Ви є тут

Словотворчі функції твірних основ суфіксальних дієслів у сучасній німецькій медичній термінології

Автор: 
Сологор Ірина Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U001658
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СУФІКСАЛЬНІ ДІЄСЛОВА ІЗ АВТОХТОННИМИ ТВІРНИМИ ОСНОВАМИ
2.1. Структура та семантика суфіксальних дієслів з автохтонними твірними основами у німецькій медичній термінології
Сучасна німецька медична термінологія охоплює різні сфери функціонування. До системи комунікації медицини входять три основні сфери:
1) сфера наукової комунікації, система медичних наук: андрологія, пульмонологія, геронтологія, педіатрія, гінекологія, стоматологія, гастрологія, офтальмологія та ін.;
2) сфера вищої та середньої медичної освіти, викладання спеціалізованих предметів медико-біологічного профілю (анатомія, топографія, гістологія, фізіологія та ін.), укладання навчальної літератури, підвищення кваліфікації;
3) сфера управління та практичний відділ охорони здоров'я: апарат управління; спеціальні медичні підрозділи (санітарна авіація, санітарно-епідеміологічна служба тощо); спеціалізовані лікарняні відділення; лабораторії; матеріально-технічна база, яка охоплює обладнання, ресурси (людські та технічні).
Урахування зазначених сфер функціонування субмови медицини дало можливість об'єктивно та чітко визначити проблему корпусу спеціальних текстів, обраних нами для дослідження, що релевантно представляють дану терміносистему.
У результаті суцільної вибірки з галузевих термінологічних словників та спеціальної літератури за фахом, яка представляє вищезазначені сфери медицини, був складений перелік дієслів із кінцевими елементами: -eln, -ern, -igen, -chen, -schen, -sen, -tschen, -zen. Загальна кількість таких дієслів склала 203 одиниці.
Словотвірний аналіз зазначених одиниць виявив 43 дієслова з автохтонними ТО, які, на нашу думку, слід вважати суфіксальними дієсловами з точки зору синхронії (див. Додаток Б, табл. Б.1). Зазначені дієслівні терміни мають у своєму складі дієслівні словотворчі суфікси: -eln, -ern, -igen, -chen, -schen, -tschen, -zen. Наприклад: blinzeln - моргати, мигати (здійснювати рефлекторні рухи повіками); klumpern - згортатися (про кров).
До переліку зазначених дієслів були включені також дві одиниці, до складу яких входить запозичений суфікс -ieren: schattieren - відтіняти ( про колір шкіри тощо) та halbieren - ділити навпіл (наприклад, щодо дози ліків).
Суфіксальні дієслова-терміни із автохтонними ТО ми об'єднали у відносно невелику групу, що становить 9,6% від загальної кількості досліджуваних дієслівних одиниць. Це зумовлюється, в першу чергу, міжнародним характером медичної термінології, базу якої складають терміни з основами, що переважно запозичені з грецької та латинської мов [10; 75; 122; 206].
Дієслівна суфіксація виступає засобом термінологізації у 20,4% суфіксальних дієслів, які використовуються на позначення спеціальних понять у сфері медицини. Наприклад: schnarren - тріщати > schnarchen - хропіти ( у результаті ослаблення м'язів м'якого піднебіння). Основи автохтонних суфіксальних дієслів відрізняються за своєю словотвірною структурою, яка зумовлена валентністю німецьких дієслівних суфіксів і визначається певними характеристиками ТО. Основними серед них виступають: належність ТО до певної лексико-граматичної категорії та її структура (морфемна, дериваційна), регулярність ТО. Особливості словотвірної структури ПО суфіксальних дієслів-термінів знаходять своє відображення у СМ та субмоделях.

2.1.1. Словотвірна структура основ автохтонних суфіксальних дієслів - медичних термінів. У сучасній німецькій мові спостерігається тенденція до чіткого виділення ТО у словотвірній структурі ПО, що характеризується співвіднесеністю або неспіввіднесеністю з основами слів, які вільно функціонують у мові [55; 120; 148]. Словотвірний аналіз структури ТО автохтонних суфіксальних дієслів виявив, що до їхнього складу входять:
1) автохтонні ТО, які збігаються з кореневими морфемами (32): наприклад: rein - чистий > reinigen - очищувати; traufen - крапати > traufeln - накрапати, лити по краплі; крапати, стікати краплями (про ліки); satt - насичений> sattigen насичувати, просочувати;
2) автохтонні ТО, що за своєю структурою є ПО (3), які утворені шляхом конверсії від звуконаслідувальних слів, наприклад: schnarr - звуконаслідувальне слово > schnarren - тріщати (schnarchen);
3) автохтонні ТО (10), які в німецькій мові функціонують лише в оточенні інших морфем. Ці ТО представлені зв'язаними та унікальними кореневими морфемами: rutteln (мед.) - струшувати, трясти (наприклад, ліки, перед уживанням) - zerrutten - розтрушувати, руйнувати; keuchen - задихатися, важко дихати (наприклад, при порушенні функції дихання).
Структурно-семантичну співвіднесеність із певними частинами мови виявляють 79,1% автохтонних ТО суфіксальних дієслів, на противагу до 20,9% ТО, які не демонструють такої співвіднесеності. Серед досліджуваних дієслів, співвідносних з певними частинами мови, щодо цього спостерігаються дві тенденції. Переважна частина автохтонних ТО суфіксальних дієслів (55,8%) має чітко виражене співвідношення з певною частиною мови, а інша частина дієслів (23,3%) має у своєму складі ТО, які за своєю структурою та семантикою можуть бути співвіднесені одночасно з декількома частинами мови.
На можливість існування подвійного напряму похідності неодноразово звертали увагу різні вчені, на думку яких цей факт зумовлений подвійністю мотивації ПО [27; 55; 120; 195]. Суть цього лінгвістичного явища трактується вченими по-різному [18; 49; 190]. Одні вважають, що зазвичай "одне похідне слово має одну твірну основу, таке похідне можна назвати одноструктурними... Але ... багато випадків, коли одне похідне має декілька твірних. ... Такі слова можна назвати багатоструктурними", і, відповідно, це явище слід визначати як множинність словотвірної структури слова [173, с. 312], або множинність мотивацій [106; 175]. На думку інших, подвійна мотивація ПО диференціюється як явище словотвірної омонімії [21, с. 439; 157, с. 97].
Подвійний напрям похідності ТО залежить від особливостей її струк