Розділ 2
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КОРИСТУВАЧІВ З ВАДАМИ ЗОРУ В УКРАЇНІ
2.1. Передумови формування мережі спеціалізованих бібліотек для сліпих
У вивченні історії організації бібліотечно-інформаційного забезпечення
користувачів з вадами зору має значення визначення етапів його розвитку. На
сьогоднішній день дослідження в цьому напрямку відсутні. Запропоновані нами
історичні етапи розвитку бібліотечної справи по обслуговуванню інвалідів за
зором може сприяти розробці науково обґрунтованих концепцій і комплексних
програм розвитку бібліотечного обслуговування інвалідів, створенню цілісної
системи їх бібліотечно-інформаційного забезпечення.
До передумов формування мережі спеціалізованих бібліотек в Україні, окрім
соціальних та економічних чинників, ми можемо віднести: винайдення шрифтів для
інвалідів за зором, утворення друкарень, що займалися випуском літератури,
надрукованої шрифтом Брайля, відкриття спеціальних навчальних закладів та
бібліотек при них, організація відділів брайлівської літератури при публічних
бібліотеках, розвиток літератури у спеціальних форматах.
Таким чином, у процесі розвитку системи бібліотечно-інформаційного забезпечення
користувачів з вадами зору в Україні ми можемо виділити наступні етапи:
середина 30-х – кінець 50-х років ХХ століття — етап становлення мережі
спеціалізованих бібліотек для сліпих, пошук форм і методів забезпечення
інформаційних потреб користувачів з вадами зору як освітньо-виховних
осередків;
60-80-ті рр. — етап розвитку мережі спецбібліотек, утворення та розповсюдження
озвученої літератури і відповідно, розширення фондів спецбібліотек,
централізація, формування бібліотечно-інформаційного забезпечення інвалідів за
зором на регіональному рівні;
1991 - 2000 рр. — етап застосування спецбібліотеками новітніх технологій,
сприяння у здобутті освіти інвалідами за зором.
Як зазначалося вище, важливу значення у розвитку бібліотечно-інформаційного
обслуговування користувачів з вадами зору, окрім соціально-економічних
чинників, мало винайдення шрифтів для сліпих, що зумовило згодом виникнення
брайлівського книгодрукування.
Рельєфно-крапковий шрифт – спеціальний об’ємний шрифт, створений для читання та
письма людей з вадами зору. Вирізаний із дерева, він був відомий ще в давнину
як засіб для навчання сліпих читанню. Наприкінці ХVІІІ ст. використовувався
рельєфний шрифт, який складався із об’ємних курсивних букв збільшеного розміру
латинського алфавіту. На початку ХІХ ст. курсивні букви були замінені більш
простими друкованими літерами. Найбільшого розповсюдження набули лінійні,
голчаті шрифти та шрифт „перл”. Поступово для зручності тактильного сприйняття
рельєфний шрифт спрощувався, і схожість його зі звичайним шрифтом була все менш
помітною [298, с.41].
Створення та розповсюдження літератури, надрукованої рельєфно-крапковим шрифтом
у країнах світу, слугувало передумовою її появи в Україні. В 20-х роках ХІХ ст.
студент Паризького інституту для сліпих Луї Брайль розробив нову систему
рельєфно-крапкового шрифту, який вважається найбільш універсальним і має
світове визнання [312, с.12]. Його відкриття здійснило переворот у галузі
навчання та виховання сліпих та слабозорих людей. Вони отримали можливість
фіксувати свої враження, думки, досвід, а це, в свою чергу, дало їм змогу стати
самостійними, незалежними від інших. Для багатьох людей, особливо тих, хто
втратив зір у зрілому віці, шість крапок Брайля стають шляхом до повернення у
повноцінне життя.
Саме виникнення рельєфно-крапкової системи Брайля забезпечило можливість
друкування книг і стало у подальшому стимулом для нових пошуків у галузі
спеціальної тифлотехніки. Першу спробу механізувати рельєфне письмо здійснив
сам Брайль разом з Фуко. Згодом в різних країнах світу почали з’являтися нові
моделі друкарської техніки для сліпих. Поступово це устаткування зменшувалося в
розмірах, спрощувалася його конструкція та підвищувалася ефективність.
Складний шлях пройшло книгодрукування для сліпих в Україні. Як видно з історії
брайлівської книги, неабияку роль у цій справі відігравали прогресивні лікарі
та педагоги, ентузіасти в галузі освіти. До перших спроб налагодити видання
брайлівської літератури ми відносимо звернення видатного київського педагога
Олексія Андріяшева у вересні 1885 року до голови ради Маріїнського опікунства
сліпими Костянтина Карловича Грота, видатного російського тифлопедагога та
громадського діяча, в якому Андріяшев просить асигнувати 500 карбованців на
відкриття в Києві друкарні для видавння шкільних підручників і книг
рельєфно-крапковим шрифтом. Проте його пропозицію в Петербурзі було відхилено
[173, с.10]. Чотири роки потому в Одесі виникла перша в Україні друкарня, що
спеціалізувалася на виданні літератури рельєфно-крапковим шрифтом. Її
організатором став відомий одеський лікар Григорій Міткевич, секретар Одеського
відділення опікунства сліпими, який зробив значний внесок у створення місцевої
школи для сліпих. Зацікавившись питанням заснування бібліотек для сліпих, він
придбав складальний друкарський верстат і вже влітку 1889 року видав збірку
поезій поета О. Кольцова. З часом він приступив до видання творів М. Гоголя. Ці
книжки були невеликого формату, надруковані однобічно, на одній друкованій
сторінці містилося лише 18 рядків.
Видання Г. Міткевича призначалися головним чином для учнів одеської і київської
шкіл. Крім того, перші відбитки були передані для відгуку до
Олександро-Маріїнського училища для сліпих дітей у Петербурзі. Видання Одеської
друкарні дістали позитивну оцінку як самих сліпих, так і зрячих тифлопедагогів.
Таким
- Київ+380960830922