РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В основу даного дослідження лягло комплексне клініко-морфологічне дослідження стану підщелепової слинної залози експериментальних тварин, обстеження і лікування хворих на сіалолітіаз (слиннокам'яну хворобу) у клініці.
2.1. Характеристика експериментального матеріалу і методів його дослідження
З метою уточнення окремих ланок патогенезу впливу малих доз радіації на великі слинні залози було проведено серію експериментів на 100 дорослих білих рендомбредних (нелінійних) щурах. Тварини проживали в с.Стецева Снятинського району в сараї. Клітки були розміщені на утрамбованому грунті. Тварин годували харчовими продуктами, вирощеними в цьому ж селі. Тварини було поділено на чотири групи. Перша група (20 тварин) проживала один місяць, друга - 3 міс (20 тварин), третя - 6 міс (20 тварин), четверта - 12 міс (20 тварин). Тварини контрольної групи (20) проживали в ті самі терміни в м.Івано-Франківську, де радіаційний фон констатується в межах норми.
При роботі з тваринами дотримувались положень "Загальних етичних принципів експериментів на тваринах, ухвалених на І Національному конгресі з біоетики (Київ, 2001р.) та вимог Додатку 4 до "Правил проведення робіт з використанням експериментальних тварин" (наказ Міністерства охорони здоров'я України №755 від 12 серпня 1977 р. "Про заходи щодо подальшого удосконалення організаційних форм роботи з використанням експериментальних тварин".
Снятинський район Івано-Франківської області належить до зони, що зазнає впливу радіаційного забруднення. Загалом площа України з рівнем забруднення цезієм-137 від 5 до 15 Кі/км2 становить 21 тис.км. За даними відділу радіаційної медицини обласної санітарно-епідеміологічної станції та збірника 6 "Загальнодозиметрична паспортизация населених пунктів України, які підпали під радіаційне забруднення після Чорнобильської аварії" [155], паспортна доза опромінення в 1991 р. у Снятинському районі визначалась у розмірі 0,56 мЗв, а в 1993 р. - 0,47 мЗв. Забрудненість радіонуклідами цезієм-137 і стронцієм-90 та їх вміст у грунті, молоці, картоплі були приблизно в два рази більші, ніж в інших районах області. У селі Стецева, де утримувались ексркиментальні тварини, зовнішнє опромінення лише за рахунок цезію-137 складало 0,40 та 0,36 мЗв, а внутрішнє від окремих джерел опромінення - 0,16 та 0,11 мЗв. Ці дози характеризуються як малі дози опромінення. Територію Снятинського району на підставі радіологічних досліджень було віднесено до зони постійного екологічного контролю.
Івано-Франківська обласна санітарно-епідеміологічна станція щорічно згідно з домовленістю з відділом облвиконкому в справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС проводить паспортизацію населених пунктів на вміст цезію-137 та стронцію-90. За результатами дослідження за цей період встановлено, що вміст цезію в молоці коливається в межах 0,4-4 Бк/кг(л), а вміст стронцію в досліджених продуктах не перевищував 0,2 Бк/кг(л).
2.1.1. Методи патогістологічного, морфометричного і електронномікроскопічного дослідження. Патогістологічне дослідження. Матеріал для дослідження забирали з підщелепової залози на кінець запланованого досліду. Тварин виводили з експерименту передозуванням ефірного наркозу. Шматочки підщелепової залози занурювали в 10% розчин нейтрального формаліну, фіксували не менше тижня, промивали, зневоднювали в спиртах наростаючої концентрації, просвітлювали в ксилолі і поміщали в парафін. Парафінові зрізи товщиною 5-6 мкм забарвлювали гематоксиліном і еозином за загальноприйнятим методом [158] і вивчали під світловим мікроскопом.
Морфометричне дослідження. Морфометричне дослідження ацинусів і вивідних проток (вставної, посмугованої та міжчасткової) підщелепової слинної залози виконували на зрізах, забарвлених гематоксиліном і еозином. За допомогою аналізатора зображень і спеціально адаптованої до морфометрії програми для персонального комп'ютера (UTHSCSA Image Tool( for Windows( (version 2.00) в інтерактивному режимі визначали площу білкового і слизового ацинусів, висоту білкових (сероцитів) і слизових (мукоцитів) клітин. При морфометричній характеристиці вивідних проток вимірювали їх зовнішній діаметр, діаметр просвіту, висоту епітеліоцитів стінки, кількість епітеліоцитів на поперечному перерізі протоки. Для калібрування аналізатора зображень використали тестовий зразок "МИРА" (ГК 7.216.028-01, виробництво НДІ "Квант").
Електронномікроскопічне дослідження. Матеріал для електронномікроскопічного дослідження забирали з підщелепової слинної залози тварин, які знаходились під ефірним наркозом.
Шматочки, які мали розмір не більше від 1 мм3, поміщали в 1% розчин чотирьохокису осмію на дві години. У подальшому шматочки обробляли згідно прописам методики електронної мікроскопії. Тобто після фіксації шматочки промивали буферним розчином, переносили послідовно у воду, 50о , 70о, 80о, 96о та абсолютний спирти. Зневоднювання доповнювали просвітленням і поміщенням шматочків у суміш спирта та ацетона, ацетона, епонових і аралдитної смол. Шматочки заливали в суміш епоксидних смол і полімеризували блоки в термостаті при 57оС протягом однієї доби.
Зрізи вивчали в електронному мікроскопі.
2.2.Методи клінічного обстеження хворих
У роботі представлено матеріали вивчення клінічних, лабораторних та архівних матеріалів 140 медичних карт (1993-1999 рр.) хворих на cіалолітіаз. На основі репрезентативності сформовано основну групу хворих - 50 пацієнтів, що зазнали впливу іонізуючого опромінення, та контрольну - 90 пацієнтів із умовно "чистої" від радіонуклідів зони.
На першому етапі вивчали статистичні показники госпітальної захворюваності хвороб великих слинних залоз ротової порожнини -сіалолітіазу, слиннокам'яної хвороби та сіалоаденіту серед хворих-мешканців Івано-Франківської області, м. Івано-Франківська та Снятинського району Івано-Франківської області.
Вивчивши стан госпітальної захворюва