РОЗДІЛ 2
СТАН І ДИНАМІКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ У СИСТЕМІ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ПОДІЛЛЯ
2.1. Сільськогосподарські ресурси Поділля: стан та динаміка використання природно-ресурсного потенціалу
Природнокліматичні ресурси Поділля є значними за оцінкою ґрунтів, кількості позитивних температур та опадів. Так, наприклад, активна сонячна радіація є порівняно високою (від 51 до 53 ккал/см2 на рік, тривалість теплого і вегетаційного періодів достатня (від 205 до 253 днів), що відповідає вимогам переважної більшості сільськогосподарських культур. Активний вегетаційний період з середньодобовою температурою вище 10?С в Тернопільській області становить від 156 до 163, у Хмельницькій - від 153 до 158, у Вінницькій - від 150 до 155 днів. Тривалість періоду позитивних температур на півдні Поділля порівняно до Півночі зростає на 23 дні. Сума температур активного вегетаційного періоду у Тернопільській області складає 2400-2650?С, в Хмельницькій - 2420-2765?С, у Вінницькій - 2450-2800?С. Клімат Поділля помірно-континентальний: тривале нежарке літо з достатньою кількістю опадів змінюється порівняно короткою не суворою зимою. Середня температура січня у Тернопільській області становить -5,5?С, у Хмельницькій - -6,8?С, у Вінницькій - -6?С. Середня температура в липні +18,5?С, +19?С та +20?С відповідно. Середньорічна температура повітря (+7?С) і середня температура теплого періоду (+14?С) є однаковими на всій території Лісостепової зони. Середні температури січня понижуються з - 4?С до - 6,2?С з заходу на північний схід, а мінімальні з - 31?С до - 38?С. Суми опадів теплого періоду зменшуються від 442 мм на заході до 371 мм на південному сході Поділля. Опади теплого періоду становлять 75-80% річної суми. Коефіцієнт зволоження знижується від 2,7 на заході Тернопільської області до 1,4 на південному сході Вінницької області.
Річна кількість опадів на північному сході та заході 600-800 мм, на південному сході 520-550 мм, з них біля 70 % випадає в теплий період року. Висота снігового покриву 80-150 мм, максимальна до 400 мм у Тернопільській обл., у Хмельницькій області кількість опадів розподіляється нерівномірно. У північно-західній частині випадає 600-640 мм, у південно-східній 500-530 мм на рік, з них 65 % припадає на теплий період . Висота снігового покриву 100-160 мм. Сніговий покрив з другої половини грудня до першої декади березня, товщина його 100-150 мм, а у Вінницькій області річна кількість опадів становить від 500 до 625 мм і також біля 70% опадів припадає на теплий період. Висота снігового покриву 50-130 мм. Вегетаційний період рослин на території області триває 205-209 днів. Він починається з квітня і триває до кінця жовтня.
Поширеними ґрунтами в Лісостепу є мало- і середньогумусні типові чорноземи, опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти. На терасах Дніпра трапляються солонцюваті ґрунти, солонці та солончаки, в річкових - долинах лучні, дернові та болотні ґрунти.
Сучасний ґрунтовий покрив Тернопільської області складають ясно-сірі і сірі лісові та темно-сірі опідзолені (50,5 %), чорноземи опідзолені та чорноземи типові малогумусні (47,8%). У Хмельницькій області найбільшу площу займають лісостепові опідзолені ґрунти? ясно сірі, сірі лісові, темно-сірі та чорноземи опідзолені. Ґрунти Вінницької області складають типові малогумусні чорноземи, які займають 42%, на половині території поширені сірі лісові ґрунти (50,5%) Зустрічаються також дерново-підзолисті, лучні, торфово-болотні. Ґрунти помітно зниженої родючості вимагають меліорації та ефективної агротехніки. В цілому природнокліматичні умови Поділля сприяють вирощуванню як злакових так і технічних культур.
Дані проведених досліджень свідчать про те, що ефективність виробництва суттєво не залежить від кількості внесених добрив у ретроспективі, наприклад, у буряківництві (рис.2.1).
Рис.2.1. Динаміка продуктивності бурякового поля в ТОВ "Агрофірма "Нива"
Розмах варіації - понад 100 центнерів із розрахунку на 1 га ріллі. Тренд - це синусоїда, яка мало відрізняється від стаціонарного ряду. Це свідчить про спадаючу продуктивність сільськогосподарських ресурсів, зокрема, ріллі.
Соціально-економічна і екологічна ситуація регіону характеризується наступними оцінками, отриманими в результаті економетричного моделювання динаміки чисельності населення регіону та ознак рівня споживання продовольства з урахуванням якості харчового раціону (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Матриця коефіцієнтів кореляції між ознаками якості харчового раціону і динаміки чисельності населення в Тернопільській області
(станом на кінець 2002 року)
Білок, всьогоБілок тварин
ного поход
женняВугле-
водиЖириЕнергія, всьогоЕнергія фізичного наванта-
женняЧисельність населенняБілок, всього10,9080,9740,7260,9830,9790,675Білок тваринного походження0,90810,8150,8890,9170,9160,533Вуглеводи0,9740,81510,6230,9660,9630,698Жири0,7260,8890,62310,8040,8120,109Біологічна енергія, всього0,9830,9170,9660,80411,0000,572Енергія фізичного навантаження0,9790,9160,9630,8121,00010,559Чисельність населення0,6750,5330,6980,1090,5720,5591
Спостерігається залежність між динамікою чисельності населення регіону та рівнем споживання харчових речовин.
Багато економістів вважають, що економіка регіонів України після тривалої стагнації має ознаки оздоровлення. Проте інші спеціалісти вважають, що кризу ще не подолано. Негативний вплив на економіку регіону Поділля мають структурні, міжгалузеві диспропорції, котрі нагромадилися в народному господарстві протягом останніх десяти років. Вони спричинили гострий дефіцит товарів виробничого та невиробничого призначення, а особливо енергоносіїв. Криза підсилюється розбалансованістю фінансово-кредитної системи, невідповідністю сформованих управлінських структур потребам економічного розвитку, а сільське господарство виявилося дуже вразливим до зміни