РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ І РОЗРОБЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО ТА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ІСТОРИЧНИХ МІСТ
2.1. Територіальні комплекси в ринкових умовах функціонування історичних міст
Розглянуті в розділі 1 методичні положення про територіальні комплекси міст, регіонів нами розвинуті в напрямі більш глибокого аналізу структури природно-ресурсного і природно-соціального комплексів території, яка має значний історико-культурний потенціал історичного міста. При цьому історичне місто (населений пункт) розглядається як територія, на якій функціонує відносно збалансована економічна система. У цій системі знаходиться ряд локальних пам'яток історико-культурної і архітектурно-природної спадщини, усі вони розміщені на землях міської території (землі загального користування, історико-культурного призначення, заповідні зони, ландшафти тощо).
У діючих методиках [66, 68, 69, 101, 126, 131] історико-культурний потенціал фіксує меморіальне значення і відповідно рентну частину вартості земельної ділянки, на якій знаходяться пам'ятники. В інших роботах [18, 68, 74, 75, 96, 152] наявність на території унікальних пам'яток розглядається як естетична цінність території й оцінюється з позиції привабливості (престижності) даної земельної ділянки порівнянно з іншими, сусідніми. Застосування спеціальних методик [74, 78, 145, 146, 147] дає можливість одержати вартісне вираження даних факторів і оцінити привабливість одних територій стосовно інших.
Розроблено новий підхід до економічної оцінки історико-культурного потенціалу історичного міста, який полягає в тому, що всі локально розміщені на землях певної території пам'ятки й інші об'єкти історико-культурної та архітектурно-природної спадщини разом із їхньою інфраструктурною облаштованістю розглядаються (методично й організаційно) як єдиний територіальний історико-культурний комплекс (ТІКК) об'єктів загальноміського (територіального) значення, який забезпечує певні потреби життєдіяльності населення подібно системам інфраструктури території (транспортної, інженерної, мережної облаштованості тощо).
Одна з об'єктивних особливостей пам'яток історико-культурної спадщини полягає в тому, що неможливо установити їхню ринкову вартість чи розрахувати капіталовкладення в їх створення. У той же час завжди відомий розмір фінансових витрат на їхнє збереження, охорону, функціонування, реставрацію і розвиток, що фіксуються (як розрахункові, чи фактичні дані) у бюджетних і кошторисних документах.
Виходячи з цього, розроблено методику, в якій загальна сума витрат (за прийнятий термін часу) на збереження та розвиток об'єктів ТІКК рівномірно розподіляється на всю площу території (чи її частину) подібно до вартості інших об'єктів соціальної інфраструктури міста.
Такий методичний підхід дає наступні переваги:
* встановлює справедливі і зрозумілі взаємовідносини міста й інвесторів, власників (відповідно земельних ділянок міста і об'єктів нерухомості); місто на основі повного суверенітету над інженерною, транспортною та соціальною підсистемами перекладає їх залишкову вартість та витрати на утримання на загальну площу міської території шляхом рівномірного їх розподілення та повертає свої вкладені кошти при продажу землі або здаванні її в оренду;
* вартість цих трьох підсистем, рівнозначно розподілена по території і віднесена до 1 кв. метра, дає нижню межу базової оцінки землі, як фонову грошову оцінку для всієї території;
* відпадає необхідність розв'язання задачі встановлення розмірів витрат на охорону та утримання окремих об'єктів історико - культурної спадщини відносно конкретної земельної ділянки на етапі її індивідуальної грошової оцінки.
Ці положення дають методичну можливість досліджувати ТІКК як специфічний ресурс історичного міста, що в інтеграції із земельними ресурсами території може стати одним із головних рентоутворюючих факторів історичного міста. При цьому ТІКК може розподілятися на ряд взаємно пов'язаних підкомплексів: землі історико-культурного призначення, розміщені на них пам'ятки, об'єкти інфраструктури тощо. На території це створює складний системний об'єкт, ефективне функціонування якого залежить від багатьох факторів. Тому ТІКК історичного міста характеризується імовірнісними параметрами розвитку і належить до динамічних систем, що відрізняються зміною своїх параметрів за визначений відрізок часу й може досліджуватися з використанням методики прикладного системного аналізу. Об'єкт дослідження при цьому буде представлятися інформаційною моделлю ТІКК, яка вирізняється наявністю модуля параметрів історичного міста та блока економіко-математичної моделі.
З використанням цих положень дістала подальшого розвитку класифікація територіальних природно-соціальних комплексів та інформаційного забезпечення міста (історичного міста) (рис.2.1). Класифікацію характеризує виділення історико-культурного комплексу (ІКК), як носія відповідного економічного потенціалу, а також доповнення традиційної системи інформаційного забезпечення міських геоінформаційних систем підсистемою економіко-математичного моделювання містобудівних і економічних варіантів реконструкції історичного міста. Це вимагає створення інтегрованої інформаційної бази даних і в цілому - інформаційної моделі
Рис.2.1. Класифікація територіальних комплексів історичного міста
території міста з розміщеними на ній об'єктами нерухомості, для якої розробляються різні містобудівні варіанти соціально-економічного розвитку в ринкових умовах.
В той же час раціональне використання міського земельного фонду також пов'язане з досягненням ефективного розкриття та залучення ресурсного потенціалу території шляхом вдосконалення системи землекористування як елемента міського територіального соціально - природного комплексу (ТСПК). По визначенню [9] ТСПК є складовою економіки регіонів та економічної системи держави.
Територіальні соціально - природні комплекси мають можливість сприяти розвитку економіки