Ви є тут

Формування малого підприємництва в умовах регіоналізації економіки

Автор: 
Фіщук Олександр Леонідович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003902
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ: ОСОБЛИВОСТІ, ТЕНДЕНЦІЇ
ТА ПРОБЛЕМИ
2.1. Передумови розвитку малого підприємництва на Житомирщині
Мета розділу – встановлення головних вимог, яким мають відповідати
підприємницькі кола для стабільного й прогресивного розвитку; окреслення
характерних особливостей становлення малого підприємництва в Житомирській
області; визначення традиційних для регіону галузей господарювання, і основне –
доведення необхідності інтеграційних утворень суб’єктів малого підприємництва
на даній території.
На початку необхідно охарактеризувати природно-ресурсний, промисловий та
сільськогосподарський потенціал Житомирської області.
Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Розташована в центральній
частині Східно-Європейської рівнини на півночі Правобережної України. Територія
області – 29,9 тис. кв. км., що становить 4,9% площі України. Довжина області
із заходу на схід – 170 км, із півночі на південь - 230 км. Вона розташована у
двох природних зонах. Північна її частина – у зоні Полісся, південна – у межах
Лісостепу. Область має кордон з Республікою Білорусь довжиною 280 км, в
основному із Гомельською областю. Межує з Київською, Вінницькою, Хмельницькою,
Рівненською областями України [113, c.105].
Житомирська область має найбільшу в Україні територію, що постраждала від
катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Так, на Житомирщині в 9
районах на 14 тис. кв. км, де мешкає близько 417,5 тис. осіб, випало понад 70%
радіонуклідів, викинутих у результаті аварії [32, c.261].
Тут проживає 1373,9 тис. осіб., що становить лише 2,9% від загальної
чисельності населення країни. Тобто Житомирщина належить до малонаселених
регіонів: на 1 кв. км припадає 46 осіб, тоді як у цілому по країні – 82 особи.
Це – типовий поліський регіон з відповідними грунтово-кліматичними умовами,
значними масивами лісів, площами заболочених та зарослих чагарниками земель.
Мінерально-сировинний потенціал регіону представлений 511 родовищами корисних
копалин, з яких нині розробляється понад 200. По всьому світу відомі
житомирські лабрадорити, пегматити, кварцити. Ці родовища унікальні, рис. 2.1.
Область забезпечує потреби України в титановому концентраті. У рудному масиві,
крім титану, присутні рідкоземельні елементи – ванадій, скандій, гафній, торій,
цирконій. Житомирщина має значні запаси високоякісного будівельного каменю,
поклади якого поширені майже по всій її території. Запаси граніту залягають в
сприятливих геолого-економічних зонах, що дає можливість видобувати та
обробляти його у значних обсягах. Єдине в Україні Кур'янівське родовище
пірофілітових сланців забезпечує потреби України в цьому мінералі. Поклади
фосфорної сировини Стремигородського ільменіто-апатитового родовища в
Коростенському районі становлять понад 85% усіх запасів України [73, c.15].
Область посідає перше місце в Україні по запасах лісових ресурсів. На
житомирській землі нараховується 1 млн. 49 тис. гектарів лісів. Лісистість
становить майже 35%, а в ряді північних районів області ліси займають дві
третини загальної площі земель. Найпоширенішими видами дерев є сосна, береза,
осика, вільха, дуб, ялина. Загальний запас деревини становить понад 120 млн.
куб. метрів, середньорічний приріст – 2,6 млн. куб. метрів [73, c.16].
Особливості економіко-географічного положення і природних факторів –
грунтово-кліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові й водні ресурси – у
поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого
сільськогосподарського та промислового виробництва.
Рис. 2.1. Промисловий комплекс Житомирської області
Основу промислового потенціалу складають видобувна, машинобудівна, хімічна,
фарфоро-фаянсова, деревообробна, харчова галузі. Структура виробництва
промислової продукції за видами економічної діяльності в 2001 році відображає
основні галузі спеціалізації Житомирської області, табл. 2.1.
На початок 2002 року в регіоні нараховувалося 390 промислових підприємств, 196
будівельних і ремонтно-будівельних організацій, 596 селянських (фермерських)
господарств. Загальна сума продукції промисловості в 2001 році склала 1807,9
млн. гривень. При цьому частка збиткових промислових підприємств становила 53,6
відсотків.
Житомирська область посідає відчутне місце у національному поділі праці, частка
деяких видів промислової продукції до загальних обсягів виробництва в Україні
складає в 2002 році: тканин лляних – 45,7 %, фарфоро-фаянсового посуду – 39,1
%, панчішно-шкарпеткових виробів – 22,8 %, взуття – 23,7 відсотка.
Таблиця 2.1
Структура виробництво промислової продукції
за видами економічної діяльності в 2001 році, %
Основні види економічної діяльності
Питома
вага
1.
Харчова промисловість
38,1
2.
Виробництво неметалевих мінеральних виробів
12,9
3.
Добувна промисловість
10,6
4.
Машинобудування
8,9
5.
Виробництво та розподіл електроенергії, газу, води
8,5
6.
Легка промисловість
6,6
7.
Целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість
6,0
8.
Хімічна та нафтохімічна промисловість
4,7
9.
Інші види діяльності
3,7
Підприємства деревообробної галузі регіону в 2001 році виготовили 181 тис.м3
пиломатеріалів. Целюлозно-паперова продукція регіону представлена трьома
підприємствами – Житомирською, Чижівською та Малинською паперовими фабриками,
що виробили 5250 тонн паперу і 8257 тонн картону.
Підприємства легкої промисловості, які знаходяться в регіоні, посідають одне з
провідних місць. Наприклад, у регіоні знаходиться 8 з 11 льонозаводів, які в
2001 році виробили 1050 тонн льоноволокна.
В регіоні сконцентроване виробництво будівельних матеріалів майже 68% подібних
підп