РОЗДІЛ 2
ЕВОЛЮЦІЙНО-ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ НАВЧАЛЬНОЇ КНИГИ
2.1. Навчальна книга: понятійний апарат, типологічна характеристика, типо-видовий склад (на прикладі галузі бібліотечної освіти)
Аналіз наукової літератури щодо характеристики навчальної книги засвідчив відсутність її єдиної типологічної моделі. Раніше ніж перейти до розглядання цього питання вважаємо за доцільне пояснити поняття "навчальна книга", яке використовуємо свідомо. Це поняття застосовується дуже часто, однак офіційного визначення його немає ні в довідковій, ні в педагогічній літературі. Сучасна різноманітність застосувань понять "навчальна книга", "навчальне видання", "навчальний документ", "навчальна література" потребує аналізу їх співвідношень із метою тлумачення застосування поняття "навчальна книга". Поняття "навчальні" є об'єднуючим для вищеназваних понять. Саме його функціональне призначення відображає головну мету освіти - навчити, виховати людину, розвиваючи творчі здібності особистості. Доповнення "вузівська" та ін. визначають читацьке призначення. Щодо співвідношень понять "книга", "документ", "видання", "література", їх слід проаналізувати детальніше. Кожне з цих понять є дискусійним питанням у книгознавстві, що склалося як наука на стику бібліографознавства, бібліотекознавства, літературознавства, історії культури та ін. Усі вони мають вузьке та широке тлумачення, тому складно встановити чіткі межи їх уживання. В умовах інформатизації суспільства частіше звучать поняття "електронна книга", "електронне видання", "електронний документ", "електронна література", оскільки сучасний процес навчання не уявляється без застосування інформаційних технологій. Тому вони теж потребують пояснення.
Книга - базове поняття в книгознавстві, тому його визначенню приділяється значна увага [19, 21, 112, 126, 155, 220, 273, 276 та ін.]. Різноманітні визначення поняття книга в широкому значенні зводяться до трактування її як запису інформації на будь-якому матеріальному носієві з метою передачі її в часі та просторі наступним поколінням. У вузькому значенні книга - книжкове видання обсягом більше 48 сторінок [41]. Щодо вказаної кількості сторінок відомі й інші пропозиції, наприклад російського кандидата історичних наук Б. Косова: більше 4, 8, 100 навіть у друкованих аркушах або в бітах [184]. Зважаючи на активне використання в суспільстві різноманітних формулювань поняття "електронна книга" (підрозд. 1.1), можна констатувати, що різні форми книги, її еволюція від глиняних табличок, сувоїв, кодексів до нової електронної форми не змінюють її сутності як соціокультурного феномену в освітньо-інформаційному просторі, тому вважаємо, що розглядати співвідношення понять "книга", "документ", "видання", "література" слід, розглядаючи книгу як соціокультурний феномен педагогічної комунікації людства.
Г.М. Швецова-Водка виділила шість різних понять "книга" [276]. Порівнюючи поняття "книга" та "документ" у значенні запису інформації, виконаному будь-яким розробленим людиною способом, вона пояснює поняття "документ" у восьми значеннях на основі комунікативно-інформаційного підходу. Документ у широкому значенні охоплює будь-які матеріальні об'єкти, що свідчать про передачу інформації в суспільстві. Тому тут поняття "книга" є вужчим за значенням, але щодо вузького значення документа, який розглядається як запис про юридичний факт, що засвідчує особу, книга та документ абсолютно різні, тобто немає сенсу їх порівнювати.
Аналізуючи поняття книга і видання, слід констатувати, що книга є і вужчим, і ширшим поняттям, порівняно з виданням. Згідно з ДСТУ 3017-95 "Видання. Основні види. Терміни та визначення" у вузькому значенні книга входить до складу видання, оскільки є його видом [41]. Але в широкому значенні зміст поняття "книга" виходить за межі поняття "видання". У широкому смислі видання стає книгою якщо потрапляє до рук читача, тобто в процесі комунікації автора і читача. Ключову роль у виданнях відіграють структурні, оформлювальні, конструктивні елементи, закріпляючі тип видання. Тобто книга і видання можуть розглядатися і як різні поняття, і як синоніми. Однак зазвичай книга трактується не тільки як вид видання, але і як вид літератури. Визначення терміна "література" відрізняється різноманітністю [53, 249, 276]. Г.М. Швецова-Водка [276] розглядає літературу як сукупність текстових документів або літературних творів, що існують у недокументальній та писемній формах. Е.В. Гольцева [53] трактує цей термін не тільки як сукупність опублікованих та неопублікованих творів, але і як книга в широкому розумінні. На думку російського вченого Н.І. Тупальського [249], література - це сукупність творів певного жанру.
Аналізуючи вищевикладене, можна констатувати, що неоднозначність визначення зазначених понять дозволяє вживати їх як ідентичні і специфічні, залежно від того, який зміст вкладається в кожне з них. Специфіка книги друкованої й електронної, на наш погляд, виявляється в єдності її форми, змісту та констатування факту соціальної значущості, що відрізняє її від видання, домінуючим для якого є форма, літературного твору з притаманним для нього змістом та документа, що акцентує на констатуванні факту соціальній цінності, значущості. Це узагальнює, на наш погляд, існуючі думки щодо розглядання книги в константному і віртуальному вимірах світу як єдність форми, змісту [36, 202], що уявляють собою матеріальну пам'ять людства [180], процес матеріалізації думки [126].
Таким чином, для визначення навчальної книги, на наш погляд, доцільне застосування інформаційного і соціокомунікативного підходів (підрозд. 1.2.), згідно з якими, навчальна книга - це засіб педагогічної комунікації в єдності її змісту та форми з урахуванням її матеріальної конструкції в навчально-виховному процесі різних ступенів системи освіти, що орієнтується на студентів та викладачів відповідно до навчальних програм. Відповідно навчальна книга, наприклад, вузівська характеризується її читацьким призначенням, тобто потребами педагогічної комунікації студентів та викла
- Київ+380960830922