Ви є тут

Організація і методика аудиту в Україні

Автор: 
Петренко Наталія Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U004016
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА АУДИТУ ТА ШЛЯХИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ
2.1. Поняття методики аудиту: проблемні питання
На сьогодні метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Цієї мети можна досягти лише за умови достовірності даних відображених у фінансовій звітності. Останнє покликаний забезпечити аудит.
Аудит, як інформаційна цілісна система, функціонує у певному технологічному режимі, тобто упорядковано та здійснюється в певній послідовності. Тому, перш ніж перейти до розгляду методики аудиту необхідно встановити місце методики в технології аудиту.
В науково-практичній літературі відсутнє наукове обґрунтування технології аудиту, а згадується лише про етапи та стадії аудиту [169, с. 183; 184, с. 54, 77, с. 54, 113, c. 38]. Однак в зазначених джерелах не вказано як кожне з цих понять застосовується на практиці, його місце в аудиті.
Під терміном "технологія" у довідковій літературі розуміється: 1) сукупність знань, відомостей про послідовність окремих виробничих операцій у процесі виробництва чого-небудь; 2) сукупність способів обробки або переробки матеріалів, виготовлення виробів, проведення різних виробничих операцій тощо ?147, с. 249?; методи, прийоми, режим роботи, послідовність операцій і процедур [87, с. 625]. Отже, в кожному з вищенаведених визначень присутній термін "послідовність".
З точки зору аудиту, технологія перетворюється в засіб практичної роботи, є предметом теоретичного конструювання і осмислення діяльності аудитора, що зумовлює необхідність зрозуміти сутність, місце, структуру та особливості технології аудиту в діяльності аудиторських фірм.
Розробка і використання в аудиторській практиці технології аудиту є одним з основних шляхів удосконалення аудиту, оскільки від повноти і наукової обґрунтованості технології залежить покращення праці аудиторів, раціональність, ефективність та результативність їх дій.
Беручи до уваги сутність аудиту й вищезазначене вважаємо, що технологія аудиту - це науково-організований процес аудиту, який передбачає виконання аудиторських робіт у певній послідовності за окремими стадіями, тісно пов'язаними між собою, що утворюють єдину систему для вирішення поставлених завдань.
Технологія аудиту включає чотири стадії (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розроблені стадії технології аудиту

Методична стадія є найменш розробленою в усій технології аудиту. Існуючу розроблену в ревізії методику досить складно застосувати в аудиті, оскільки аудит і ревізія відміні між собою за сутністю, мають різні об'єкти та завдання.
Поняття методики аудиту по-різному трактується вченими. Так, дискусійний характер має точка зору Є. Калюги з приводу того, що методика аудиту характеризується сукупністю способів вивчення законності, вірогідності, доцільності й документальної обґрунтованості здійснених операцій, виявлення негативних явищ у господарській діяльності підприємства, визначення матеріального збитку ?103, с. 46?, оскільки ці питання не є об'єктом аудиту, а є об'єктом ревізії.
Проф. Г.М. Давидов дотримується іншої позиції. "Методика аудиту, - зазначає вчений, - це сукупність способів і прийомів, що дають можливість провести аудит або ревізію системно та в найбільш доцільній послідовності, тобто це система способів, прийомів і правил, призначена для вивчення господарської діяльності підприємств" [67, с. 21]. Позиція проф. Г.М. Давидова щодо ототожнення методики аудиту та ревізії має дещо суперечливий характер. У попередніх параграфах встановлено, що сутність аудиту полягає у вивченні фінансової звітності та висловленні думки щодо її достовірності, тому і методика аудиту повинна включати прийоми та способи вивчення достовірності даних у фінансовій звітності. У зв'язку з цим запропоноване вченим трактування методики аудиту вимагає уточнення, його практичного застосування. Далі проф. Г.М. Давидов висловлює слушну думку: "Багато початківців-аудиторів, через незнання, - зазначає автор, - ототожнюють методику добре відомих ревізій з методикою аудиту, а це не одне і те ж саме" [67, с. 21], що свідчить про суперечливість думки науковця, оскільки в одному випадку він ототожнює методика аудиту та ревізії, а в іншому заперечується їх подібність. Вважаємо за недоцільне ототожнювати методику аудиту та ревізії, оскільки сутність цих понять різна.
Ряд вчених зазначають, що аудиторські фірми, відповідно до вимог законодавства, зобов'язані розроблювати і затверджувати методики здійснення аудиту ?206, с. 66; 120, с. 49-50]. Така позиція є суперечливою, оскільки на вітчизняному законодавчому рівні вона залишається неврегульованою, відповідальність за не розроблення таких методик відсутня. Саме ця неврегульованість у законодавстві з аудиторської діяльності впливає на зниження якості аудиту.
Дотримуємось думки, що розробка загальної методики аудиту передбачає декілька цілей, найголовнішою з яких є підвищення якості, забезпечення результативності, оптимальності, повноти і виконання завдань аудиту.
Вважаємо, що терміном "методика" слід позначати застосування в певній послідовності різноманітних конкретних способів і прийомів, за допомогою яких здійснюється глибоке вивчення достовірності даних фінансової звітності. У зв'язку з цим методика аудиту - це застосування при вивченні фінансової звітності підприємства системи способів, прийомів і правил, які дають можливість провести аудит системно та у найбільш доцільній послідовності.
З метою встановлення досягнень вітчизняних попередників з питань методики аудиту нами досліджено новизну дисертацій представлених на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук, на підставі чого дійшли висновку, що більшість дослідників приділили увагу розробці методики проведення аудиту за об'єктами бухгалтерського обліку: аудиту основних засобів [74], аудиту витрат підприємств громадського харчування [108], аудиту виробництва і реалізації пр