РОЗДІЛ 2
Об'єкти і методи досліджень
Представлений в дисертації експериментальний матеріал одержано в результаті досліджень, проведених в 1998-2002 рр. на кафедрі біології Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.
2.1. Об'єкти досліджень
Досліджували природні еколого-трофічні групи мікроорганізмів (сульфатвідновлювальні, денітрифікувальні, залізовідновідновлювальні, амоніфікувальні бактерії та мікроскопічні гриби) чорнозему опідзоленого за умов МІК сталі 45, а також асоціативну культуру сульфатвідновлювальних бактерій, чисту культуру Desulfovibrio indonensis ?230? та асоціативну культуру залізовідновлювальних бактерій. Асоціативні культури сульфатвідновлювальних та залізовідновлювальних бактерій отримано нами з ґрунту феросфери стальної труби, що кородувала, методом нагромадження на середовищах Постгейта "В" та Каліненка відповідно ?231?. Культуру D. indonensis виділено та визначено в університеті м. Портсмут (Великобританія) та люб'язно надано співробітниками відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології НАН України (м. Київ).
Сталь 45 є вуглецевою якісною конструкційною. За хімічним складом відноситься до середньовуглецевих з нормальним вмістом марганцю ?232?. Вміст елементів, %: С - 0,42-0,50; Mn - 0,50-0,80; Si - 0,17-0,37; Cr - ? 0,25; Ni - ? 0,25.
Зі сталі 45 виготовляють гайки фланців стальних литих; гайки фланців стальних приварних встик для умовних тисків 2,5-25 кГ/ см2, гайки та шпильки фланців стальних литих приварних встик для умовного тиску 40-200 кГ/ см2, гайки фланців стальних вільних з буртом ?233?. Фланець - сполучна частина труб, що є, як правило, плоским кільцем або диском з рівномірно розташованими отворами для болтів та шпильок. Шпильки та гайки використовують для збирання фланцевих з'єднань, для затиснення між фланцями ущільнюючих прокладок та для закріплення трубопроводів, виступаючи складовою частиною майже всіх засобів їх кріплення на опорах ?234?. При будівництві теплових мереж, зокрема, фланці встановлюють на трубопроводах лише в місцях з'єднання арматури або деталей теплових мереж ?235?.
Як біоциди та інгібітори досліджували некондиційні пестициди симазин, лінурон, гексилур, рамрод та ДНОК (табл.2.1); діюча речовина пестициду рамрод - N1-ізопропіл-N1-феніл-2-хлорацетамід (сполука І) та її гетероциклічні похідні (табл.2.2) - пара-бромфеноксильна сполука (ІІ), четвертинні солі піридинію (ІІІ-V), тіазольні сполуки (VI-VII), хіназолони (VIII-X), тіоефір бензолу (XI), тіоефір тетразолу (XII), тіоефіри триазолу (ХІІІ-XVIII), імідазоли (XIX-XXI), біцикло?2.2.2?октан (XXII). Похідні синтезовані на кафедрі хімії Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка під керівництвом д.фарм.н. Демченка А.М. шляхом заміщення хлору в молекулі N1-ізопропіл-N1-феніл-2-хлорацетаміду на відповідні групи. Сполуку VI отримано конденсацією N1-ізопропіл-N1-феніл-2-хлорацетаміду з дифенілтіосечовиною. Склад та будова сполук підтверджені сучасними методами фізико-хімічного аналізу.
Таблиця 2.1
Характеристика пестицидів
Назва Умовне позначенняФормулаГДКЛД50, мг/кгРозчинність у воді, мг/лЧас природної деградації, міс.повітря мг/м3вода, мг/лСимазинS2,0001390524ЛінуронL1,00-21707510РамродR0,500,01300-5007002ДНОКD0,05-401281ГексилурG-0,201065-8
2.2. Мікробіологічні, корозійні та хімічні дослідження ґрунтів в присутності пестицидів
Агресивність ґрунтів щодо пошкодження сталі в присутності пестици-
Таблиця 2.2
Формули похідних N1-ізопропіл-N1-феніл-2-хлорацетаміду
Умовне позначенняФормулаНазва123І.N1-ізопропіл-N1-феніл-2-хлорацетамідІІ.N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(4-бромфеноксі)ацетамідІІІ.Хлорид N1-ізопропіл-N1-фенілкарбамоілметил-4-?2-феніл-1-етеніл?піридиніюIV.Хлорид N1-ізопропіл-N1-фенілкарбамоілметил-2-метилпіридиніюV.Хлорид 4-бензилкарбамоіл-N1-ізопропіл-N1-феніл-карбамоілметилпіридиніюVI.3-феніл-2-феніліміно-1,3-тіазолан-4-онVII. Хлорид 2-аміно-3-ізопропіл-3-фенілкарбамоілме-тил-1,3-бензотіазол-3-ійVIII. N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(3-аліл-4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолінілтіо)ацетамід
Продовження табл. 2.2
123IX. N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(3-етил-4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолінілтіо)ацетамідX.N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(3-феніл-4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолінілтіо)ацетамідXI. N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(4-метилкарбоксиамінофенілтіо)ацетамідXII.N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(1-феніл-1Н-1,2,3,4-тетразол-5-ілтіо)ацетамідXIII.N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(4-аміно-5-пропіл-4Н-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетамідXIV.N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(4-аміно-5-трифторметил-4Н-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетамідXV. N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(4,5-діаміно-4Н-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетамідXVI.N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(4-аміно-5-метил-4Н-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетамід
Продовження табл. 2.2
123XVII.N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(4-аміно-5-етил-4Н-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетамідXVIII.N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(4-аміно-5-бутил-4Н-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетамідXIX.N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(1Н-бензо?d?імідазол-2-ілтіо)ацетамідXX.N1-ізопропіл-N1-феніл-2-4-оксо-1-феніл-5-?1-(3,4-діоксиметиленфеніл)метилі-ден?-4,5-дигідро-1Н-2-імідазолілтіоацетамідXXI.N1-ізопропіл-N1-феніл-2-(1,3-диметил-8-хлор-2,6-діокси-2,3,6,7-тетрагідро-1Н-7-пуриніл)ацетамідXXII. 1,4-ді?ізопропіл(феніл)карбамоілметил?-1,4-діазобіцикло?2.2.2?октан
дів досліджували в лабораторному модельному експерименті протягом 12 місяців (1998-1999 рр.). Чашки Петрі заповнювали чорноземом опідзоленим, в який вносили пестициди та зразки сталі 45. Ґрунт зволожували до повної вологоємності, яку підтримували протягом експерименту. Повну вологоємність визначали за загальноприйнятою методикою ?236?. Пестициди вносили у вигляді порошку із розрахунку 2 мг/ 100 г ґрунту, що відповідає рівню гранично допустимої концентрації (ГДК) ?49, 51, 52, 204, 225, 237?, контроль - без пестицидів. Температура інкуба