РОЗДІЛ 2
КОГНІТИВНА ДЕФІНІЦІЯ КОНЦЕПТУ ГРА В УКРАЇНСЬКІЙ, РОСІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА
АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ
Перший крок у дослідженні концепту – це встановлення меж фрагмента реальності,
які задає його мовне вираження, і визначення носія (носіїв) концепту.
Позамовним корелятом концепту ми обрали насамперед ті реалії, яких стосується
назва ігри. Проте не всі вербалізатори концепту ГРА стосуються ігор. Є ще два
чітко окреслені фрагменти реальності, що корелюють з концептом ГРА: музична гра
(гра на музичних інструментах) і театральна (сценічна) гра. Виходячи з того, що
в нашому дослідженні ми задаємо концепт як предмет аналізу, спираючись на
позамовні реалії, ми виокремлюємо в складі концепту ГРА концепти ГРА1 (корелює
з іграми), ГРА2 (корелює з музичною грою) і ГРА3 (корелює з театральною грою).
Крім того, низка вербалізаторів концептуального наповнення ГРА виражає базову
ідею руху. Однак ці вербалізатори не корелюють з певним колом більш чи менш
чітко окреслених позамовних ситуацій. Відповідно, ця ділянка концепту не має
чітко окреслених меж і не складає окремого концептуально утвору на зразок
концептів ГРА1, ГРА2, ГРА3. Корелятами цієї ділянки можуть виступати такі
відмінні ситуації, як гра сонячних променів, гра усмішки на обличчі, гра поршня
в циліндрі, гра вина в бочках тощо. Можна вважати, що ідея руху створює свого
роду тло концепту ГРА, бо семантика всіх його вербалізаторів так чи інакше,
більшою чи меншою мірою пов’язана з ідеєю руху. У нашій роботі ми ставимо за
мету розглянути концепт ГРА1, а також концепти ГРА2 і ГРА3 та зв'язки між цими
трьома концептами. Згадана вище ділянка концепту з переважним вираженням ідеї
руху, що не має чіткого класу референтних ситуацій, не належить до предмету
нашого дослідження.
Ми будемо використовувати позначення ГРА, коли йтиметься про цей концепт
взагалі, безвідносно до якоїсь з розглядуваних мов чи до концептів ГРА1, ГРА2,
ГРА3. Позначення ГРА (з вказівкою, що йдеться про концепт ГРА саме в
українській мові), ИГРА, SPIEL, PLAY стосуються концептуальних ділянок у
відповідних мовах, до яких належать три дрібніші концепти, зазначені вище.
Позначення ГРА1, ГРА2, ГРА3 стосуються трьох описаних вище концептів в
українській мові. Аналогічно ИГРА1, ИГРА2, ИГРА3 в російській мові, SPIEL2,
SPIEL2, SPIEL3 в німецькій мові, GAME, PLAY1, PLAY2, PLAY3 в англійській мові.
Зауважмо, що англійські концепти GAME i PLAY1 обидва стосуються ігор і
приблизно відповідають концептам ГРА1, ИГРА1, SPIEL1.
Метою нашого аналізу є розкрити структуру концептів ГРА1, ИГРА1, SPIEL1, GAME i
PLAY1, меншою мірою концептів ГРА2 і ГРА3, ИГРА2 й ИГРА3, SPIEL2 i SPIEL3,
PLAY2 i PLAY3, та з'ясувати, як пов'язані всі концепти в межах відповідних
мов.
Ми встановили, що в структурі концепту ГРА надаються до виокремлення
«підконцепти» – фрагменти наповнення концепту, що мають особливий набір ознак і
свій корелят в дійсності. Підконцепти вирізняються з-поміж решти
концептуального наповнення тим, що деякі ознаки властиві тільки їм, інші ознаки
в них виражені набагато яскравіше, ніж поза їх межами, і є ознаки, що в них не
проявляються. Попередній аналіз мовного матеріалу показав, що в концепті ГРА в
чотирьох мовах є два підконцепти: [гра в карти] і [дитяча гра]. В експлікації
концептів, поданій нижче, ці підконцепти будуть розглянуті окремо.
Крім того, в аналізі концепту ГРА ми прагнемо виявити одиниці двох типів:
1) концептуальні ознаки (КО); 2) концептуальні відтінки (певні окреслені
ділянки в межах окремих КО). Концептуальні ознаки ми позначаємо таким чином:
[вміння], [ризик], [кооперація] (таку нотацію використовують різні дослідники,
див., зокрема, [86]), а відтінки концептуальних ознак – [інтерес], [гірше
становище]. Якщо в семантиці одного вербалізатора одночасно виражено більше,
ніж одну ознаку, ми виокремлюємо сполуку концептуальних ознак, наприклад,
[ризик] – [небезпека].
Серед вербалізаторів досліджуваних концептів є такі, що відірвалися від
конкретних ситуацій: вони не мають зв’язку з класом позамовних корелятів
концепту, які ми взяли за вихідний пункт розгляду останнього (для концепту ГРА1
це ігри, для ГРА2 це музична гра). Проте в них фігурують лексеми, які мовці
однозначно пов’язують з концептом ГРА. Тому через свою семантику ці вислови
роблять внесок в наповнення відповідного концепту, що дає нам підставу вводити
їх до матеріалу аналізу.
Більшість ілюстрацій вживання вербалізаторів наведено в додатках. Посилання на
ці ілюстрації подаємо після тлумачення значення вербалізатора за таким
форматом: (А.1), де А означає 'Додаток А', а номер 1 вказує на позицію в списку
ілюстрацій, наведених у цьому додатку.
Зауважмо також, що спосіб викладу в наведених нижче експлікаціях концепту ГРА
протилежний до напрямку власне аналізу концепту. У дослідженні ми
відштовхувалися від мовного матеріалу. Його відбір, групування й аналіз дав нам
змогу зробити висновки про наявність у концепті ГРА тієї чи тієї ознаки. З
міркувань зручності ці результати ми представляємо, відштовхуючись, навпаки,
від певної концептуальної ознаки і наводячи до неї вербалізатори концепту.
Словникові й наші власні визначення, наведені до вербалізаторів, покликані
показати, що в семантиці останніх справді наявна відповідна концептуальна
ознака. Ми не ставили собі за мету подати вичерпне представлення значення
вербалізаторів, хоча й намагалися в тлумаченнях задовольнити критерій
адекватності. Як правило, в таких дефініціях наявні лексеми, що або повторюють
назву ознаки, або мають з нею тісний семантичний зв’язок. Це ми розцінюємо як
підтвердження тому, що той чи той вербалізатор експлікує розглядувану ознаку
- Київ+380960830922