РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У роботі представлені результати клініко-параклінічного обстеження жінок та
вагітних з внутрішньоматковою загибелю плода в анамнезі в умовах природного
йодного дефіциту Іршавського району Закарпатської області, який відноситься до
передгірської біогенної зони та помірного ступеню важкості йоддефіцитного стану
[36, 119].
Для вирішення поставленої нами мети обстеження проводилося в декілька етапів.
На першому етапі проведений ретроспективний клініко-статистичний аналіз і
порівняльна оцінка соматичного і акушерсько-гінекологічного анамнезу у 100
жінок із внутрішньоматковою загибелю плода (І група) в умовах природного
дефіциту йоду. Групу порівняння склали 100 жінок з фізіологічним перебігом
вагітності та пологів (ІІ група), які проживали у регіоні, який відноситься до
низинної біогенної зони та легкого ступеню важкості йоддефіцитного стану [36,
119]. При цьому також вивчений генеалогічний анамнез у 30 сім’ях з
внутрішньоутробною загибелю плода в анамнезі, що проживають в умовах йодної
нестачі.
Слідуючим етапом стало поглиблене вивчення йодного забезпечення та
функціонального стану щитоподібної залози і гормонального статусу
фетоплацентарного комплексу в 100 вагітних із внутрішньоматковою загибелю плода
(основна група) на час їх поступлення до акушерсько-гінекологічного стаціонару,
які проживають в умовах природного йодного дефіциту Іршавського району.
Контрольну групу склали 30 здорових вагітних, що мешкають у регіоні, який
відноситься до низинної біогенної зони та легкого ступеню важкості
йоддефіцитного стану [36, 119].
Жінки основної групи були поділені на дві підгрупи. До І підгрупи ввійшли 50
жінок, які лікувалися в подальшому базисною терапією з використанням у
комплексі йодного препарату антиструміну. ІІ підгрупу склали інші 50 жінок, які
отримували запропонований нами реабілітаційно-відновлюючий комплекс для
профілактики і лікування йодної нестачі до настання наступної вагітності з
використанням йодного препарату йод-активу, ензимопрепарату вобензиму,
імуномодулятора настійки ехінацеї, препаратів, що покращують обмінні процеси в
організмі: триовіту, хофітолу, текому.
Подальшим кроком нашої роботи стало вивчення комплексного впливу розробленої
нами терапії у жінок, що завагітніли на стан гіпофізарно-тиреоїдної системи та
гормональний статус фетоплацентарного комплексу у порівнянні з вагітними, що
застосовували базисну терапію з подальшим вивченням акушерських та
перинатальних показників, стану лактогенезу та репродуктивної функції у цих
обстежених вагітних та породіль.
Стан новонароджених оцінювали за 10 бальною шкалою Апгар на 1-й і 5-й хвилині
життя, а також за даними фізичного розвитку та особливостями перебігу раннього
неонатального періоду.
2.1 Методи дослідження
Для вирішення поставлених в роботі завдань використані загально-клінічні
методи, які проводилися у клінічній лабораторії Іршавської ЦРЛ і включали
визначення загального аналізу крові, сечі, аналізу крові на RW, печінкових
проб, вмісту сечовини, електролітів та коагулограми крові, бактеріоскопічного
дослідження мазка з піхви.
Вагітним проводилися також спеціальні дослідження з визначенням функції
щитоподібної залози та гормонального стану фетоплацентарного комплексу.
Функціональну активність щитоподібної залози оцінювали за концентрацією в
сироватці крові вагітних тиреотропного гормону (ТТГ), трийодтироніну (Т3),
вільного (FТ4) та загального (Т4) тироксину; стан фетоплацентарного комплексу
за рівнем естрадіолу, прогестерону і хоріонічного гонадотропіну (ХГ).
Обстеження вагітних проводилося в динаміці, як у І, ІІ та ІІІ триместрах
гестації, так до і після лікування. Дослідження проводилося на аналізаторі
“Humarider” (Німеччина) імуноферментним методом із застосуванням стандартних
тест наборів фірм “Алкор Біо” (Росія) та “Calbiotech” (США) у вірусологічній
лабораторії обласної державної санепідстанції м.Ужгород.
Окрім цього, всім жінкам проводилося дослідження вмісту йоду в сечі в Інституті
ендокринології та обміну речовин АМН України м.Київ.
Метод визначення тиреотропного гормону (ТТГ).
Принцип роботи набору складається із слідуючого. В лунках планшету при
добавлянні досліджуваного субстрату і коньюгати анти-ТТГ-пероксидази під час
інкубації одночасно проходить імобілізація ТТГ, який міститься в цьому
субстраті і зв’язування його з коньюгатою. При видаленні вмісту з лунок та
промивці проходить видалення надлишку коньюгати анти-ТТГ-пероксидази, який не
зв’язався імобілізованим в ході інкубації ТТГ. Кількість коньюгати, яка
зв’язалася, прямо пропорціональна кількості ТТГ у досліджуваному субстраті. Під
час інкубації з розчином тетраметилбензидину проходить забарвлення розчину в
лунках. Ступінь забарвлення прямо пропорціональна концентрації ТТГ у пробах, що
аналізуються. Після вимірювання оптичної щільності розчину в лунках на основі
калібровочної кривої вираховується концентрація ТТГ у досліджуваних
субстратах.
Методика проведення аналізу. Всі реагенти перед проведенням аналізу повинні
бути детально перемішані та доведені до кімнатної температури. Складається
протокол маркування лунок. У всі лунки планшету вносять по 100 мкл коньюгати
анти-ТТГ-пероксидази, а потім по 50 мкл калібровочних проб та контрольної
сироватки. Інкубувати стріпи потрібно на протязі 1,5 години при кімнатній
температурі (+18..25 градусів за Цельсієм). Після закінчення інкубації видалити
вміст лунок декантуванням та промити лунки під проточною водою три рази. При
кожній промивці у всі лунки добавляти по 250 мкл промивочного буфера. Пот
- Київ+380960830922