Розділ 2
Оптимізація структури змісту навчального матеріалу курсу "Педагогіка" в навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації
2.1. Сучасний стан теоретичного рівня змісту професійно-педагогічної підготовки
В змісті педагогічної підготовки безпосередньо відображаються методологічні трансформативні процеси сучасного українського суспільства, Зокрема це знайшло своє відображення в матеріалах ІІ з'їзду працівників освіти України, в Концепції педагогічної освіти, в Законі "Про загальноосвітню школу". Так, на ІІ Всеукраїнському з'їзді працівників освіти відмічалося, що "освіта, як жодна інша сфера, залежить від загального стану суспільства, віддзеркалює його і так само великою, якщо не вирішальною мірою, його визначає. Сьогодні вона повинна стати одним із потужних чинників, які працювали б на реалізацію всього комплексу стратегічних завдань...". Освіта на сучасному етапі повинна рахуватись із усіма реаліями сучасного світу, і насамперед, із прискореною глобалізацією економічного процесу. На сьогодні зроблено вагомі кроки щодо входження освіти до європейського і світового простору: це і приведення у відповідність із міжнародними вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів, ступневість освіти, укладення угод про співпрацю з більш як п'ятдесятьма країнами світу [36, 6]. В національній Доктрині розвитку освіти України, яка була розглянута на ІІ з'їзді працівників освіти, зокрема наголошується, що "в міру зростання глобалістичних процесів та пов'язаного з ними переходу до нових науково-інформаційних технологій, відбувається зміна самої парадигми людського прогресу. Його сутністю, основними вимірами... стає розвиток особистості, власне людський розвиток... Саме ця обставина... стає загальнонаціональним пріоритетом у більшості країн світу"? 36, 6?. Як відмічається в Доктрині, в нашій країні це ще не відбулось. Тому першим завданням повинно стати утвердження і в громадській, і в суспільній практиці справжньої пріоритетності сфери освіти, її модернізація відповідно до вимог ХХІ століття і української державності.
Для закріплення прориву до нової гуманістичної, по-справжньому національної школи державі, суспільству, потрібно плекати особистість вчителя, не як вузького предметника, а як людину культури, яка має великий особистий виховний вплив. Найважливіші цінності освіти - не тільки дитина, а й педагог, здатний до розвитку, задатків, таланту, соціального захисту, збереження індивідуальності дитини. Тому особистісно-орієнтована підготовка в шкільній і педагогічній освіті, взаємопов'язані.
В ідеалі така підготовка передбачає проектування індивідуальної траєкторії професійного становлення кожного студента протягом усіх років його навчання. Передусім необхідно змінити методологію підготовки - формувати майбутнього спеціаліста як особистість, здатну до самонавчання впродовж життя, до прийняття рішення в інтересах дитини. Цей процес передбачає створення варіативних навчальних планів, програм, нових структур змісту і тривалості навчання. За будь яких умов навчання потрібно дбати про фундаментальність психологічної і педагогічної підготовки студентів, оволодіння ними набором нових педагогічних технологій, за допомогою яких успішно досягається мета кожного рівня освіти. Нормативним документом, без якого немислимо реформувати педагогічну освіту, є Державний стандарт. У ньому має закладатись нове розуміння змісту професійної підготовки майбутнього вчителя [36, 6].
Розробка нових стандартів професійно-педагогічної підготовки передбачає, в першу чергу, і внесення змін до освітньо-професійної програми.
Освітньо-професійна програма (ОПП) - це державний нормативний документ, в якому визначається нормативний зміст навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності. В ОПП визначаються:
- зміст навчання у навчальних об'єктах, обсяг та рівень їх засвоєння у процесі підготовки відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;
- рекомендований перелік навчальних дисциплін підготовки фахівців;
- форма державної атестації [138, 11].
Освітньо-професійна програма є складовою частиною системи державних стандартів вищої освіти України і призначена для органів управління вищою освітою та вищих навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю. Вона використовується при визначенні терміну навчання, розробці відповідних навчальних планів, програм навчальних дисциплін, розробці засобів діагностики якості вищої освіти.
Освітньо-професійна програма складається з освітньої програми, яка включає в себе цикли гуманітарної та соціально-економічної, а також природничо-математичної підготовки, забезпечує певний освітній рівень? професійної програми, яка включає цикли фундаментальних дисциплін та практичної підготовки, і разом з освітньою програмою забезпечує відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.
Реформа професійної підготовки вчителя має безпосередньо торкнутись і змісту педагогічної підготовки, оскільки саме вона покликана в першу чергу "з різноманітних дисциплін взяти і синтезувати в цілісну систему ті знання і практичні вміння, які необхідні педагогу для педагогічного моделювання навчально-виховного процесу, його реалізації, аналізу і дослідження" ?39, 4?. А це достатньою мірою в процесі підготовки учителя поки що не вирішується. Більше того, педагогічна підготовка вступила, як відмічають дослідники (К.Волинець, Н.Клокар, Л.Хомич) в ряд зовнішніх і внутрішніх протиріч, частина з яких повторює протиріччя інших напрямків професійної підготовки, а частина є притаманними лише педагогічній підготовці. До таких протиріч належать протиріччя:
* між потребами поглиблення педагогізації різних сфер суспільної діяльності і одночасним скороченням чисельності педагогічних працівників та розширення професійних функцій наявних педагогів;
* між зростаючим об'ємом актуальної наукової, соціальної професійної інформації