили підготувати доповідь про результати її роботи [84, арк. 40].
Одночасно з питанням про придбання друкарні обговорювалися і питання про загальноакадемічний друкований орган, про видання відділів і установ та їх фінансування. При обговоренні штатного розпису та кошторису майбутньої Академії наук в окремій графі "Видання Академії наук" передбачено внести до кошторису Академії загальні суми видатків на друкування загальноакадемічного друкованого органу та Словника українських діячів: витрати на друк 100 арк. та 10 тис. крб. на підготовку матеріалів для Словника; по трьох академічних відділах однакові суми на друк 300 арк. для кожного [119, 26170, арк. 78-79]. Кошторисом передбачалися також асигнування для виплати гонорарів та винагород за окремі роботи
- Київ+380960830922