РОЗДІЛ 2
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ СИСТЕМ
2.1. Функціонування та монетарна політика центральних банків індустріально розвинених країн
У сучасних умовах розвинених товарних та фінансових ринків, коли структура банківської системи різко ускладнюється, саме практика зарубіжних банків розвинених країн зумовлює становлення сучасної вітчизняної банківської системи, наближує її до міжнародних стандартів і, таким чином, обумовлює вихід української банківської системи на світовий рівень. Простеження напрямів, тенденцій розвитку та принципів функціонування органів грошової влади окремих розвинених країн та виділення загальних структурно-функціональних та інструментально-монетарних рис є важливим для визначення стратегії розвитку монетарної системи України.
Перш за все, необхідно зазначити, що досить сумнівною здається можливість розробки готового стандартного "рецепту", виведеного зі світової банківської практики, за яким можна побудувати в Україні грошово-кредитну систему, яка б повністю забезпечувала потреби вітчизняної економіки. Важливо враховувати той факт, що банківські системи розвинених країн розвивалися в контексті притаманних лише цим країнам суспільних, географічних та історичних особливостей.
Так, одна з суттєвих розбіжностей в монетарних системах розвинених країн, яку необхідно враховувати, це тип фінансової системи, що історично склався. В деяких країнах, наприклад, Франції та Німеччині, фінансові системи базуються на банках, в інших, як то, у США чи Великобританії, фінансові системи базуються на фінансових інститутах. Втім, проведені дослідження свідчать, що впродовж довгого терміну країни з домінуючою банківської індустрією розвиваються не менш успішно, ніж країни з домінуючими фінансовими ринками. Як зазначив Ергунгор [140, с.1], визначним є не тип фінансової системи, а ступінь її розвиненості.
Крім того, як свідчить сучасна практика, проведення однакової монетарної політики в різних країнах може призвести до різних економічних результатів, тобто, необхідно враховувати ступінь сприйнятливості ділового циклу у тій чи іншій країні до однакових грошово-кредитних інструментів. Адже, характер економічної системи, інституціональні особливості економіки, господарські традиції, навіть система права, будучи своєрідними компонентами, які доповнюють механізм монетарної трансмісії, визначають характер реакцій ділової активності на макроекономічні рішення. Таким чином, різниця у грошово-кредитних системах різних країн в значній мірі проявляється в різній ефективності однакових монетарних важелів у регулюванні ділового циклу різних країн.
Однак, у сучасних умовах тотальної світової глобалізації банківська практика розвинених країн все більше набуває загальних форм, поступово нівелюючи існуючі відмінності у грошово-кредитних системах. Цей процес проходить як еволюційно, так і примусово, як, наприклад, в процесі монетарного об'єднання європейських країн, де здійснюється конвергенція банківського законодавства країн єврозони. Безумовно, Україна не може залишитися поза процесами загальносвітової глобалізації, тому грошово-кредитна система країни буде слідувати загальносвітовим тенденціям.
Таким чином, вивчення загальносвітових тенденцій розвитку світової банківської практики необхідне для встановлення оптимальних орієнтирів розвитку вітчизняної банківської системи. Використання світового досвіду буде також сприяти впровадженню апробованих та ефективних монетарних інструментів, допоможе уникнути типових помилок як в монетарній політиці, так і в побудові організаційної структури органів грошової влади України.
В даній роботі аналізуються такі аспекти окремих банківських систем розвинених країн, як організаційна структура, монетарна політика та інструменти, що використовуються для її реалізації. Треба зазначити, що саме раціональна організація органів грошової влади в значній мірі визначає дієвість та ефективність монетарної політики, стабільність в дотриманні обраного курсу. І хоча досить значними залишаються відмінності в структурно-організаційних системах, можна виділити загальні для всіх систем принципи, яких необхідно дотримуватися і у вітчизняній банківській системі.
Оскільки з позиції впливовості банківської практики найбільш показовою є банківська система США, перш за все необхідно проаналізувати основні особливості сучасної організації Федеральної резервної системи та виявити принципові моменти в технології здійснення грошово-кредитної політики у США. Унікальність та стійкість сучасної фінансової системи США була доведена подіями 11 вересня 2001 року. Той факт, що фінансова система США витримала це випробування, пояснюється, зокрема, географічною рознесенністю існуючої організаційної структури системи, яка надає ФРС можливість реагувати на будь-які прояви фінансової активності по всій країні, діяти в різних регіонах та координувати свої зусилля для забезпечення фінансової стабільності. Можна констатувати, що американська банківська система має налагоджену інфраструктуру і стабільність та регулюється сильним законодавством, що дозволяє відносно легко переносити зовнішні кризи.
Згідно Долану [36, с.188], в якості своєї основної функції Федеральна резервна система формує та перетворює в життя грошово-кредитну політику, тобто регулює зростання депозитів та кредитів комерційних банків та кредитноощадних інститутів. Хоча по своїх функціях ФРС еквівалентна центральним емісійним банкам інших країн, по структурі та по принципах управління вона суттєво відрізняється від центральних банків інших країн. Як зазначено в роботі Фетисова та Юденкова [114, с.33], один з головних критеріїв, закладених в основу устрою ФРС, - це урахування інтересів місцевих банківських кругів та недопущення надмірної централізації управління. З точки зору інтегруючих та центробіжних тенденцій, становлення системи органів грошової влади у США є унікальним, як результуючий процес поступової централізації публічної влади у країні та одночасн