РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об'єкт дослідження
У роботі використані спостереження і результати дослідження 60 дітей з асептичним некрозом голівки стегна (хворобою Легг-Кальве-Пертеса), що надійшли на лікування у відділення травматології та ортопедії для дітей НДІ травматології та ортопедії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, а також в ортопедичне відділення дитячого кістково-суглобного санаторію ім. Н.К. Крупської м. Маріуполя за період 2001-2003 рр.
Вік обстежених хворих на момент доправлення в дані лікувальні установи складав від 4 до 14 років. Із 60 хворих 52 (88 %) були чоловічої статі і 8 (12 %) - жіночої. У 49 (80 %) дітей мало місце однобічне ураження кульшового суглоба; в 11 (20 %) - двостороннє.
Розподіл хворих на групи у залежності від віку представлено на рисунку 2.1.
При надходженні хворих на лікування в них були виявлені різні стадії асептичного некрозу голівки стегна, що відображено на рисунку 2.2.
44 особи (73,2 %) звернулися по медичну допомогу, коли в них діагностували 2 і 3 стадії хвороби. Звертало увагу те, що на момент надходження дітей у лікувальні установи в їхній клінічній картині на перший план виступали об'єктивні прояви хвороби.
У всіх дітей шкіра і видимі слизові були блідими, у 41 (69 %) дитини спостерігалася синюшність під очима. Шкіра на дотик була сухою і стоншеною у 52 чоловік (87 %). Усі хворі були кволими, адинамічними, мали знижений апетит (рис. 2.3). На свій стан діти, як правило, не скаржились.
У всіх хворих, що надійшли на лікування, була змінена хода: під час ходьби дитина ніби "припадала" на уражену кінцівку. У дітей спостерігали атрофію м'яких тканин сегментів ураженої кінцівки (92,6 % випадків).
Рис. 2.1. Розподіл хворих у залежності від віку
Рис. 2.2 Розподіл хворих у залежності від стадії захворювання
На початку захворювання в хворих зменшення окружності стегна складало в середньому до 1,5 см. У дітей також виявляли зменшення обсягу рухів у кульшовому суглобі.
Згинально-розгинальна контрактура на боці ураження притаманна була 56 (93 %) особам.
На стороні ураженого кульшового суглоба обмеження відведення мали 54 (90 %), а розгинання нижньої кінцівки - 57 (95 %) дітей.
Рис. 2.3. Частота випадків окремих проявів хвороби при надходженні
хворих на лікування
При проведенні імунологічних досліджень була сформована контрольна група дітей кількістю 10 чоловік у віком від 5 до 14 років без соматичних і ортопедичних захворювань на момент дослідження. Контрольну групу склали діти із Дитячої юнацької школи олімпійскього резерву.
2.2. Методики дослідження
Клінічне обстеження хворих. При клінічному обстеженні оцінювали поставу дитини, положення таза, ритмічність ходи, стан м'язів сідничної ділянки, м'язів стегна і гомілки. наявність симптому Тренделенбурга й ознаки Дюшена.
Визначали довжину кінцівки за методикою, описаною Марксом В.О. [70]. Функціональний стан кульшових суглобів оцінювали за наявністю ротаційної і згинально-привідної контрактур. За допомогою кутоміра визначали амплітуду рухів у фронтальній і сагітальної площинах; вертикальної - за допомогою ротатовимірювача.
Рентгенологічне обстеження хворих. Усім хворим проводилися рентгенологічні дослідження кульшових суглобів на рентгенівському апараті ТУР - 700 № 82157-076
Рентгенологічно стадію хвороби Пертеса визначали за класифікаціюєю С.А. Ренберга [76-79]. Ступінь ураження голівки стегнової кістки оцінювали відповідно до класифікації A. Catterall за рентгенограмами суглобів у передньо-задній проекції й у положенні за Лауенштейном [117-119].
Дослідження виконували в 2-х проекціях:
- передньо-задній в суворо симетричному укладанні двох кульшових суглобів і внутрішньої ротацієй стегон на 20-250;
- напівбічної проекції в позиції за Лауенштейном.
Рентгенографію кожного суглоба проводили ізольовано.
Зображення шийки стегнової кістки по всій довжині, особливо у разі варусної її деформації, одержували при рентгенографії верхньої третини стегнової кістки в задньо-переднійї проекції з незначним відведенням і внутрішньою ротацією до 20-250. При такому положенні усувалася суперпозиція великого вертлюга стегнової кістки.
Вимір ширини суглобної щілини проводили від нижньо-медіального краю епіфіза голівки стегнової кістки до зовнішнього контуру "фігури сльози".
Методика ультразвукового дослідження. Дітям, що лікувалися у відділенні травматології та ортопедії НДІ травматології та ортопедії ДонДМУ (41 чол.), виконували ультразвукове дослідження кульшових суглобів, використовуючи ультразвуковий сканер "Sonoscop-20" (виробництво "Kranzbuhler", Німеччина) і лінійних лічильників з робочою частотою 5 і 7,5 МГц [139]. У положенні датчика по передній поверхні стегна паралельно шийці стегнової кістки оцінювали висоту порожнини суглоба, збільшення товщини капсули в порівнянні з контрлатеральним суглобом [126]. Положення датчика в ділянці голівки стегна паралельно і нижче від пупартової зв'язки використовувалося для оцінки передньої поверхні голівки стегнової кістки (товщини гіалінового хряща, контуру кісткової частини епіфіза) [60, 120, 121].
Імунологічні методи. На сьогоднішній день відома велика кількість методів оцінки окремих ланок імунної системи. Це дозволяє практикуючому лікарю-імунологу вибрати найбільш адекватні з методів для конкретних діагностичних і прогностичних цілей, для проведення імунологічного моніторингу і т.д. Дуже корисною у цьому відношенні була й залишається двоетапна система оцінки імунного статусу людини [72, 81, 86].
За допомогою тестів першого рівня можна виявити грубі дефекти в клітинному і гуморальному імунітеті, а також у системі фагоцитів.
Т е с т и 1 р і в н я - це орієнтуючі тести. До них належать:
- визначення відносного й абсолютного числа лейкоцитів і лімфоцитів у периферичній крові;
- тести імунофенотипування,