Розділ 2 "Реформування і реструктуризація бурякоцукрового підкомплексу" присвячено аналізу процесів реформування, реструктуризації та обґрунтуванню організаційних форм виробництва цукру.
Автор дисертаційної роботи проаналізував економічний стан бурякоцукрового підкомплексу, який опустився до найнижчої позначки. Немає підстав для ствердження, що у цьому підкомплексі намітились позитивні зміни.
Реформи народного господарства треба було починати з сільського господарства. Програма приватизації та реформування АПК достатньо глибоко розроблена українськими вченими-аграрниками, але владні структури її своєчасно не використали. Було втрачено багато часу. Зараз процес реформування АПК зрушився з мертвої точки і буде швидко прогресувати.
Україна може стати конкурентом всім світовим виробникам продовольства. Використання найновіших технологій виведуть її на світовий рівень. Все це можна реалізувати протягом 5-10 років за умов, що наша країна стане правовою, стабільною, надійною, цивілізованою. За таких умов в українське хліборобство, в українські землі будуть вкладені великі кошти, що перетворить його в індустрію сільського господарства.
Очевидна необхідність реструктуризувати бурякоцукровий підкомплекс. За останнє десятиріччя значно зменшилися посівні площі під цукровим буряком, знизилася урожайність цієї важливої технічної культури, обсяги виробництва цукру знизилися в три рази. Україна перетворилася з експортера цукру в імпортера. Основними причинами є загальна економічна криза, відсутність обґрунтованої державної економічної політики в цукровій та сумісних галузях, а також недосконалість законодавства щодо ефективного функціонування виробництва в ринкових умовах, недостатнє фінансове і матеріально-технічне забезпечення, бартеризація економічних взаємовідносин між виробниками сировини і цукровими заводами, відбулося значне подорожчання енергетичних і матеріальних ресурсів, техніки для вирощування, збирання, транспортування і переробки буряків. Економічне і фінансове становище більшості підприємств бурякоцукрового підкомплексу є дуже складним, і проблематичною є успішність функціонування підприємств в ринкових умовах. Створення сприятливих економічних умов для перспективних сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів, проведення їх санації стане сигналом і орієнтиром фінансовим, банківським, інвестиційним та іншим комерційним організаціям для інвестування та кредитування бурякоцукрового підкомплексу.
Науково-технічну та інноваційну діяльність слід розглядати як вирішальний чинник економічного зростання цукрового виробництва. У сучасних умовах важливим для цукробурякового виробництва є обґрунтування оптимальної структури виробничого потенціалу, тривалість виробничого сезону, створення відповідної виробничої інфраструктури, зміна неефективних організаційних форм. Нами запропонована структура кооперативу "Цукровий буряк - цукор" по вирощуванню цукрового буряку і його переробки (рис. 1), яка дає можливість уникнути протиріччя між бурякосійними сільськогосподарськими підприємствами і цукровим заводом.
Рис.1. Структура кооперативу "Цукровий буряк - цукор"
Кооператив "Цукровий буряк - цукор", побудований на принципово новому механізмі інтеграції сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів, забезпечує рівновигідність виробництва на всіх стадіях технологічного ланцюга, який спрямовує їх дію на досягнення максимального кінцевого результату. Автор проаналізував методики розподілу "кінцевого результату" між учасниками кооперації, показав їх недоліки, запропонував власний підхід, при якому додатково отриманий прибуток чи збитки розподіляється між учасниками кооперації пропорційно нормативним витратам, які визначаються у результаті оптимізації.
Підприємства бурякоцукрового підкомплексу можуть функціонувати та розвиватися лише за умов інвестування. Однак вони, як правило, є проблемними, а значить згідно з інструкціями Нацбанку некредитоспроможними. Автором розроблена методика оцінки доцільності кредитування підприємств АПК. Показано, що, враховуючи потенційні можливості сільськогосподарського виробництва, ризик кредитування знаходиться у допустимій зоні.
Таким чином, реформування АПК і реструктуризація бурякоцукрового підкомплексу є передумовою збільшення обсягів виробництва цукру, підвищення його ефективності та конкурентоспроможності на світовому ринку за умов активізації процесів науково-технічної та іноваційної діяльності, зміни організаційних форм, ефективного кредитування, використання інформаційних технологій.
У розділі 3 "Математичне моделювання процесів формування і використання виробничого потенціалу" розглянуті особливості математичного моделювання економічних і технологічних процесів АПК, розроблено оригінальні моделі формування та використання виробничого потенціалу безприбуткових кооперативів, а також моделі вирощування, збирання та переробки цукрового буряку в умовах невизначеності.
Автор проаналізував сучасні економіко-математичні моделі АПК та прийшов до висновку, що у науковій літературі часто зустрічаються моделі, які побудовані з порушенням теорії математичного моделювання, неадекватні, а тому не можуть бути використані у практиці управління. Конструкції, створені мисленням людей, так чи інакше недосконалі. Однак знання отримані методами математичного моделювання допомагають глибше зрозуміти економічні процеси та явища. Одночасно наголосимо про необхідність використання у процесі математичного моделювання системного підходу, принципів синергетики, емержентності.
Нами розроблена оригінальна стохастична економіко-математична модель формування та використання виробничого потенціалу безприбуткового кооперативу. Критеріями оптимальності є математичне сподівання товарної продукції, прибутку, отриманого від її реалізації, та рентабельності. Обмеженнями цієї моделі є: площі посіву цукрового буряка, їх інерційності з врахуванням використання різних технологій, можливостях переробки сировини цукровим заво